За колекторами прийшли. Нові правила мають захистити кредитних боржників

За колекторами прийшли. Нові правила мають захистити кредитних боржників

Парламент вперше встановив чіткі правила на колекторському ринку і обмежив спілкування колекторів із боржниками, що, на думку експертів, має зупинити терор «чорних колекторів». Роботу колекторів почнуть контролювати і банки, які їх наймають, і Національний банк. За можливі правопорушення їм будуть загрожувати не тільки штрафи, а й заборона діяльності. Окрім зменшення пресингу на поганих позичальників, закон може переформатувати ринок проблемних боргів (рос.).

Держава почне контролювати діяльність колекторів. Верховна Рада зобов’язала Національний банк встановити вимоги до колекторських компаній, створити та вести реєстр колекторських компаній, проводити їх інспекційні перевірки та безвиїзний нагляд, контролювати, щоб вони не порушували права споживачів фінансових послуг – споживчих кредитів, розглядати скарги позичальників. Відповідний законопроєкт № 4241 парламент ухвалив в цілому і спрямував на підпис президенту.

Нацбанк відфільтрує ринок

Колекторською діяльністю не зможуть займатися усі бажаючі – буде запроваджений механізм, який нагадує ліцензування. НБУ створить реєстр колекторських компаній, і лише компанії, які увійдуть до нього, отримають право на колекторську діяльність. «Доступ до реєстру повинен бути цілодобовим та безоплатним для усіх громадян», – зазначили в НБУ. Виключення з реєстру буде означати заборону компанії продовжувати колекторську діяльність.

До такої кардинальної санкції НБУ зможе вдатися, зокрема, якщо колекторська компанія упродовж року двічі і більше разів отримала санкції регулятора за неетичну поведінку, не працювала рік з моменту входження до реєстру, відмовила НБУ у проведенні перевірки, не усунула знайдені порушення. Банки й інші кредитори будуть змушені достроково розірвати договір із колектором одразу, як НБУ виключить його з реєстру. Якщо колекторська компанія після цього не припинить стягувати борги фізосіб, нею мають зацікавитися правоохоронні органи.

НБУ не зобов’язаний виключати колекторську компанію з реєстру після першого ж порушення. Він може письмово вимагати усунути виявлені порушення, накласти штраф, тимчасово заборонити працювати, тимчасово зупинити чи анулювати ліцензію колекторської компанії на надання фінансових послуг і, нарешті, виключити колекторську компанію з реєстру. Оскільки НБУ на власний розсуд буде обирати, налякати компанію за порушення чи одразу закрити її, йому при винесенні рішення потрібно буде «дотримуватися принципу співмірності». Будь-які санкції НБУ компанії зможуть оскаржити в суді, але судовий процес не зможе зупинити виконання санкцій регулятора.

Компанія, яка захоче почати чи продовжити працювати на колекторському ринку, має подати в НБУ опис бізнес-намірів, відомості про керівництво, власників істотної участі, структуру власності, правила взаємодії зі споживачами, обіцянку навчити співробітників цим правилам тощо. НБУ може запросити додаткові пояснення – їх неподання стане підставою для повернення документів заявнику.

До власників колекторських компаній висунуть декілька вимог, зокрема вони повинні мати бездоганну ділову репутацію. Це означає, що екскерівники та ексвласники банків-банкрутів не зможуть зайти в колекторський бізнес (зараз вони не можуть очолювати чи володіти банками). Власникам колекторів потрібно відповідати цим вимогам весь час існування компанії, а не тільки при входженні в реєстр. Тобто у випадку банкрутства банку з ринку піде і пов’язаний з ним колектор.

Банки зможуть залучати колекторів до роботи із простроченим боргом, лише якщо позичальник надав на це згоду під час отримання кредиту. «Кредитодавець буде зобов’язаний публікувати інформацію про колекторську компанію на своєму вебсайті та в місцях надання послуг», – уточнили в НБУ.

Позичальнику мають повідомити ім’я нового кредитора упродовж десяти робочих днів після відступлення боргу. Продати заборгованість за споживчим кредитом можна буде лише фінансовій установі, яка має право надавати кошти у позику, зокрема на умовах фінансового кредиту, або послуги з факторингу. Якщо компанія отримала борг фізосіб «у спадок» – в результаті правонаступництва, вона не може стягувати борги самостійно, а має найняти колектора.

