Костянтин Стеценко: «Іноді точка нуль – непогана точка відліку»

Костянтин Стеценко: «Іноді точка нуль – непогана точка відліку»

На фондовому ринку залишилося небагато активних гравців, ще менше тих, хто почуває себе як риба у воді. ICU відноситься до таких хижаків, які залишаються в плюсі навіть на стагнуючому ринку. Про те, як заробляє ICU, що чекає ринок акцій і які сегменти фондового ринку залишаються перспективними, керуючий директор групи ICU Костянтин Стеценко розповів кореспонденту FinClub Вікторії Руденко.


– Голова Нацбанку Валерія Гонтарева подала позов до депутата Павла Костенка за наклеп: він звинувачував Нацбанк у скоєнні спекулятивних операцій з ОВДП з групою ICU і банком «Авангард». З чим пов'язана така позиція звинувачення?

– Подібні звинувачення свідчать про безперервний політичний процес і бажання певних людей взяти участь у ньому. Якщо говорити про заяву депутата Костенка, то там йшлося про ОВДП з конкретними кодами ISIN. У Нацбанку вже заявили, що операцій з такими паперами вони взагалі не проводили.

– ICU угоди з НБУ укладає?

– Ні. НБУ пішов з ринку ОВДП і до свого портфеля папери не купує.

– Ви координуєте діяльність групи ICU з банком «Авангард»?

– Банк «Авангард» автономний у своїй діяльності. У нього є правління – команда, яка приймає рішення. У їхню операційну діяльність ми не втручаємося. При цьому ми надаємо банку нашу аналітику з фінансового ринку, обмінюємося думками щодо тенденцій на валютному й кредитно-грошовому ринках.

– На початку року набули чинності нові вимоги до лістингових компаній, через які різко скоротилася кількість паперів у лістингу. Решта емітентів хочуть перереєструватися з ПАТ у ПрАТ, тому учасників залишиться ще менше. Що буде з ринком акцій?

– Ринок іде у планове піке. Але саме зараз фондовий ринок стає реальним відображенням економіки, а ми перестаємо обманювати себе. Якщо в країні є одна-дві публічні компанії, які відповідають світовим вимогам до таких учасників, отже, треба чесно визнати, що таких компаній одна-дві, а не 20, 50 або 100. Іноді точка нуль – непогана точка відліку.

– У найближчій перспективі ви не бачите можливостей для реінкарнації ринку акцій?

– Ринок акцій почне відновлюватися не раніше, ніж через три-п'ять років. Піонерами стануть компанії, які свідомо захочуть працювати з інвесторами і будуть готові залучати від них додатковий капітал, наприклад, через внутрішні IPO. Гроші на локальному ринку є, питання в якісних інструментах. Інвесторам цікаві відкриті та прозорі компанії, зацікавлені в міноритаріях. До цього може з'явитися ринок деривативів. На цьому напрямку ми бачимо величезний потенціал. Сподіваюся, що закон про деривативи все-таки ухвалять у другому читанні найближчим часом. Це буде одна з найбільших нових можливостей ринку.

– Говорячи про розміщення акцій, ви маєте на увазі великі холдинги або невеликі місцеві компанії, яким потрібні гроші для розвитку?

– У першу чергу – невеликі локальні компанії, які зможуть і захочуть залучати тут капітал. Але можуть бути й великі холдинги, які вийдуть на український ринок за допомогою інструментів подвійного лістингу. Такий досвід вже є у МХП. Якщо емітенти побачать, що гроші тут є, вони обов'язково прийдуть сюди.

– Яким ви бачите подальший розвиток фондового ринку?

– На ринку, по суті, залишилося півтора інструменти – ОВДП і депсертифікати. Депсертифікати не можна вважати повноцінним інструментом, тому що його можуть використовувати тільки банки. Для небанківських установ депсертифікати недоступні.

