Нацбанк оголосив про те, що «почав діяти» Меморандум про врегулювання питання реструктуризації споживчих кредитів у іноземній валюті. FinMaidan розібрався в тому, що це за документ, хто його підписав і що конкретно тепер отримають валютні іпотечні позичальники.
5 лютого, мороз, замети, Київ засипало снігом.
Голова НБУ Валерія Гонтарєва відпускає курс гривні, і він злітає в небо, як кулька, накачана гелієм. Ніхто не сміється злобним сміхом. Усі з жахом спостерігають за тим, як курс, що підскочив за день на 5 грн, шукає рівноваги за хмарами. Ніщо не може зупинити долар, який збожеволів.
Три фінансових регулятора – НБУ, НКЦПФР і Нацкомфінпослуг – підготували п'ятирічну програму розвитку фінансового ринку України. Основний акцент у документі зроблено на поліпшенні нагляду над учасниками ринку, посиленні прав споживачів фінансових послуг та незалежності регуляторів. Фінансові установи мають лише два дні, аби встигнути внести поправки у документ, який вже за тиждень прийматиме Національна рада реформ.
Для отримання кредиту МВФ банківському ринку України доведеться пережити серйозні зміни. У найближчі два роки НБУ обіцяє зробити акцент на збільшенні стійкості банків, розчищенні активів і посиленні відповідальності їх власників. Власникам кредитних установ доведеться нарощувати капітали і скорочувати портфелі інсайдерських кредитів, щоб їх банк уникнув виведення з ринку.
Регулятор планує зробити структуру власності банків ще прозорішою. Зараз публічною є інформація про власників, які володіють більше 10% акцій кредитної установи. Пропонується знизити цей поріг до 2%. До банків, які й надалі приховуватимуть структуру акціонерів, Нацбанк обіцяє застосовувати санкції, а керівництву таких установ – ускладнити подальше працевлаштування.
У зоні АТО банкіри пошкодили готівки на суму понад 21 млн грн, щоб бойовики не могли ними скористатися. Проте частина «забарвлених» банкнот потрапила до бойовиків і проживаючих в зоні конфлікту. Для отримання компенсації НБУ пошкоджені купюри необхідно вивести із зони АТО, а зробити це змогли не всі.
За п'ять років, що минули з моменту націоналізації Родовід Банку, йому не вдалося ні відновити свою повноцінну роботу, ні стати першою в Україні ефективною санаційною установою. FinMaidan розбирався з тим, чим викликана хронічна збитковість Родоводу, хто у цьому винен, чому НБУ невигідна ліквідація Родоводу, а також яку роль в проблемах банку зіграли Дмитро Фірташ і чиновники Нацбанку.
Релізи
ТОП-новини