Заборона колекторського терору

Закон прописує чіткий регламент спілкування колекторів із позичальниками, оскільки саме на цей аспект колекторської діяльності роками скаржаться боржники та їх поручителі. «Колекторські компанії вели дуже агресивну політику по «вибиванню» боргів і навіть загрозливу для життя боржників. Ухвалений закон регулює правовідносини щодо простроченої заборгованості між кредитором і колекторською компанією та встановлює механізми контролю потенційно недобросовісних колекторів», – наголошує керівниця київського офісу АО Matviyiv & Partners Юлія Лукошкіна.

Колектор зможе спілкуватися із боржником, окрім листування, по телефону, відеозв’язку чи під час особистої зустрічі. Подібна зустріч може проходити лише в робочі дні з 9 до 19 години і лише за попередньою згодою боржника – по телефону чи письмово. Колектор зможе надсилати йому повідомлення поштою, за допомогою SMS та іншими засобами комунікації. «Певні обмеження щодо діяльності колекторських компаній, яких до цього часу не існувало (наприклад, обмеження кількісті та часу контакту з боржником), можуть дещо знизити ефективність стягнення проблемної заборгованості», – попереджає директор департаменту по роботі з непрацюючими активами Кредобанку Роман Позняков.

Під час першої взаємодії з боржником колектор має повідомити йому всю інформацію про себе та борг позичальника, а упродовж наступних п’яти робочих днів надати підтверджуючі борг документи. Кожну розмову з боржником колектор має записувати на диктофон чи відеокамеру та зберігати три роки. Ці записи будуть досліджуватися у разі скарги боржника на неетичну поведінку колектора.

Але хто буде «прослуховувати» ці записи? «Переважно колекторські компанії обирають шлях безпосередньої взаємодії та надокучають боржникам і їх близьким особам частими, тривалими та неприємними дзвінками. Новий закон доволі детально регламентує порядок спілкування, а також містить вимогу щодо запису та обов’язку збереження розмов зі споживачем. Однак до цього часу відкритим залишається питання: хто ж буде прослуховувати ці розмови і за якими критеріями буде оцінюватись дотримання або порушення приписів закону? Те, що НБУ, як регулятор та контролер споживчого кредитування, буде прослуховувати розмови колекторів з їх клієнтами, – досить сумнівне припущення», – каже юристка компанії Primelex Олександра Кравець.

Регулятор вважає, що цей контроль має здійснювати кредитор. «Банки та фінкомпанії повинні будуть контролювати залучених колекторів та дотримання ними вимог до етичної поведінки. Якщо колектор щонайменше двічі упродовж року порушив такі вимоги, кредитодавець повинен розірвати договір з ним та повідомити про це Національний банк», – зазначили в НБУ. Після цього, якщо НБУ виключить компанію з реєстру, з нею мають розірвати договори усі інші кредитори.

Колекторам заборонили формувати «шпигунське» досьє на боржника. Вони не зможуть збирати дані про графік роботи боржника, місця та час відпочинку, зустрічі з рідними та друзями, поїздки у межах України та за кордон, стан здоров’я, політичні погляди та релігійні переконання, членство у партіях та громадських об’єднаннях, а також інформацію в соціальних мережах та фото- і відеоматеріали із зображенням позичальника чи його близьких осіб (окрім фіксації зустрічей колектора із боржником).

Колектори не зможуть погрожувати чи шантажувати боржника, дезінформувати його, зокрема про можливість адміністративного і кримінального переслідування, телефонувати йому з прихованого номера, використовувати сервіс автоматичного дозвону більше 30 хвилин на добу, розміщувати лякливі повідомлення на конвертах листів, вимагати від осіб, які не є ані позичальниками, ані поручителями, погашення боргу їхнього родича чи знайомого; завдавати шкоди репутації боржника. «Колекторам заборонили використовувати техніки агресивного дозвону, погрози, шантаж та маніпулювання членами сім’ї», – підсумовує адвокатка Юлія Лукошкіна.

Порушення цих вимог буде вважатися неетичною поведінкою, за яку колектору загрожує штраф від 51 тис. до 102 тис. грн. Вводяться ще декілька інших покарань. Кредитор, який залучив до роботи колектора, який не включений до реєстру, отримає штраф від 85 тис. до 136 тис. грн, а у випадку підписання із позичальником договору, який порушує вимоги закону, – від 85 тис. до 119 тис. грн.

Практика дотримання закону покаже, чи буде НБУ штрафувати колекторів на 51 тис. грн за кожне відхилення від цих жорстких вимог. «Доволі суворі обмеження пропонується застосовувати до компаній, які порушують етичні норми спілкування з боржником. В частині першій статті 28 закону міститься приписка: «…застосувати такі заходи впливу, які адекватні вчиненому порушенню». Виникає питання: «Адекватні – це які?» Чи буде «адекватною» реакцією Нацбанку, припустимо, застереження, якщо представники колекторської компанії здійснюють цілодобовий автодозвон до матері боржника, яка не надавала свою згоду на взаємодію з колекторами? Мабуть, все-таки така міра відповідальності має лише формальний характер. Інші заходи впливу на перший погляд виглядають впливовими, але критерії їх застосування залишаються розмитими», – вважає Олександра Кравець.

Потенційні покарання від НБУ є найбільш обговорюваною нормою закону. «Закон передбачає для НБУ можливість накладення штрафу, заборони колекторській компанії здійснення діяльності, виключення відомостей з реєстру колекторських компаній, зупинення або анулювання ліцензії кредитора. Саме останній захід впливу є як найбільш ефективним з точки зору запобіжника, так і потенційно загрозливим, – каже FinClub старший юрист компанії INPRAXI LAW Роман Кобець. – З одного боку, банки та фінансові компанії повинні дуже обачливо обирати колекторські компанії, з якими співпрацюють, оскільки наслідки помилки серйозні – анулювання ліцензій. З іншого боку, механізм скарг до НБУ може недобросовісно використовуватись з метою впливу на банки та фінансові компанії. Тому очікуємо виваженого підходу НБУ до застосування санкцій».

Закон набуде чинності після його опублікування, але буде введений в дію лише через три місяці після цього (додатковий час необхідний НБУ для створення реєстру), крім декількох норм, які почнуть діяти не раніше 2 липня 2021 року. «Проте норми, які стосуються вимог до етичної поведінки колекторів, запрацюють відразу з набранням чинності законом», – пояснили в НБУ.

Нові правила не будуть поширюватися на діяльність ФГВФО під час ліквідації банків – стягування та продажу боргів фізосіб, а також на кредити до місяця, і майже не буде чіпати мікрокредити на суму до мінімальної зарплати.

Адвокат Роман Кобець наголошує, що влада затягнула із ухваленням цього закону. «З часу фінансової кризи 2008 року, з якої розпочався масовий вихід колекторів на ринок, минуло більше 10 років. І лише зараз був ухвалений закон, який легалізує колекторську діяльність», – сказав він. На його думку, необхідно заспокоїти позичальників, що «легалізація колекторської діяльності – це не зрада і не узаконення свавільних дій колекторів». «Це величезний плюс, оскільки легалізація означає встановлення чітких правил та відповідальності за їх порушення», – сказав він.

При цьому якщо в минулі роки парламент захищав права позичальників перед банками, то тепер дійшла черга до скупників боргів. «Наразі відносини між фінансовими установами та позичальниками чітко врегульовані та споживач відчуває захист власних прав. З ухваленням нового закону врегульовано існуючі прогалини відносин між позичальником та новим кредитором після відступлення банками прав вимоги за його кредитом», – пояснила заступниця голови правління Банку Кредит Дніпро Маріанна Соболєва.

Переформатування ринку

Останніми роками ринок проблемних боргів істотно сегментувався, і на ньому заявилося багато факторингових компаній, які викуповували проблемну заборгованість (прострочення платежу на понад 90 днів) фізосіб не тільки у банків, але й у ФГВФО. При цьому класичні колекторські компанії борги не викуповують, а лише надають послугу з їх стягування. FinClub запитав у деяких колекторських компаній, зокрема у компанії «Укрборг», про плани «легалізуватися» за новими правилами. Але вони не відповіли на запит.

Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» купує у ФГВФО пули кредитів великого та середнього бізнесу. «Склад пулу формує Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, і до нього інколи потрапляють договори кредитної заборгованості фізосіб, але це скоріше виключення із загальних правил», – повідомили в Investohills Partners.

