Тим самим у Брюсселі хочуть посилити тиск на транснаціональні компанії, які навмисно маніпулюють фінансовими показниками, щоб знизити податкові витрати. Податкова політика ряду європейських країн, зокрема Нідерландів, Бельгії, Люксембургу та Ірландії - лояльна по відношенню до таким компаніям, що, на думку ЄК, сприяє відходу від сплати податків.
Обмін податковою інформацією буде проводитися кожні три місяці. При цьому жодна країна не зможе відмовитися від надання інформації, пославшись на комерційну таємницю або державну політику.
Нові стандарти прозорості оподаткування набудуть чинності після того, як їх схвалять всі країни ЄС.
За матеріалами Росбалт
Про це повідомляється на сайті Європарламенту за підсумками засідання комітету з питань міжнародної торгівлі.
Згідно з повідомленням, Комітет схвалив пропозицію Європейської комісії без внесення поправок 30 голосами за вказане рішення.
"Ці додаткові кошти можуть стати важливою частиною допомоги Україні в рамках нового пакета міжнародної підтримки", - цитує прес-служба Європарламенту доповідача з даного питання депутата ЄП Габриэлюса Ландбергиса.
За його словами, економічний спад і відтік капіталу з України виявилася серйознішим, ніж спочатку очікувалося, в результаті різкої девальвації національної валюти і виснаження міжнародних резервів, крім того, Україна втратила доступ до міжнародних ринків запозичень.
У повідомленні наголошується, що кредити будуть видані на термін до 15 років, умовою надання є проведення економічних реформ.
За матеріалами УНІАН
У пояснювальній записці до резолюції наголошується, що макрофінансова допомога стане помітним внеском у підтримку легітимного керівництва України.
"Україна - не бідна країна. Вона опинилася у важкій фінансовій ситуації через відсутність довгий час потрібних структурних реформ, поганого управління і економічних і фінансових втрат із-за війни, іноземного вторгнення і окупації", - наголошується в схваленому документі.
Нова програма допомоги, запропонована Єврокомісією 8 січня, стане третьою програмою для України.
Макрофінансова допомога буде надаватися трьома траншами: перших два будуть виплачені у другій половині 2015 року, третій - на початку 2016 року.
У рамках перших двох програм Київ вже отримав 1,36 млрд євро з 1,61. Залишилися 250 млн євро будуть виплачені найближчим часом.
За матеріалами "ЄС-плюс"
Про це заявив комісар з питань Європейської політики сусідства і переговорів по розширенню Йоганнес Хан під час спільного брифінгу з президентом Петром Порошенком.
"У цьому році ми завершимо розгляд щодо можливості надання Україні понад 2,1 млрд євро в рамках макрофінансової допомоги, а також підтримки, спрямованої на надання поштовху економіці", - сказав Хан.
За матеріалами РБК-Україна
Можливий обсяг цієї програми не називається.
Окрім того, уряд розраховує на додаткове фінансування. В січні 2015 року уряд Сполучених Штатів Америки оголосив про надання гарантій, необхідних для успішного розміщення за низькими відсотковими ставками українських суверенних облігацій на $2 млрд.
"Додатковий кредит у розмірі 2,2 млрд євро нашій країні надасть Європейській Союз. Фінансову підтримку на суму 200 млн канадських доларів найближчим часом Україна отримає від Канади; на суму 500 млн євро – від Німеччини та на $300 млн - від Японії", - зазначили в Міністерстві фінансів.
"Ми вирішили продовжити санкції, впроваджені у березні, до вересня цього року. Ми також вирішили запропонувати Єврокомісії підготувати протягом тижня подальші імена фізичних та юридичних осіб для внесення до чорного списку", - відзначила вона.
За її словами, пропозиції щодо нових імен буде винесено протягом тижня. Новий список буде затверджено під час наступного засідання глав МЗС країн ЄС, яке відбудеться 9 лютого.
Окрім того, як зауважила Могеріні, було прийнято рішення розпочати підготовчу роботу щодо "подальших заходів, що можуть бути застосовані для впевненості у імплементації мінських угод".
