Однією з площадок для пошуку відповіді було запропоновано зробити профільний Комітет – ще восени минулого року відбувся круглий стіл, на якому були присутні представники регулятора та більш ніж 40 малих і середніх банків. Загальним результатом зустрічі стало спільне розуміння, що не всі банки хочуть та/або зможуть виконати самостійно вимоги графіку докапіталізації – відповідно держава, в особі регулятора і парламенту повинна забезпечити  для цього необхідний інструментарій, враховуючи, що «антикризовий» закон №78 не відповідає всім потребам ринку.

Національним банком весною було презентовано концепцію змін, які б спрощували банкам операції щодо капіталізації, об’єднання чи добровільного припинення банківської діяльності. Нажаль, конкретний проект відповідних змін був отриманий нами лише в жовтні, тому 24 жовтня мною і моїм колегою, Русланом Демчаком, було проведено робочу зустріч за участі представників банківських асоціацій, де регулятор презентував свій підхід і після обговорення взяв час на доопрацювання, у відповідності до отриманих пропозицій та коментарів.

Результатом цього процесу став зареєстрований 10 листопада проект Закону №5388. І як один з співавторів – хотів би його дещо прокоментувати.

1.     По-перше, я вважаю, що причиною виводу банку з ринку мають бути лише доведені факти порушення ним закону або неспроможності виконувати свої зобов’язання перед клієнтами, в жодному разі такою причиною не повинно бути те, що установа «не достатньо велика».

2.     Проект, який наразі зареєстрований, описує лише деякі з шляхів вирішення цієї проблеми, з тих що обговорювались в ході попередніх обговорень – спрощена капіталізація, реорганізація шляхом приєднання та добровільних вихід з ринку. По це, зокрема, говорили і представники банків на зустрічі в Комітеті – але, оскільки охопити все відразу нереалістично, а готової реалізації інших інструментів поки не вироблено, ми прийняли рішення опрацьовувати ідеї поступово.

3.     Те, що в проект не включені, зокрема, механізми реорганізації банків шляхом злиття, а також будь-який формат обмеженого ліцензування з відповідною диференціацією вимог, не означає, що ці ідеї не опрацьовуються і ми не готові їх реалізовувати. Те ж саме стосується і пропозицій банків, які були надані у відповідь на запит НБУ – на даному етапі не всі з них враховані в силу різних причин, але більш детальне обговорення в майбутньому звичайно відбудеться. Тому я пропоную всім зацікавленим сторонам продовжувати діалог, в результаті якого будуть сформульовані спільні наступні кроки.

4.     При попередньому обговоренні цього проекту змін експертами були висловлені побоювання, що пропонується заборонити оскарження до суду процедури капіталізації чи реорганізації. Це, звісно, не так – ми жодним чином не передбачаємо порушення гарантованого Конституцією права будь-кого на захист своїх інтересів в судовому порядку, лише зазначається, що призупинення або скасування таких процедур може відбуватися після рішення суду, а не до – як засіб забезпечення позову.

Впевнений, що зареєстрована редакція проекту Закону викличе зауваження і пропозиції, а оскільки в будь-якому разі в Комітеті при його підготовці до другого читання буде відбуватися всебічне поліпшення і доопрацювання – я ще раз запрошую всіх небайдужих, в першу чергу банки, до участі в цьому процесі.