Компанія не стягує борги в інтересах первісного або нового кредитора, тому не є колекторською. «Відповідно до термінології закону, ми є «новим кредитором», оскільки набуваємо кредитну заборгованість за відповідними договорами відступлення прав вимог і в подальшому стягуємо її від свого імені та у своїх інтересах. Таким фінансовим компаніям не потрібно реєструватися в реєстрі колекторських компаній. Тому ми не маємо наміру або необхідності реєструватися як колекторська компанія», – наголосили в компанії.

Проте, на таких гравців ринку також поширюються правила етичної поведінки. «Вимоги щодо взаємодії із фізособами та іншими особами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимоги щодо етичної поведінки) стосуються як колекторських компаній, так і кредитодавців та нових кредиторів. Звичайно, компанія та її співробітники будуть дотримуватись таких вимог у тих рідких випадках, коли необхідно здійснювати врегулювання простроченої заборгованості за договорами споживчого кредитування», – відповіли в Investohills Partners.

Великі гравці ринку, за очікуваннями банкірів, можуть залишитися на ньому. «Кількість легальних гравців на ринку не зміниться. Можливо їм доведеться переглянути деякі процеси, проте з операційної точки зору закон не матиме на них серйозного впливу», – вважає начальник управління по роботі з проблемними активами та адміністративним питанням Піреус Банку Михайло Тєлєшев.

Поява чітких правил може привернути увагу інвесторів, які не хотіли працювати на напівтіньовому ринку. «Ринок може отримати нових гравців за рахунок заснування нових компаній, в тому числі глобальними гравцями із іноземним капіталом. Вважаю, що обмеженість ринку боргів кількома десятками компаній, які існують наразі, спричинена саме тим, що існувала деяка неврегульованість цих відносин», – пояснила Маріанна Соболєва.

З ринку мають піти «чорні колектори». «На ринку колекторських послуг залишаться компанії, яким вдасться швидко трансформуватися під нові вимоги регулятора, які знайдуть альтернативні законні механізми врегулювання проблемної заборгованості з боржниками, враховуючи етичні норми комунікації. В першу чергу це буде під силу компаніям, які досі дбали про свою репутацію, здійснювали діяльність в правовому полі та прагнули до забезпечення довгострокових відносин з банками та фінансовими організаціями. Так звані чорні колектори мають усі шанси піти в історію», – вважає Роман Позняков. «Ухвалений закон – це значний перший крок для протидії свавіллю деяких колекторських установ, діяльність яких негативно впливає на репутацію всього ринку фінпослуг», – впевнений Роман Кобець.

Для деяких банків ухвалення закону стане «зеленим світлом» для початку співпраці з колекторськими компаніями. «Стратегією така можливість передбачена, однак ми очікували ухвалення закону, аби розуміти, який саме портфель можна передати в роботу», – розповіла FinClub заступниця директора депаратаменту врегулювання боргових зобов’язань Укргазбанку Анастасія Клеймьонова.

Зміна правил роботи колекторів може зменшити їхню ефективність стягування боргів, оскільки заборона пресингу боржників зменшить їхню мотивацію повертати борги, що вплине на їхню ціну. «Компанії, що надають послуги банкам та стягують заборгованість на комісійній основі, можливо, будуть змушені підняти ціни, адже цілком можливо, що погіршиться платіжна дисципліна боржників, які не платять. Через цю ж причину вартість портфелів на продаж буде знижена», – очікує Михайло Тєлєшев.

Роман Позняков не очікує суттєвої корекції вартості проблемних боргів після запровадження нових правил, але «малим новоствореним колекторським компаніям буде важко конкурувати з відомими компаніями, які уже довгий час працюють на цьому ринку».

Банкіри не очікують на падіння цін на борги через можливе скорочення кількості легальних учасників ринку. Навпаки, вони не виключають зростання цін. «Жорсткі вимоги нового закону приведуть роботу нових кредиторів у рамки кращих європейських практик, що сприятиме збільшенню нових гравців, конкуренції між ними. Це призведе до появи більш якісних та великих компаній, які надають такі послуги, та не спричинить падіння цін на проблемні активи», – розповідає Маріанна Соболєва.

На думку Юлії Лукошкіної, закон захистить права боржників та «унеможливить застосування застарілих технік вибивання боргів». «Якщо вказаний закон буде виконуватись належним чином, то буде простіше притягнути до відповідальності недобросовісних колекторів», – вважає вона.

Підписуйтесь на новини FinClub в TelegramViberTwitterFacebook

Долучайтесь