Міністерство фінансів готує бюджет на наступний рік з розрахунку середнього курсу 24,1 грн/$. Аналітики вважають такий курс виправданим, оскільки адміністративні заходи, які зараз утримують його, будуть зняті, а отже, попит на валюту зросте. До того ж доступ України до зовнішнього ринку позикового капіталу буде, як і раніше, закритий.
НБУ рапортує про швидке зростання його валютних резервів – тільки в серпні вони виросли на 21,6%. Проте в реальності причин для надмірної радості немає: весь приріст резервів у поточному році забезпечили кредити МВФ. А без підтримки інших кредиторів резервів би взагалі майже не лишилося.
Фінансовий контроль
Верховна Рада вчора прийняла в другому читанні запропоновані президентом Петром Порошенком законопроекти № 2742-2743 про посилення незалежності Нацбанку. Ці документи розроблені на вимогу МВФ, і їх прийняття є однією з умов отримання другого траншу кредиту Фонду в розмірі $1,7 млрд.
Як уже повідомляв FinMaidan, головною метою цих документів є посилення інституційної незалежності банківського регулятора, в тому числі фінансової, та підвищення ефективності його роботи. Депутати погодилися з пропозицією перераховувати до держбюджету частину «прибутку» НБУ тільки після формування резервів, які повинні досягти 10% його зобов'язань. Зараз спочатку 50% заробітку НБУ направляє до держбюджету, а потім вже робить відрахування до резервів. Однак уряд, готуючи держбюджет, все ж хоче знати, на яку суму може розраховувати Мінфін. Тому щорічно до 15 листопада центробанк повідомлятиме прогноз розподілу свого прибутку в майбутньому році.
Примітно, що на тлі прийняття норм про посилення незалежності НБУ затверджені ініціативи, які свідчать про протилежне. Парламент зажадав від Нацбанку регулярно звітувати про свою роботу: у законі закріплено обов'язок голови НБУ виступати з доповідями, а всього Нацбанку – щоквартально надавати парламенту інформацію про операції рефінансування, угоди на фондовому ринку і міжбанку. Представники Кабміну зможуть брати участь у засіданнях правління НБУ, і не тільки брати участь, але мати «право дорадчого голосу».
Правління НБУ буде нести колегіальну відповідальність за свої рішення, а при звільненні членів ради НБУ тепер має бути вказана причина такого рішення. Відповідальність за заподіяння шкоди своїми діями або бездіяльністю нестимуть не тільки службовці, але й весь Нацбанк. Дистанція між членами правління НБУ і банками має зрости: не тільки цим чиновникам заборонено керувати або володіти банками, але й їхнім найближчим родичам.
Право дії
Одна з важливих норм закону – заборона судам втручатися в діяльність Нацбанку. Суди не зможуть приймати забезпечувальні заходи із забороною НБУ здійснювати певні дії або не діяти. Це суттєво полегшить регулятору виконання його функцій, наприклад, саме через судову заборону НБУ досі не може відкликати ліцензію у Всеукраїнського банку розвитку Олександра Януковича. Хоча, виходячи з норм закону, він мав зробити це автоматично після такого звернення ФГВФО. Цікаво, що юридичне управління Ради вважає цю норму неприйнятною, адже обмеження повноважень судів обмежує можливості громадян у суді відновлювати порушені права.
Судове протистояння колишніх власників ліквідованих банків з НБУ і ФГВФО вже стало нормою. «Прецеденти щодо Банку Форум та Старокиївського банку показали, що наша судова система недосконала. Тому тепер ми плануємо подавати прямі цивільні позови до власників банків», – говорить заступник директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізосіб Андрій Оленчик. Нові законодавчі обмеження посилять позиції НБУ в подібних суперечках.