Якщо будуть внесені зміни до законодавства про корпоративні облігації, то в найближчі рік-два можна очікувати повернення корпоративних емітентів на ринок запозичень. Ми вважаємо, що першими випустять бонди банки та компанії з гарною кредитною історією, які вже виходили на цей ринок раніше.

Ще один очікуваний інструмент – облігації МФО. Нормативно-правова база для їх випуску вже готова, тепер рішення за ЄБРР та IFC, які заявляли про готовність випускати гривневі боргові папери. Тож не можна сказати, що перспективи українського фондового ринку зовсім безрадісні.

– Чи вивчалася можливість допуску небанківських установ на ринок депсертифікатів?

– На думку Нацбанку, депсертифікати – це інструмент монетарної політики виключно для банків. Періодично наші клієнти – страхові компанії та великі корпоративні клієнти – запитують нас про можливість вкладення у депсертифікати. Для них це можливість отримати більшу дохідність, ніж за депозитами. Адже банки залучають депозити у компаній під менший відсоток, а потім вкладають їх у депсертифікати, отримуючи непоганий безризиковий прибуток.

– ICU традиційно спеціалізувалася на роботі з ОВДП. Якої ви зараз дотримуєтеся стратегії: купуєте папери з метою перепродажу або тримаєте їх до погашення?

– Ми дотримуємося стратегії total return. Наша мета – забезпечити інвесторам високу прибутковість. Якісь папери ми тримаємо до погашення, якимись активно торгуємо. У нас є фонд облігацій з активами близько 550 млн грн. При цьому 50% активів фонду вкладені в гривневі інструменти (ОВДП і депозити), а 50% – у валютні. Але якщо у нас в портфелі є папери з коротким терміном погашення, і ми вважаємо, що ставки за ОВДП знижуватимуться (а для цього зараз є всі підстави), тоді будемо намагатися продати короткі папери і купити довгі, щоб зафіксувати високу прибутковість на тривалий час.

Або, наприклад, якщо у нас є портфель валютних ОВДП з терміном погашення через місяць, то, найімовірніше, ми продамо короткі папери, щоб зайти в довгі. Адже якщо ми будемо чекати погашення, то потім на ринку може й не бути нових розміщень, тому нам доведеться вкладати кошти у валютні депозити, прибутковість за якими в надійних банках із західним капіталом майже нульова. У держбанках прибутковість депозитів трохи вище, але ми віддаємо перевагу ОВДП: нам важливо мати ліквідний інструмент, який ми зможемо в будь-який момент продати або за допомогою операцій РЕПО залучити гривню і заробити інвесторам додатковий прибуток.

З НПФ ситуація інша. На відміну від ІСІ, НПФ – більш довгостроковий і консервативний інвестор. Як правило, ОВДП в портфелі НПФ ми тримаємо до погашення. Іноді робимо ребалансування портфеля: папери, у яких наближається термін погашення, замінюємо на нові довгі папери, якщо очікуємо, що прибутковість знижуватиметься.

– Які результати роботи вашого фонду облігацій за підсумками 2015 року?

– Фонд облігацій з моменту запуску в 2011 році забезпечив інвесторам 408% прибутковості. Спочатку він створювався на п'ять років, а в 2016-му ми прийняли рішення продовжити його роботу на аналогічний термін. Бенчмарк ми встановили на рівні індексу UIRD. Минулого року він склав 21,42%. Такий самий орієнтир і для пенсійних фондів під управлінням ICU. У довгостроковій перспективі ми обганяємо і девальвацію, і інфляцію. Наприклад, наш перший фонд облігацій в 2006-2011 роках показав прибутковість 293,86%.

– Ви очікуєте, що в майбутньому вартість грошей знижуватиметься?

– Так. Політику на ринку задає НБУ. Зараз регулятор спільно з Мінфіном проводить досить грамотну політику. За умови збереження нинішніх тенденцій і облікова ставка, і прибутковість за ОВДП, і ставки за депсертифікатами та депозитами знижуватимуться. Вже зараз в надійних банках практично неможливо розмістити гривню вище 20% річних.

