Зокрема гранична сума валютних операцій, для яких встановлено спрощені вимоги щодо валютного нагляду, підвищена з 150 тис. грн до 400 тис. грн (в еквіваленті).

«Це сприятиме зниженню адміністративного навантаження як на банки, так і на бізнес. Значну кількість операцій українських підприємств на невеликі суми буде виведено з-під додаткового контролю підрозділами валютного нагляду банків», - зазначає НБУ.

Фізичні особи-нерезиденти зможуть використовувати власні поточні рахунки в українських банках для проведення розрахунків за договорами страхування життя, операціями з продажу корпоративних прав та нерухомості.

Законом визначені комплексні зміни законодавства:

- збільшується поріг зі 150 тис. грн до 400 тис. грн для фінансових операцій, про які СПФМ зобов’язані інформувати Держфінмоніторинг;

- встановлюються нові вимоги щодо супроводження переказів інформацією про ініціатора та одержувача коштів. Ця інформація має супроводжувати усі перекази готівкою в межах України на суму вище 5 тис. грн, що фактично забороняє анонімне поповнення в терміналах чужих карток на суми вище цього ліміту;

- здійснення суб’єктами первинного фінансового моніторингу (СПФМ) дистанційної верифікації клієнтів, що є особливо актуальним в умовах поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2;

- зменшується з 17 до 4 кількість ознак фінансових операцій, про які СПФМ зобов’язані обов’язково повідомляти Держфінмоніторинг. СПФМ обов’язково інформуватимуть про грошові перекази за кордон, фінансові операції, пов’язані з готівкою, публічними діячами та клієнтами з держав, що не виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, що провадять діяльність в антилегалізаційній сфері;

- разом з переходом на ризик-орієнтований підхід при поданні інформації про підозрілі фінансові операції суб’єктами первинного фінмоніторингу вводяться заходи впливу за порушення антилегалізаційного законодавства: від письмового застереження і штрафних санкцій у значних розмірах до анулювання ліцензії;

- розширюється коло СПФМ, до яких віднесено суб’єктів господарювання, які надають податкові консультації, осіб, які надають послуги щодо створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами та постачальників послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів;

- вдосконалюється процедура визначення кінцевих бенефіціарних власників;

- передбачаються механізми регулювання сфери обігу віртуальних активів, зокрема визначений регулятор для суб’єктів цієї сфери;

- здійснюється удосконалення механізму застосування цільових фінансових санкцій, відповідно до вимог 6 та 7 рекомендацій FATF та резолюції Ради Безпеки ООН 1267 та 1373, зокрема, запровадження процедури замороження активів та удосконалення положень щодо здійснення міжнародного співробітництва у зазначеному напрямку;

- запроваджується механізм покладання на третіх осіб для здійснення належної перевірки;

- вносяться зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, зокрема в новій редакції викладена стаття 209 КК України (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом).

- відповідно до пункту 7 розділу Х закону, органи державної влади зобов’язані протягом 3-х місяців з дня набрання чинності цим законом, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із законом, а також забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому закону.

Новий закон також направлений на:

- реалізацію рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF);

- імплементацію в законодавство України вимог директиви (ЄС) 2015/849 Європейського парламенту та Ради ЄС «Про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму» та Регламенту (ЄС) 2015/847 «Про інформацію, що супроводжує перекази», які обов’язкові для впровадження членів Європейського Союзу та країн, які мають намір отримати членство в ЄС;

- виконання зобов’язань, взятих на себе Україною при підписанні Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом, ратифікованою законом від 16 вересня 2016 року;

- впровадження рекомендацій зазначених в звіті експертів Комітету Ради Європи MONEYVAL, наданих за результатами п’ятого раунду взаємної оцінки України у сфері протидії відмиванню коштів/фінансуванню тероризму, який затверджений на 55-му Пленарному засіданні MONEYVAL;

- виконання зобов’язань, визначених Меморандумом про взаєморозуміння між Україною та ЄС, ратифікованим законом «Про ратифікацію Меморандуму про взаєморозуміння між Україною як позичальником та Європейським Союзом як кредитором і кредитної угоди між Україною як позичальником, Національним банком як фінансовим агентом позичальника та Європейським Союзом як кредитором».

До введення в дію вказаних актів Державною службою фінансового моніторингу спільно з суб’єктами державного фінансового моніторингу підготовлено рекомендації для суб’єктів первинного фінансового моніторингу – банківських та небанківських установ – щодо подання з 28 квітня інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, іншої інформації, що може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення та постановки на облік нових видів суб’єктів первинного фінансового моніторингу, що розміщені на веб-сайті Держфінмоніторингу.

Підписуйтесь на новини FinClub у Telegram, Viber, Twitter, Facebook