Оскільки прийняті закони стосуються не регулювання кредитних установ, а роботи самого центробанку, банкіри не бачать в них загрози для банківського ринку. «Ці дії змінюють банківську систему, роблячи її сильнішою в довгостроковій перспективі», – вважає фінансовий директор Укрсоцбанку Джакомо Волпі.
Загальна конвертація
Депутати знову спробували визначити долю валютних позичальників. Прийнятий у першому читанні законопроект № 1558-1 «Про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті» пропонує провести конвертацію позик на набагато вигідніших умовах, ніж ті, які були передбачені в меморандумі про реструктуризацію заборгованості фізичних осіб. Умови навіть більш пільгові, ніж в законопроектах, які Рада не змогла прийняти в 2014 році.
Документ зобов'язує банки перевести в гривню не тільки усю валютну іпотеку, а й взагалі усі роздрібні споживчі кредити, тобто всі валютні кредити, окрім позик на розвиток бізнесу. За даними НБУ, фізособи повинні повернути банкам $6 млрд (140 млрд грн). Але ця цифра не враховує «списані» кредити на позабалансових рахунках, які банки все одно хочуть стягнути, і валютні кредити, продані або передані факторинговим компаніям для подальшої роботи.
Позики мають бути конвертовані за офіційним курсом на момент укладання договору. Більшість валютних кредитів були видані в 2006-2008 роках (валютне кредитування фізосіб заборонено з листопада 2009-го), коли курс становив 4,95-5 грн/$. При цьому процентні ставки гривневих кредитів не підвищуватимуться до реальних 20-25%, а залишаться колишніми – близько 12%. Банки не зможуть ані підняти їх, ані встановити плаваючі ставки. Усі нараховані раніше штрафи та пені за прострочення мають бути списані, після реструктуризації на два роки встановлюється мораторій на стягнення майна. Конвертувати позики повинні не тільки банки, але й факторингові компанії. Якщо ж позичальник не зможе виконувати зобов'язання за кредитом навіть після проведеної реструктуризації, то банк має прийняти заставу в рахунок погашення боргу. Банк при цьому не зможе претендувати на інше майно фізособи-боржника в рахунок сплати боргу.
Парламент проти МВФ
Спроби провести таку конвертацію робилися ще минулого літа, проте жоден із запропонованих депутатами законопроектів не був прийнятий в цілому. Проти закону про примусову конвертацію категорично виступив Міжнародний валютний фонд і НБУ. «Держава та НБУ не втручатимуться у двосторонні переговори між позичальниками і банками щодо реструктуризації валютних іпотечних кредитів. При цьому якщо буде прийнято закон, який змушує конвертувати валютні іпотечні кредити у гривневі, президент накладе вето», – йдеться в Меморандумі про співпрацю українського уряду з МВФ.
Депутати усвідомлюють, що порушують меморандум. Саме парламентський комітет з питань фінансової політики та банківської діяльності рекомендував прийняти законопроект за основу. «Меморандум – це не закон, а рекомендація. Країна у нас називається Україна, і уряд наш український, а не МВФ. Зрозуміло, що хто платить, той і замовляє музику, але ми не повинні наступати на горло своїй пісні, – заявив FinMaidan голова комітету Сергій Рибалка (Радикальна партія Олега Ляшка). – Усі самоусунулися від вирішення питання. Ми вважаємо, що уряд, Нацбанк, ФГВФО, Мінфін повинні сісти за стіл з представниками МВФ і визначити, як ми можемо вирішити питання валютних кредитів. Потрібно розкласти такі позики за сумами, квадратними метрами, наявністю єдиного житла і вирішити, кому ми можемо допомогти, а кому ні».
