Про це банкіри розповіли під час круглого столу «Чи готові банки обслуговувати ветеранів війни?», проведеного «Фінансовим клубом».

Проєктна менеджерка «Програми розбудови інклюзивності в ПУМБ» Зоя Мінаєва розповіла, що банки в 2017-2019 роках почали впроваджувати фізичну доступність своїх відділень. «Банки облаштовували доступну «вхідну групу» – пандус і двері, через які можна заїхати на кріслі колісному. Це був план-мінімум, хоча й зараз далеко не всі банки мають базову фізичну доступність», – зазначила вона.

Однак ситуація поступово покращується. «З початком повномасштабного вторгнення цей процес набрав більших обертів, і стало зрозуміло, що це необхідно. Зараз це розбудовується набагато швидше, ніж роки до цього», – сказала Зоя Мінаєва. Тепер, окрім фізичної, банки працюють ще й над інформаційною та цифровою доступністю.

Через продовження бойових дій кількість людей з інвалідністю буде збільшуватися як серед військових, так і цивільних. Цифровізація банків, яка почалася під час локдауну і продовжилася під час повномасштабного вторгнення, робить банківські послуги доступнішими для більшої кількості клієнтів.

«Банківську систему в цьому питанні рятує масова диджиталізація, оскільки в першу чергу це питання зручності для людини в отриманні послуги. Якщо людині не треба взагалі кудись йти, а може з власного застосунку, з власного зручного місця отримати цю послугу якісно, то тоді це нівелює проблематику, – вважає заступник начальника управління міжнародного співробітництва банку «Глобус» Максим Кузьменко. – Тому якщо ми переносимо більшість продуктів у диджитал, то це може дуже спростити цю проблематику».