Валюта позбулася кредиту
Господарський суд Харківської області дозволив валютному позичальнику не платити за валютним кредитом. Таке несподіване рішення було винесено суддею 26 листопада по справі № 922/3899/14. З рішення суду випливає, що в 2010 році банк «Грант» відкрив фізособі-підприємцю дворічну валютну кредитну лінію на $2 млн під 16% річних.
Через рік суму кредитної лінії було підвищено до $2,3 млн, а термін погашення кредиту постійно продовжувався – фінальною датою вказується 28 грудня 2014 року, йдеться в матеріалах банку «Грант». Сумарно позичальник отримав у 2010-2013 роках понад $2,5 млн. Ці долари банк зараховував на поточний рахунок фізособи-СПД, але не видавав їх позичальнику готівкою, а за його дорученням продавав на міжбанку. Виручена від продажу валюти гривня зараховувалася на рахунок позичальника в національній валюті та використовувалася ним на розвиток бізнесу.
Після дворазової девальвації гривні в поточному році – з 8 грн/$ до 16 грн/$ – позичальник несподівано вирішив оскаржити кредит. Госпсуд 15 вересня прийняв позовну заяву і вже через два місяці виніс рішення. Суд вважає, що сторонами було укладено кредитний договір, за яким позивач отримував кредитні кошти у гривні. Отже, і погашати він повинен суму боргу, який виник після конвертації перерахованої банком валюти в гривню.
У 2010-2013 роках позичальник отримав від банку на гривневий рахунок 23,66 млн грн. На дату подачі позову клієнт повернув банку 11,1 млн грн. «Позичальник має повернути банку залишок грошових коштів за кредитом, вираженим в гривні, і сплатити відсотки та інші платежі, передбачені кредитним договором», – йдеться в рішенні суду, який припинив зобов'язання за кредитним договором між банком та позичальником.
Банк «Грант» вже оскаржив це рішення. Апеляційна скарга підписана головою правління банку Володимиром Мартиросовим, і у ній, зокрема, сказано: «За бажанням позивача і за умовами кредитного договору кредитні кошти позичальнику надавалися шляхом перерахування на його поточний валютний рахунок. При цьому банківські операції з надання кредитних коштів вважаються завершеними з моменту зарахування суми переказу кредиту на поточний валютний рахунок (ст. 30 закону «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні») ».
Відповідно, банк наполягає, що в повному обсязі виконав свої зобов'язання за кредитним договором, перерахувавши позикові кошти на поточний доларовий рахунок позичальника. В банку уточнюють, що усі наступні операції після зарахування коштів на валютний рахунок не регулюються кредитним договором. «Вказані кредитні кошти з цього моменту стали власністю клієнта, і право розпоряджатися ними належало йому на умовах договору банківського рахунку. Саме в рамках цього договору банк і здійснював продаж доларів на міжбанку і перераховував гривню на рахунок клієнта», – стверджує кредитор.
Право на вибір
У Незалежній асоціації банків України вже заявили, що рішення Госпсуду Харківської області створює нову схему ухилення від виконання кредитних зобов'язань. «Це вносить нові фактори для дестабілізації ситуації в банківському секторі. Такий підхід може мати катастрофічні наслідки, адже кредити у валюті на 1 листопада становили $33,3 млрд, тобто майже 500 млрд грн», – вважають в асоціації.
У той же час у Незалежній асоціації банків не змогли уточнити, яка частина цієї валютної суми була «фактично» видана позичальникам у гривні, а отже, ризикує бути оскарженою в суді. «Порахувати кількість таких випадків дуже складно. Адже робота кредитного відділу закінчується після факту видачі кредиту позичальнику. Всі операції, які клієнт проводить зі своїми коштами потім, поза їхньою компетенцією», – пояснили технологію видачі кредиту в одному з банків з іноземним капіталом.
Однак є й альтернативна думка. «Ситуація, коли позичальник брав валютний кредит, а на руки отримував гривню, була досить поширеною. Як правило, таке траплялося, якщо позичальник брав кредит у швейцарських франках – вони були одними з найдешевших, або купував у кредит новий автомобіль або квартиру. Отримана від банку валюта відразу конвертувалася в гривню і переводилася на гривневий рахунок автосалону або забудовника», – говорить старший партнер адвокатської фірми «Кравець та Партнери» Ростислав Кравець.
Банки не ведуть обліку, але підтверджують, що найчастіше в гривню конвертували отримані у валюті кошти саме іпотечними позичальниками і покупцями автомобілів. Валютні кредити переводили в гривню і підприємці, які отримували кредити для ведення діяльності на території України, а не для оплати імпорту товарів, робіт або послуг.
Конфлікти позичальників з банками про неправомірність валютних кредитів розглядаються судами вже п'ять років, але досі судді відмовлялися приймати як доказ документи про перерахування гривневих коштів клієнта. Саме тому дане рішення суду – прецедент. «Банк стикався з такими спробами клієнтів, але суд у цьому питанні ставав на бік банку», – розповів директор департаменту операцій зі спеціальними кредитами клієнтів роздрібного бізнесу Укрсоцбанку Максим Зірянов.
І хоча в Україні немає прецедентного права, інші позичальники можуть під копірку подавати позови, аби спробувати домогтися погашення кредитів за курсом 5-8 грн/$, а не 16 грн/$. «Якщо зараз ситуація змінилася або ж якщо буде створено такий прецедент, то багато валютних позичальників зможуть виграти в судах справи проти банків», – говорить Ростислав Кравець. Але для цього на бік позичальника тепер має стати не лише суд першої інстанції, а й апеляційної.
Вікторія Руденко
Зміна облич
Учора ДіВі Банк повідомив про зміну голови правління – звільнився Сергій Баклажанов, який обіймав цю посаду лише півтора місяці, з 5 грудня 2014 року. На його місце призначено Сергія Горбачевського. Топ-менеджер ДіВі Банку за останній рік змінюється дуже часто. У грудні Сергій Баклажанов прийшов на місце Костянтина Серьогіна, який 12 червня змінив Андрія Палицю. Таким чином, менш ніж за рік це вже четвертий керівник установи, яка посідає 44-е місце за активами.
Примітно, що співвласник ДіВі Банку Микола Гута є співвласником агрохолдингу «Мрія» і його колишнім керівником. Зараз його підозрюють у шахрайстві, вчиненому в особливо крупних розмірах або організованою групою осіб (ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу; покарання – позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна). Його державний розшук МВС почало 14 січня, вже 15 січня Печерський районний суд дав дозвіл на арешт, а 20 січня Миколу Гуту оголошено у міжнародний розшук Інтерполу. Відомо, що він перетнув на автомобілі кордон України та Євросоюзу і до країни не повернувся.
До останньої фінансової кризи в країні ДіВі Банк розвивався агресивними темпами. У 2012 році він піднявся на 50 позицій за активами і наростив кредитний портфель у 12,6 разу – з 309 млн грн до 3902 млн грн. У 2013-му темпи зростання склали 28%, а от минулий рік став для нього провальним: його кредитний портфель скоротився на 42% (за даними на 1 жовтня він становив 3,2 млрд грн).
Портфель банку сконцентрований на сфері торгівлі: підприємства оптової та роздрібної торгівлі отримали 99% всіх кредитних коштів банку (на кінець 2013 року). При цьому 98% коштів видані всього 35 позичальникам. Менше 1% застав були забезпечені нерухомістю або грошовими коштами. 89% усіх клієнтських коштів у ДіВі Банку припадали на підприємства оптової та роздрібної торгівлі.
Капітальні потреби
ДіВі Банк з активами в 3,4 млрд грн входить до третьої групи банків. Ця група поки не пройшла стрес-тест, який минулого року було проведено в усіх банках I та II груп. Тому поки невідомо, скільки ДіВі Банку знадобиться грошей для докапіталізації. Зараз його регулятивний капітал становить 1,093 млрд грн.
Питання ліквідності, зокрема шляхом збільшення капіталу, зараз є ключовим для банків. Минулорічний стрес-тест враховував дані на початок року без Криму, АТО та девальвації гривні. Тому потребу в капіталі, за рідкісним винятком, відчувають тепер майже усі банки. І невеликі установи, на відміну від крупних, не можуть розраховувати на підтримку держави. «Входження держави в капітал приватного банку виправдано лише у виняткових випадках», – вважає радник голови правління Євробанку Василь Невмержицький.
У НБУ заявляли, що у банків, які відчувають потребу в капіталі, є кілька варіантів: збільшення капіталу нинішніми акціонерами, пошук нових інвесторів, злиття з іншими гравцями або вихід з ринку. Якщо стрес-тест покаже потребу в капіталі, а Микола Гута не вирішить свої проблеми або у банку не з'явиться новий інвестор, це може відбитися на його стійкості.
За словами учасників ринку, оголошення Миколи Гути у розшук не матиме прямих наслідків для банку, оскільки регулятор враховує весь комплекс чинників. «У нас нещодавно з'явилася норма про те, що якщо до власника банку застосовані міжнародні санкції, то до нього можуть бути застосовані санкції з боку Нацбанку. Але не зовсім зрозуміло, що саме регулятор трактуватиме як міжнародні санкції – чи належить до них оголошення людини в розшук, – дивується заступник голови одного з банків. – Але в будь-якому випадку НБУ в першу чергу орієнтується на фінансову ситуацію в банку, а не на дії його акціонерів».
Відповідно до звітності ДіВі Банку за III квартал, адекватність його регулятивного капіталу більш ніж втричі перевищувала нормативний показник – 31,05%.
Олена Губар
Релізи
ТОП-новини
