Банкам полегшили податкове навантаження в зв'язку з їх переходом з 2018 року на МСФЗ 9. Їм дозволять платити менше податку на прибуток у разі формування значних резервів під проблемні активи і прощення позичальникам частини їхньої заборгованості. Банкіри вважають поступки держави природними, оскільки 69% країн світу після кризи пішли таким самим шляхом.
НБУ зобов'язав банки дізнаватися у клієнтів про джерела походження грошей під час транзакцій на суму понад 150 тис. грн. Це могло б призвести до локального апокаліпсису в вигляді блокування угод з рухомим та нерухомим майном і викликати відтік великих депозитів. Але банки запевняють, що ретельній перевірці піддадуть лише найризикованіші операції. FinClub дізнався, як клієнтам з неофіційними доходами переконати банк, що їхні гроші не «брудні».
З 2018 року українські банки, разом з європейськими, перейдуть на нові стандарти фінансової звітності – МСФЗ 9. Більшості з них можуть знадобитися нові інвестиції від акціонерів: їм доведеться оплачувати не тільки поточні збитки, а й майбутні кредитні ризики. Європейські банки потребують 15-20% нового капіталу, а українські – до 30%.
Національний банк через високу інфляцію утримує облікову ставку незмінною з травня на рівні 12,5%, але банки все літо продовжували знижувати депозитні ставки для населення. І хоча середня прибутковість річних гривневих вкладів перевищує 14%, найбільші банки вже залучають вклади за нижчими ставками. І вони бачать потенціал подальшого їх зниження.
Нацбанк ще на початку липня полегшив українцям виведення валюти за кордон, але до теперішнього моменту лише вісім банків почали надавати клієнтам послугу отримання електронної валютної ліцензії НБУ. Першими щасливцями стали 24 українці, які на $646 тис. купили за кордоном нерухомість, цінні папери і поповнили рахунки. Інші зацікавлені клієнти поки не змогли довести банкам легальність своїх доходів і цілей інвестування валюти.
Національний банк підсилює нагляд над банками: після завершення процесу легалізації власників банків він почав примушувати їх реєструвати в групи афілійовані з банками компанії. За останній рік кількість банківських груп подвоїлася і продовжить зростати – НБУ хоче виявити всіх пов'язаних з банками осіб.
Вуличні обмінні пункти стають вагомими гравцями ринку обміну готівкової іноземної валюти. Небанківські обмінники, через які раніше офіційно проводили всього 1% від усіх валютообмінних операцій, в червні вже займали майже половину ринку. Але де-факто перетікання клієнтів не відбувається, просто обмінники почали декларувати свої реальні обороти.
Національний банк закрив найменший банк країни: банк «Гефест» з непрозорою структурою власності визнано неплатоспроможним через дефіцит капіталу. Вливання в банк рятівних 80 млн грн мали забезпечити Євген Березовський з Айбокс Банку, але гроші в банк так і не надійшли.
Депутати встановлять єдині вимоги до незалежних директорів банків і всіх інших акціонерних товариств. Нові критерії будуть досить жорсткими, щоб власники банків не змогли протягнути до наглядових рад афілійованих з ними осіб під виглядом «незалежних членів». Якщо банки не знайдуть потрібних фахівців в Україні, їм доведеться наймати їх за кордоном.
Поки банки піднімалися з фінансової кризи, намагаючись вижити, небанківські кредитні установи не гаяли часу і зайняли третину ринку роздрібного кредитування. Ломбарди, лізингові та фінансові компанії, кредитні спілки вже на рівних конкурують з банками за надійних позичальників. Причому з кожним посиленням вимог банків до потенційних позичальників у небанківських установ клієнтів стає дедалі більше.
Релізи
ТОП-новости