Депутатам вдалося проголосувати за законопроект лише з четвертої спроби, при цьому вони не приховували його популістського характеру. «Я розумію, що положення даного законопроекту не відповідають інтересам усіх зацікавлених сторін», – сказав секретар комітету Максим Поляков («Народний фронт»). Документ прийнято, щоб заспокоїти мітингувальників, які в четвер знову пікетували Раду. Гарантії прийняття законопроекту в другому читанні немає. «У першому читанні, щоб заспокоїти людей, дати їм можливість поїхати додому з-під Нацбанку, я би вважав за можливе проголосувати, і далі разом з командою Нацбанку зробити з нього нормальний законопроект», – сказав перед голосуванням депутат Юрій Луценко («Блок Петра Порошенка»).
Банки накриються збитком
Більшість банків, найкрупніших валютних кредиторів, навіть не підписали меморандум про конвертацію, який пропонував для дуже вузької категорії позичальників менш лояльні умови, тому новий законопроект їх категорично не влаштовує. «Прописані в законопроекті умови реструктуризації загрожують банкам величезними збитками, якщо втрати від конвертації не будуть розділені з державою та позичальниками. Адже тільки на курсовій різниці банки отримають близько 80% збитків. А якщо надалі кредит обслуговуватиметься за ставкою, прописаною в первісному договорі, банкам загрожують додаткові збитки через недоодержання процентного доходу. Для розуміння: середня ставка валютного кредиту становить 9-12%, а гривневого – 24%, – пояснює заступник директора з питань проблемної заборгованості УкрСиббанку Марія Гуз. – Необхідно знайти компроміс з розділення збитків і окреслити чіткі критерії визначення позичальників, чиї кредити можуть бути конвертовані. Адже окрім реально постраждалих від знецінення гривні є клієнти, які припинили платити задовго до девальвації. Також є шахраї, є клієнти, які отримують дохід в іноземній валюті, і забезпечені клієнти, дохід яких дозволяє виконувати зобов'язання за договором навіть у поточних умовах». Тобто з кредитного портфеля в 140 млрд грн банки в кращому випадку отримають лише 30,2 млрд грн.
Застосування єдиного методу конвертації до усіх споживчих кредитів є антисоціальним. «Законопроект не розмежовує валютні позики, отримані на придбання житла, де є конкретне цільове використання коштів, і позики на споживчі цілі, де кошти могли використовуватися не за призначенням, у тому числі на спекулятивні цілі», – зазначає заступник начальника управління організації кредитування фізосіб банку «Хрещатик» Андрій Осипов.
Фінансисти не сумніваються, що Петро Порошенко виконає обіцянку і в разі ухвалення закону ветує його. Інакше посилиться хвиля банкрутств банків. «Популізм – це суть прийнятого законопроекту. Усі клієнти, які коли-небудь брали кредити в гривні, відчуватимуть себе обдуреними, адже ставки за їхніми кредитами були вищими. Насправді законопроектом пропонується перекласти вирішення проблеми валютних позичальників на банківську систему, а отже – на вкладників. Наслідком прийняття закону буде значне збільшення кількості проблемних банків, які просто не зможуть віддавати депозити. Адже кредити погашатимуться за курсом 5,05 грн/$, а віддавати вкладникам депозити потрібно у валюті депозиту за курсом на сьогодні», – говорить директор департаменту стягнення роздрібної заборгованості банку «Фінанси та Кредит» Максим Кривощоков.
Податковий тягар полегшили
Перед прийняттям законопроекту депутати підсолодили банкам «пілюлю»: прийняли в цілому закон № 0939 «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо реструктуризації кредитних зобов'язань з іноземної валюти в гривню». Доходи фізособи-позичальника, які виникають під час анулювання кредитором частини боргу, а також під час повернення предмета іпотеки, звільняються від оподаткування податком на доходи. Зараз для списання частини боргу позичальникові треба заплатити з суми списання податок у 21,5%. Також прийняті правки, які знижують податкові витрати банків. «Ці зміни абсолютно необхідні, тому що не було врегульовано питання віднесення збитків банку, бухгалтерських проводок і нормативів НБУ, особливо в частині лімітів валютної позиції», – говорить директор з роздрібних кредитних ризиків ВТБ Банку Олег Пахомов.
