Двохсоті банки
Невеликі банки за підтримки Незалежної асоціації банків України хочуть зупинити докапіталізацію на рівні 200 млн грн і не збільшувати на вимогу НБУ капітали до 500 млн грн. У Нацбанку готові домовлятися, але стверджують, що навіть невеликим кредитним установам для конкуренції з великими банками і фінтехкомпаніями потрібні інвестиції.
Зниження планки
Група невеликих банків просить Нацбанк встановити мінімальний розмір статутного капіталу на рівні 200 млн грн, тоді як в законі «Про банки та банківську діяльність» закріплено вимогу до банків підняти свій мінімальний капітал до 500 млн грн. «У НАБУ відбулася зустріч представників малих банків. В ході дискусії виробили консолідовану пропозицію про зміну мінімальної суми статутного капіталу для банків, що працюють в Україні, на 200 млн грн», – повідомила голова правління банку «Фамільний» Ольга Долженко.
Затверджений Нацбанком графік передбачає, що банки повинні збільшити мінімальний статутний капітал до 500 млн грн через сім років – до 11 липня 2024 року. Зараз приблизно у 64 банків з 93, що залишилися на ринку, статутний капітал менше цього рівня. Але вже 11 липня 2017 року їхній капітал має бути не менше 200 млн грн. Докапіталізація потрібна 40 банкам.
Свою пропозицію щодо зниження планки докапіталізації Незалежна асоціація банків України (НАБУ) направить до НБУ найближчими днями. «Ми підтримуємо ініціативу НАБУ і вважаємо її абсолютно адекватною сьогоднішнім реаліям ринку, зокрема таким, як низький апетит до ризику і повна відсутність інструментів хеджування капіталу від девальваційних ефектів. Подальше нарощування капіталу повинно і буде визначатися бізнес-стратегією кожного конкретного банку», – заявив FinClub голова правління Альтбанку Ігор Волох.
НБУ переживає за банки
У Нацбанку про цю ініціативу вже знають, але не говорять прямо, підтримають її чи відхилять. «Ця ініціатива виникає вже не вперше. Питання неоднозначне, ми продовжуємо дискусії. Основним аргументом, який наводить асоціація і невеликі банки, є те, що в Європі мінімальний розмір капіталу становить 5 млн євро (близько 150 млн грн в еквіваленті. – FinClub). Навіщо нам капітал в 500 млн грн, якщо нікуди вкладати ці кошти і немає можливості забезпечувати рентабельність для акціонерів? Але якщо ми подивимося на приклади інших країн, в першу чергу з кризовою економікою, як у нас, то там вимоги ще вище», – пояснила заступник голови НБУ Катерина Рожкова. Дійсно, спочатку невеликі банки вимагали знизити планку до 5 млн євро, але тепер згодні на 200 млн грн.
У НБУ вважають, що капітал необхідний банкам для розвитку. «Фінансові небанківські компанії завдяки високим технологіям фактично відбирають дуже солодкі безризикові шматки бізнесу у банківського сектора. Це й грошові перекази, і РКО, і дистанційний банкінг. Ці напрямки вимагають розвитку IТ-технологій та істотних капітальних вкладень. Усі банки повинні мати рівні шанси, але треба оцінювати перспективи, як вони зможуть працювати. Зараз 50% банківського ринку займають держбанки, активно наступають фінтехкомпанії. Ми це бачимо, коли до нас звертаються фінкомпанії за отриманням різних ліцензій: вони говорять нам про свої плани», – розповіла Катерина Рожкова.
Способи виживання
Мінімальний розмір капіталу банків на рівні 500 млн грн встановлено парламентом в 2014 році. Після цього НБУ затвердив графік підвищення капіталу до 2024 року. Він був досить лояльним для банків: мінімальний капітал 300 млн грн був потрібен лише до 2020 року. Але на початку 2016-го Нацбанк усе переграв і зажадав мати 300 млн грн вже до початку 2017-го. Банки «повстали» і через главу парламентського комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Сергія Рибалку внесли в Раду законопроект про пом'якшення графіка докапіталізації. Нацбанк відступився: новий графік передбачає, що до літа 2017 року капітал має бути не менше 200 млн грн, а планка у 300 млн грн потрібна влітку 2018-го. Оскільки планка у 500 млн грн – це довгострокова мета, то її в ці роки ніхто не оскаржував.
Але зараз банки відчули для себе загрозу від цих правил, тому шукають варіанти вирішення проблеми. Катерина Рожкова повідомила, що Нацбанк вже отримав кілька заяв на злиття. Щоправда, такий варіант «нарощування капіталу» підходить далеко не всім учасникам ринку. «Злиття – складний, витратний і тривалий процес. Теоретично можливий варіант приєднання іншого невеликого банку як філії. Але виникають складнощі інтеграції та з'єднання різних операційних систем і корпоративних культур. НБУ працює над спрощенням процедури, але при цьому все одно основними залишаються питання з оцінки якості та вартості активів іншого банку, а також можливості домовитися про ціну продажу/об'єднання з власниками іншого банку», – говорить FinClub голова наглядової ради Комерційного індустріального банку Валентин Поваляєв. Багато банків чекають, коли парламент ухвалить обіцяний закон про спрощене злиття кредитних установ. Деякі йдуть з ринку по своїй волі: в січні на самоліквідацію подав Фінбанк з капіталом 185 млн грн.
У більшості випадків власникам доводиться самостійно шукати гроші – багато хто знаходить. «Статутний капітал після реєстрації статуту в новій редакції складе більше 500 млн грн. Зараз документи на реєстрації в НБУ, а кошти були внесені роком раніше», – заявили FinClub в прес-службі банку «Форвард» (в III кварталі статутний капітал становив 283 млн грн).
Але поки банки зайняті виконанням вимоги докапіталізації до 200 млн грн. «Наступне збільшення капіталу на суму 71,3 млн грн відбудеться найближчими місяцями – орієнтовно у травні 2017 року», – сказав Валентин Поваляєв (в III кварталі статутний капітал становив 128,62 млн грн). Він уточнив, що банк не підписував звернення НАБУ: «Ми сподіваємося, що у нашого акціонера не виникне складнощів з залученням додаткового капіталу». КІБ куплено американцем Стефаном Пол Пінтером. Глава наглядової ради банку «Авангард» Костянтин Стеценко каже, що їх банк збільшить капітал до 200 млн грн за рахунок капіталізації прибутку 2016 року. «Ми завжди отриманий прибуток направляли до статутного капіталу банку. У 2015 році «Авангард» збільшив статутний капітал з 122 млн грн до 136,5 млн грн за рахунок капіталізації прибутку 2013-2014 років, а в 2016 році - до 162,2 млн грн завдяки капіталізації прибутку 2015 року».
А деякі акціонери банків розраховують на продаж активу більш заможним інвесторам. Один з найменших банків – «Гефест» – активно шукає покупця. «Власник шукає покупця. Але якщо він не виконає нормативи з капіталу або не знайде нового власника, то, звичайно, такий банк не залишиться на ринку», – заявив начальник управління реєстрації та ліцензування Нацбанку Олександр Бевз. Найменший банк – державний УБРР – вже продано, але китайський інвестор не поспішає входити в його капітал.
Подписывайтесь на финансовые новости FinClub в соцсетях Twitter и Facebook.
ТОП-новини