Фінансисти створять апеляційну комісію
Фото Вікторії Руденко

Фінансисти створять апеляційну комісію

Банківські, страхові та фондові спільноти хочуть змінити процедуру визначення ділової репутації банкірів. Недобросовісні банкіри не повинні обіймати керівні посади не тільки в банках, але й в інших компаніях фінансового сектора. При цьому у них має бути право оскарження рішення регулятора.



Банкіри вважають неефективним запропонований НБУ механізм «відбілювання» репутації банкірів. «До складу Ради, яка приймає рішення про надання Нацбанку клопотання про відновлення ділової репутації, будуть включені тільки представники банків і банківських асоціацій. Необхідно врахувати позицію інших суб'єктів ринку, для чого збільшити склад Ради від запропонованих 11 осіб, включивши представників небанківських професійних асоціацій фінансового ринку, об'єднань громадськості (споживачів банківських послуг)», – заявила генеральний директор Української кредитно-банківської спілки Галина Оліфер під час круглого столу “Відновлення довіри до банківської системи”.

Крім того, новий орган працюватиме під повним контролем НБУ. «Він не є незалежним інститутом, оскільки регулятор буде на нього прямо впливати», – вважає Галина Оліфер. До того ж ініціатором «відбілювання» репутації має бути не тільки потенційний роботодавець, але й сам банкір, який потребує захисту ділової репутації.

Екс-менеджер НБУ Леонід Антоненко, який брав участь у розробці документа, стверджує, що приймаючи постанову № 357, якою НБУ розширив критерії небездоганності репутації, регулятор керувався світовим досвідом. «У світі дійсно існує практика, коли регулятор робить профвисновок про банкіра, проте банкірам в цьому випадку не треба навіть звертатися до суду, щоб оскаржити це рішення. Можна просто подати заяву омбудсмену, і він безкоштовно буде доводити, наскільки правомірним є рішення регулятора. У нас такої противаги немає. Я дуже сподіваюся, що нею стане парламентський комітет з питань фінансової політики та банківської діяльності», – говорить головний фінансовий аналітик РА «Експерт-Рейтинг» Віталій Шапран.

Поки ж Нацбанк «концентрує» всі види влади (законодавчу, виконавчу і судову), оскільки видає постанови, їх імплементує і не дає права оскаржувати свої рішення. «Обов'язково має бути механізм незалежної апеляції», – вважає екс-співвласник Укргазбанку Василь Горбаль.

Прецеденти, коли громадськість не допускала певних осіб і певні компанії до роботи, були на фондовому ринку. «Всі рішення приймалися через профільні асоціації. Цей досвід можна застосувати і на банківському ринку», – згадує представник Асоціації юристів фондового ринку Сергій Бірюк.

Ще одним варіантом може бути передавання «судових» функцій Фонду гарантування вкладів фізосіб. «Фонд подає позови до власників і топ-менеджерів банків і вже бере участь у залученні їх до відповідальності. Чому б не зробити так, щоб Фонд займався відлученням банкірів від профдіяльності», – пропонує Віталій Шапран.

Не лише банки

Підключитися до процесу люстрації банкірів хочуть і представники інших фінансових ринків. «Коли після ліквідації Нацкомфінпослуг під контроль Нацбанку перейдуть страхові компанії, тоді фахівців з небездоганною діловою репутацією буде вже не 800, а тисячі. Тоді це може стати проблемою», – прогнозує президент Українського товариства фінансових аналітиків Юрій Прозоров.

Експерти пропонують поширити санкції щодо не дуже сумлінних керівників не тільки на банки, а й на страховиків, кредитні спілки, фінансові та фондові компанії. «Що заважає банкірам, які не можуть тепер обіймати керівні посади в банках, перейти на роботу в компанії з інших фінансових секторів або навіть на роботу в держрегулятор?» – дивується генеральний директор Української федерації страхування Галина Третякова.

У парламентському комітеті з питань фінансової політики та банківської діяльності готові надати підтримку. «Є проблема, що вимагає від банківської спільноти та фінансових експертів рішень, які відповідатимуть правам людини і в той же час забезпечуватимуть стабільність банківської системи. Ми живемо в період змін і готові надати допомогу експертному співтовариству», – пообіцяв перший заступник голови комітету Михайло Довбенко.