Капітальні втрати
Банки почали масово порушувати вимоги НБУ. У лютому норматив достатності регулятивного капіталу (Н2) всієї системи скоротився з 13,8% до 7,37% за мінімально необхідних 10%, повідомили вчора в Нацбанку. Невиконання нормативу викликано збільшенням активів банківської системи на тлі скорочення її капіталу за місяць з 166,88 млрд до 117,65 млрд грн. Протягом двох місяців капітал зменшився на 71 млрд грн. До граничних значень підвищилися кредитні ризики: до 1 березня норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента склав 23,73% (Н7; максимум 25%), а норматив великих кредитних ризиків – 755,47% (Н8; 800% регулятивного капіталу).
Девальвація на допомогу
Головна причина скорочення капіталу – девальвація гривні, адже офіційний курс долара за лютий зріс майже на 12 грн – до 27,76 грн/$. «Норматив адекватності регулятивного капіталу відображає можливість банку своєчасно і в повному обсязі розрахуватися за своїми зобов'язаннями. Чим вище його значення, тим більшу частину ризику бере на себе власник банку, і менша частина ризику лягає на кредиторів і вкладників, – пояснює FinMaidan заступник голови правління Фідобанку Геннадій Піонтковський. – У світлі останніх подій, різкого стрибка курсу і переоцінки, викликаної цим стрибком, багато банків отримали негативний фінансовий результат, який зменшив регулятивний капітал і показник його адекватності». Показник збитку за лютий НБУ ще не оприлюднив, але в січні вся банківська система втратила 8,5 млрд грн (найбільший збиток був у банку «Надра»).
Відповідно, зміцнення офіційного курсу знову призведе до переоцінки і активів, і зобов'язань, і капіталу банків. На 19 березня НБУ встановив курс 23,3 грн/$, що на 16% менше, ніж значення курсу наприкінці лютого. «Поки зниження Н2 носить віртуальний характер, і ми очікуємо, що Н2 повернеться до 1 квітня до колишніх значень, хоча б частково, оскільки офіційний курс гривні з 1 березня зріс. Якщо ж цього не станеться, що малоймовірно, єдиний вихід у банків – до кінця 2015 року докапіталізуватися. Обсяги докапіталізації ми оцінюємо приблизно в 100-150 млрд грн по всій системі, а можливо, й більше. З поганим Н2 банк може працювати приблизно три-шість місяців», – пояснює FinMaidan головний фінансовий аналітик РА «Експерт-Рейтинг» Віталій Шапран.
Влада готова до гіршого
Скорочення капіталу влада очікувала. У меморандумі про співпрацю України з МВФ йдеться про те, що Фонд допускає погіршення ситуації в банківській системі. Передбачається, що через кризу норматив адекватності капіталу може впасти навіть нижче 5%. Діагностичне обстеження топ-20 ринку буде проведено повторно, двічі: на основі даних на кінець 2014-го – до кінця липня, а на основі даних I кварталу – до кінця вересня. Порушення нормативу Н2 за підсумками стрес-тесту вимагатиме від банків у місячний термін направити в НБУ плани капіталізації, щоб досягти Н2 в 5% на кінець січня 2016 року, 7% – до кінця грудня 2017 року, 10% – до кінця 2018-го.
Підвищення капіталізації банки забезпечуватимуть двома способами: збільшенням самого капіталу або маніпуляціями з факторами, які впливають на нормативи. «Щоб вирішити цю проблему, банки можуть піти двома шляхами: збільшити капітал за рахунок залучення додаткових коштів акціонера або працювати з відкритою валютною позицією», – очікує Геннадій Піонтковський.
Сьогодні Міністерство фінансів починає переговори із зовнішніми кредиторами щодо реструктуризації заборгованості. Про це на прес-конференції заявила міністр фінансів Наталія Яресько. Передбачається формат спілкування з кредиторами у формі відеоконференції.
Вже наступного тижня Наталія Яресько планує провести десятиденні переговори з кредиторами. «Я планую відрядження наступного тижня у Нью-Йорк, Лондон і Каліфорнію, - зазначила вона. - Думаю, що ми повинні знайти якесь рішення з кредиторами. Я в цілому оптиміст: реаліст, але оптиміст. Сподіваюся, що протягом двох місяців знайдемо це рішення. Найгірший варіант: якщо ми не знайдемо рішення, тоді потрібно буде переглядати програму EFF з МВФ. Але поки наші кредитори націлені знайти рішення».
За словами Наталії Яресько, протягом чотирьох років планується знизити тиск на бюджетні платежі приблизно на $15,4 млрд. При цьому, за даними Мінфіну, заборгованість України на кінець 2014 року за єврооблігаціями становила $17,28 млрд, з яких $1 млрд – єврооблігації, випущені в 2014-му під гарантії США, які не включаються в плани реструктуризації.
Спільними зусиллями планується знизити співвідношення суверенного та гарантованого державою боргу України із 94% від ВВП до 71% до 2020 року. При цьому потенційна економія в $15 млрд має розподілятись наступним чином: $5,2 млрд – в 2015 році, $3,4 млрд – в 2016 році, $4,4 млрд – в 2017 році, $2,3 млрд – в 2018 році, зазначено в меморандумі України із МВФ.
Виховання витримки
Іноземні інвестори стримано реагують на майбутні події: котирування суверенних українських єврооблігацій вчора практично не змінилися. «Папери виросли в ціні в середньому на один базисний пункт, відповідно незначно знизилася їх прибутковість. Інвестори спокійно відреагували і на рішення МВФ про співпрацю з Україною: усі ці інформприводи були «відіграні» вже давно», – говорить аналітик ринку облігацій компанії ICU Тарас Котович.
Вартість паперів з погашенням в 2018-2023 роках вчора виросла з 45% від номіналу до 46%, а прибутковість опустилася до 21% за паперами з погашенням в 2023 році й до 29,6% – з погашенням в 2020-му. Прибутковість паперів з погашенням в 2017 році становить 40-48%, в 2016-му – 64-84%. «Угоди з українськими держпаперами проходять, але їх обсяги дуже невеликі», – говорить фахівець відділу продажів боргових цінних паперів ІК Dragon Capital Сергій Фурса.
Покрито мороком
Займатися реструктуризацією українського держборгу буде компанія Lazard, яку Мінфін ще на початку лютого призначив фінансовим радником і глобальним координатором боргової операції державного сектора. Як зазначено в розпорядженні Кабміну №130 від 11 лютого, компанія Lazard отримає 0,18% від суми реструктуризації держборгу України.
У той же час на початку березня французький підрозділ групи Rothschild почав проводити консультації з кредиторами про можливе посередництво в майбутніх переговорах щодо реструктуризації державного боргу України. Rothschild навіть запропонував сформувати комітет власників єврооблігацій. Крім того, 11 березня в уряді створили посаду уповноваженого з питань держборгу. Цю посаду має зайняти Віталій Лісовенко, який займався цими питаннями на посаді заступника міністра фінансів.
Умови реструктуризації тримаються в секреті. При цьому місяць тому, коли тільки з'явилася інформація про можливу реструктуризацію зовнішнього держборгу, експерти розраховували, що Мінфін обмежиться пролонгацією держборгу і зниженням ставки купона, а списання боргу вдасться уникнути. «Але, схоже, без hair-cut не обійтися», – зазначає Тарас Котович. «Не виключено, що перше речення, яке озвучить Мінфін, передбачатиме списання частини боргу. Але це не означає, що власники бондів на нього погодяться», – стверджує Сергій Фурса. Мінфіну необхідно заручитися підтримкою 75% власників бондів, а Росія, яка тримає бонди на $3 млрд, випущені в грудні 2013 року, імовірно, буде проти реструктуризації.