– Ви або ваші клієнти втрачали гроші в банках-банкрутах?

– Ні, ми не втрачали. В останні два роки ситуація на банківському ринку дуже динамічна. Списки банків, у яких ми зберігаємо кошти зараз і зберігали рік тому, відрізняються.

– Як часто ви переглядаєте ліміти на банки?

– Базовий перегляд ми проводимо раз на місяць. Але іноді ситуація вимагає більш оперативного реагування: ми завжди прислухаємося до нашого банківського аналітичного підрозділу.

– Стратегія щодо банків єдина для всієї групи ICU?

– Так. Якщо прийнято рішення закрити ліміти на якийсь банк, то це діє для всіх компаній групи.

– Минулоріч ви купили КУА «Трійка Діалог Україна», під керуванням якої був корпоративний НПФ «Емеріт». Чи плануєте ви розширювати роботу в цьому напрямку?

– Безумовно, нам дуже цікаво працювати в цьому напрямку. У нас під керуванням два недержавні пенсійні фонди: «Емеріт» і «Династія». В рамках «Династії» ми залучаємо, в тому числі, нових корпоративних клієнтів, для яких не принципово створювати нові фонди з корпоративної прив'язкою. Крім того, ведемо переговори про передачу нам в управління коштів інших НПФ. Як з'ясувалося, ситуація з управлінням активів на ринку досить сумна. Є фонди, кошти яких вкладені у сміттєві цінні папери або втрачені на депозитах в проблемних банках, а є фонди з прийнятною якістю активів під управлінням, але заробляють набагато менше, ніж могли б. В результаті непрофесійного управління учасники НПФ втрачають значні кошти.

– На ринку створюватимуться нові пенсійні фонди?

– Зараз навряд чи. Я б казав, швидше, про перерозподіл фондів між існуючими учасниками ринку. Наприклад, минулого року ряд фондів припинили існування, а їхні активи були передані до інших НПФ. Відбувається консолідація ринку і укрупнення решти фондів. Іноді самі клієнти, як фізособи, так і корпоративні клієнти, переводять кошти в більш прибуткові та надійні фонди. Є й нові клієнти. Минулого року багато нових приватних клієнтів з'явилося в західних областях України. Зокрема, це місцеві жителі, які працюють за кордоном, які самостійно та усвідомлено роблять внески. В Україні вони офіційно не працевлаштовані, але вже зараз замислюються про власну пенсію.

– Який ефект для ваших НПФ ви очікуєте від консолідації ринку?

– Ми беремо активну участь в цьому процесі. Серед наших клієнтів є ряд роботодавців, які засновували НПФ, а тепер оптимізують діяльність своїх фондів і переводять активи в «Династію». У 2016 році активи «Династії» зросли з 1 млн грн до 12 млн грн за рахунок інвестиційних доходів і припливу коштів в управління. У планах – переведення до нас ще ряду клієнтів. До кінця року ми очікуємо зростання обсягів активів НПФ «Династія» до 50 млн грн.

– Купівля КУА «Трійка Діалог Україна» відкрила для вас ще один напрямок бізнесу – управління активами страхових компаній. Наскільки страховики готові довіряти управління активами на аутсорсинг?

– Готові. Зараз на страховому ринку триває переосмислення інвестиційних процесів. Ми багато часу приділяємо спілкуванню зі страховиками, беремо участь у профільних конференціях, просуваємо ідеї професійного управління коштами. Зараз ми в стадії підписання кількох угод з управління резервами. З 12 травня набули чинності нові вимоги Нацкомфінпослуг до структури активів і резервів страхових компаній, тому ми розраховуємо на подальший розвиток ринку. Зараз деякі компанії тримають активи в якісних надійних інструментах. Як правило, це страховики з іноземним капіталом (в першу чергу, компанії зі страхування життя). Але й в інших компаніях підвищується культура управління активами, виникає розуміння інструментів і впроваджується ризик-менеджмент. Це веде до появи якісного внутрішнього інвестора.

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу