Нацбанк покарав аудиторів, які не передбачили проблеми збанкрутілих згодом банків. Однак він застосував санкції тільки до половини таких компаній, заборонивши їм працювати з банками і зажадавши їхнього закриття. При цьому регулятор без пояснення причин не застосував санкції ще до десятка аудиторів, у тому числі й великих міжнародних компаній з «великої четвірки», які позитивно оцінювали майбутні банки-банкрути.
Всього за рік кадровий склад топ-менеджменту НБУ кардинально оновився - на місце старих фахівців прийшла нова команда реформаторів. Тим дивно, що Леонід Антоненко, який тільки в січні очолив департамент реєстраційних питань і ліцензування НБУ, вже несподівано пішов з НБУ. Про причини, що спонукали його залишити НБУ, про зміни, що відбуваються в центробанку і складнощі на шляху реформ ЛЕОНІД АНТОНЕНКО розповів кореспонденту «Фінансового клубу» ОЛЕНІ ГУБАР.
Аудитори, перевіривши діяльність банків, які в подальшому збанкрутували, відтепер втратили право працювати з іншими банками. Виправдовуючи себе, ці компанії вказують на те, що писали у своїх звітах про можливі проблеми та ризики в банках. Крім того, в багатьох проблемних установах також працювали куратори Нацбанку і представники іноземних аудиторських фірм, а до них у НБУ претензій немає.
FinClub запитав в банкирів та експертів, що вони думають про ініціативу відбілити небездоганну репутацію банкирів із банків-банкрутів.
Банківське лобі через три місяці після посилення Нацбанком підходів до оцінки ділової репутації банкірів вирішило заступитися за сотень і тисяч топ-менеджерів банків, які лопнули. У профільних асоціаціях вважають, що не всі керівники збанкрутілих банків винні в їхньому банкрутстві, тому не можна забороняти їм на строк 3-10 років керувати іншими банками. Якщо банкіри зможуть суб'єктивно вирішувати, хто правий, а хто винен, процес відновлення довіри вкладників до банків буде підірвано.
Нацбанк переходить з 2016 року до інфляційного таргетування: після нинішнього зростання цін у півтора рази найближчими роками вони повинні збільшуватися усього на 5-12% на рік. НБУ нестиме політичну відповідальність за утримання інфляції в цих межах, а не за валютний курс гривні. Парадокс ситуації полягає в тому, що для досягнення низького росту цін НБУ, будучи прихильником гнучкого курсу, не повинен допускати сильну девальвацію.
НБУ рапортує про швидке зростання його валютних резервів – тільки в серпні вони виросли на 21,6%. Проте в реальності причин для надмірної радості немає: весь приріст резервів у поточному році забезпечили кредити МВФ. А без підтримки інших кредиторів резервів би взагалі майже не лишилося.
Нацбанк може стати мегарегулятором, якщо у найближчі півтора року буде скасована Нацкомфінпослуг, а її функції розділять між НБУ і НКЦПФР. Після зміни вивіски має розпочатися впровадження системи захисту вкладів та інвестицій в небанківських фінансових установах. Про свій міні-ФГВФО вже давно мріють майже усі сегменти ринку: від вкладників кредитних спілок та членів пенсійних фондів до учасників накопичувального страхування життя і фондових інвесторів.
Громадяни зможуть активніше розраховуватися електронними грошима. Нацбанк запропонував підвищити ліміти електронних гаманців майже вдвічі – до 4 тис. і 14 тис. грн. Це має наблизити українське законодавство до європейського, адже через девальвацію гривні наші електронні гаманці стали в рази «меншими».
Нацбанк оголосив про те, що «почав діяти» Меморандум про врегулювання питання реструктуризації споживчих кредитів у іноземній валюті. FinMaidan розібрався в тому, що це за документ, хто його підписав і що конкретно тепер отримають валютні іпотечні позичальники.
Релізи
ТОП-новини