Списання може бути мінімальним. Наприклад, за оцінками Тараса Котовича, до 2018 року Україна повинна погасити $12 млрд. «У цю суму входить прямий держборг, заборгованість держпідприємства «Фінінпро» і Києва», – уточнює експерт. Якщо вдасться відстрочити виплату цієї суми, то скоротити навантаження на бюджет на $3 млрд можна буде за рахунок зниження витрат на обслуговування держборгу. За інформацією джерела FinMaidan, в Мінфіні місяць тому обговорювали можливість списати 20% суми боргу. При цьому представники МВФ, за словами співрозмовника, переконували владу і зовсім не платити Росії за єврооблігаціями на $3 млрд.
Добрий МВФ
Міжнародний валютний фонд справдив сподівання українців. Сьогодні рада директорів МВФ схвалила для України програму розширеного фінансування (Extended Fund Facility, EFF). Її загальний обсяг на чотири роки складе 12,348 млрд спеціальних прав запозичень (SDR), тобто приблизно $17,5 млрд, відзначають у Фонді. Втім, курс SDR постійно коливається, відповідно в доларовому еквіваленті змінюватиметься як сума виданих коштів, так і сума погашення. Наприклад, від початку 2015 року SDR подешевшав на 5,08% – з $1,4488 до $1,3752.
Спочатку українська влада висловлювала найоптимістичніші очікування – аж до отримання першого траншу в розмірі до $10 млрд вже наступного дня після засідання ради директорів. Але сьогодні і міністр фінансів Наталія Яресько, і прем'єр-міністр Арсеній Яценюк заявили, що розраховують на $5 млрд. З них SDR 1,915 млрд ($2,7 млрд) повинні піти на покриття дефіциту держбюджету, а SDR 1,631 млрд ($2,3 млрд) – до резервів Національного банку. Але технічно ці платежі призведуть до збільшення золотовалютних резервів НБУ. Джерело FinMaidan в НБУ сказало, що регулятор розраховує на перший транш не менше $4 млрд.
Відновлення співпраці з МВФ має дозволити Україні отримати додаткове фінансування від зарубіжних партнерів на суму $7,5 млрд, а також запустити процес реструктуризації зовнішнього держборгу, що призведе до зниження навантаження на платіжний баланс у найближчі роки на $15 млрд. «Рада директорів МВФ схвалила надання Україні SDR 12,348 млрд в рамках EFF, грунтуючись на всеосяжній програмі економічних реформ, підтримуваній Фондом, а також додатковій підтримці з боку міжнародного співтовариства», – сказала директор-розпорядник МВФ Крістін Лагард сьогодні в Берліні.
Нова чотирирічна програма, яка замінить попередню дворічну програму stand-by, покликана забезпечити «негайну економічну стабілізацію в Україні, визначити широкі та глибокі економічні реформи, спрямовані на відновлення стійкого зростання в середньостроковому періоді та підвищення рівня життя громадян України». Без її схвалення Україна неминуче б оголосила дефолт в поточному році, бо була б нездатною ані погашати зовнішні борги, ані продовжувати імпорт газу. Оскільки міжнародні валютні резерви країни до 1 березня досягли мінімуму в $5,625 млрд і ледь покривають місяць імпорту.
«На додаток до коштів МВФ офіційні кредитори – Світовий банк, Європейський союз, США – можуть надати близько $6 млрд дешевих і довгих кредитів. В результаті резерви НБУ до кінця року можуть перевищити $10 млрд», – прогнозує головний економіст ІК Dragon Capital Олена Бєлан. Оцінки влади та експертів раніше становили $13-17 млрд резервів до кінця року.
Гроші в обмін на реформи
Заміна програми stand-by на EFF викликана тривалою потребою України в підтримці платіжного балансу та необхідності влади мати більше часу для імплементації реформ в декількох ключових сферах: фіскальна, енергетична, банківська та антикорупційна.