Керівник європейського зовнішньополітичного відомства відзначила, що міністри провели "дуже плідну зустріч" та подякувала за їх "відповідальний та конструктивний підхід".
Нагадаємо, раніше повідомлялося, що в четвер Греція готується накласти вето на санкції проти Росії.
Але після цього новий міністр фінансів Греції Янніс Варуфакіс відкинув це припущення.
Раніше лідери країн ЄС у своїй заяві закликали міністрів закордонних справ розглянути нові санкції проти Росії під час їхньої зустрічі 29 січня.
За матеріалами "Європейська правда"
Як зазначається, міністри закордонних справ ЄС мають намір попросити Єврокомісію в четвер підготувати новий раунд санкцій через роль Москви у конфлікті на сході України.
Очікується, що нові санкції ЄС можуть включити подальше обмеження на ринку капіталу, що зробить важчою для російських компаній можливість рефінансувати себе і, можливо, вплинуть на російські суверенні облігації та доступ до передових технологій для нафтової і газової галузей.
"Заходи щодо фінансових ринків буде найлегше запровадити. Суверенні облігації були згадані в минулому серед варіантів. Вони також будуть досить ефективними, оскільки можуть підірвати потенціал економічного зростання в Росії", - сказав співрозмовник агентства.
Інший дипломат заявив, що нові заходи проти Москви можуть включати скорочення максимального терміну погашення кредитів західних інститутів та інвесторів.
У такому випадку ключовим корпораціям РФ в енергетичному секторі стане складніше рефінансувати себе.
Також чиновники згадали про можливості введення додаткових обмежень на доступ Росії до передових технологій у нафтогазовій галузі.
Водночас, як відзначили вони, відключення Росії від SWIFT не розглядається, оскільки це може призвести до створення альтернативної системи РФ та іншими країнами.
Як повідомляється, наразі жодних рішень щодо санкцій немає, оскільки лідери ЄС повинні спочатку на саміті 12 лютого дати завдання Єврокомісії підготувати необхідні заходи.
Це зазвичай, як відзначили співрозмовники агентства, займає 5-6 тижнів.
Таким чином рішення щодо нових санкцій в економічній сфері не варто очікувати раніше, ніж в кінці березня.
Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Європейський союз продовжить на шість місяців санкції щодо Росії, які були введені в березні минулого року у зв'язку з анексією Криму.
За матеріалами "Європейська правда"
Про це йдеться у заяві, опублікованій у вівторок на сайті Європейської Ради у Брюсселі. При цьому глави держав та урядів країн-членів ЄС посилаються на "тривалу та зростаючу підтримку" Росією сепаратистів на Сході України.
"Ми висловлюємо нашу стурбованість у зв'язку з погіршенням безпекової та гуманітарної ситуації у східній Україні. Ми засуджуємо вбивство мирних жителів у ході безладного обстрілу українського міста Маріуполь 24 січня 2015 року. Ми відзначаємо свідчення тривалої та зростаючої підтримки, яка надається сепаратистам з боку Росії, що підкреслює відповідальність Росії. Ми закликаємо Росію засудити дії сепаратистів та імплементувати мінські домовленості", - наголошується у заяві.
У повідомленні також нагадується про те, що в висновках Європейської Ради від 18 грудня 2014-го йшлося, що "ЄС дотримуватиметься курсу" і що країни готові "здійснити подальші кроки у разі потреби".
За матеріалами Deutsche Welle
"Також Петро Порошенко закликав ЄС збільшити обсяг макрофінансової допомоги для України і обговорив питання Донорської конференції, запланованої на квітень 2015 року", - йдеться в повідомленні прес-служби глави держави.
Петро Порошенко також поінформував Дональда Туска про розвиток подій на Донбасі після терористичної атаки на Маріуполь.
"Президент України також повідомив Президенту Європейської Ради про прогрес, якого досягла Україна у виконанні другої фази Плану дій з візової лібералізації, і закликав Європейський Союз прийняти політичне рішення щодо надання Україні безвізового режиму з країнами Шенгенської зони на травневому саміті Східного партнерства в Ризі", - йдеться в повідомленні.
ТОП-новости