В рамках «початку» реформ Україна на вимогу МВФ, наприклад, вже почала підвищувати ціни на енергоносії – на газ, тепло та електроенергію – для населення. Це дозволить зменшити дефіцит НАК «Нафтогаз України», на підтримку якого минулого року було витрачено з держбюджету понад 100 млрд грн, але також потребуватиме зростання витрат держави на надання субсидій – у держбюджеті-2015 на ці цілі закладено майже 25 млрд грн. Мінімальна ціна на газ з 1 квітня зросте в 3,6 разу, максимальна – майже в 7 разів. Але це зростання тарифів не останнє.
Невелика сума першого траншу пояснюється бажанням МВФ побачити продовження реформ. «$5 млрд – це необхідний мінімум, щоб виконати зобов'язання перед наступним траншем і не розслаблятися в питаннях проведення реформ», – вважає Олена Бєлан.
«Багато основних заходів боротьби з’являються на початковому етапі в рамках нової програми, в тому числі подальше значне збільшення тарифів на енергію, реструктуризація банків, реформа державних підприємств і законодавчі зміни, спрямовані на боротьбу з корупцією та зміцнення верховенства закону», – заявила Крістін Лагард. Досі не обрано директора Національного антикорупційного бюро України, не імплементовано законодавство про боротьбу з корупцією, не спрощені правила ведення бізнесу в Україні.
Затиснутий курс
Вважається, що отримання кредиту МВФ рівнозначно зміцненню гривні, але підстав для цього твердження поки немає. «Виділення фінансової допомоги МВФ має позитивно позначитися на курсі гривні та економіці в цілому, але не стане панацеєю від усіх бід», – нарікає Олена Бєлан.
Мова йде про те, що імпортери, які фактично усунуті з міжбанку, очікують, що НБУ після отримання траншу МВФ послабить адміністративний прес і допустить їх на ринок. Адже щоб знизити офіційний валютний курс з 30 грн/$ до 21,55 грн/$, НБУ ускладнив імпортерам купівлю валюти і почав сам викуповувати її у експортерів. Тільки за 10 березня НБУ скупив $152 млн по 21,5 грн/$. «Обсяги імпорту скорочуються, тому логічно, що попит на валюту теж зменшується. Однак після того, як Нацбанк ввів жорсткі обмеження на міжбанку, кожен бізнесмен уявив себе чесним імпортером: «намалювати» накладну не важко. НБУ відсікає велику частину заявок, але багато з них – цілком виправдано», – говорить аналітик однієї з інвесткомпаній.
Якщо найближчим часом незадоволений попит з'явиться на міжбанку, він знову буде тиснути на курс. Тому експерти не очікують, що після отримання першого траншу Нацбанк зніме всі обмеження. «Відкладений попит є, але він не критичний. До того ж не варто забувати, що на міжбанку росте пропозиція долара, тому навіть якщо Нацбанк почне знімати обмеження, то частину попиту вдасться задовольнити. Усі адміністративні заходи узгоджені з МФВ, і я не думаю, що всі вони будуть зняті відразу ж після виділення траншу», – говорить провідний економіст блоку фінансових ринків Креді Агріколь Банку Олександр Печерицин.
«Переходити до вільного ринкового курсоутворення навіть після отримання траншу від МВФ не можна. Нацбанк зніматиме валютні обмеження поступово, виходячи з ситуації на валютному ринку, щоб і надалі утримувати курс в нинішньому діапазоні. Головне завдання – утримати курс до літа. Влітку паніка на валютному ринку спаде не тільки в Україні, але й у світі, тому контролювати курс буде набагато простіше», – вважає керівник аналітичного підрозділу групи ICU Олександр Вальчишен.
В'ячеслав Садовничий, Вікторія Руденко
Релізи
ТОП-новости
