FINCLUB Фiнансовий клуб

Постійний представник МВФ в Україні Йоста Люнгман лише кілька місяців тому почав курирувати Україну, а вже в курсі всіх нюансів економічних та політичних процесів у країні. У кулуарах Ukrainian Financial Forum, організованого групою ICU, він активно спілкувався з пресою. Про те, до яких наслідків приведуть лобійовані МВФ реформи, він розповів журналістові FinClub Вікторії Руденко.

У парламенті ставлять уряду умову: пенсійна реформа буде прийнята за умови запровадження другого рівня накопичувальної системи в 2019 році. Але скептики цієї ініціативи є не тільки у владі, але й серед фінансистів.

Держбанки виграли конкуренцію за гроші страхових компаній. Страховики довірили їм 41% своїх депозитів. Така динаміка спровокована минулим банкопадом і жорсткістю вимог регулятора. Страховики кажуть, що крім держбанків віддають перевагу банкам з іноземними капіталом, а також установам, які готові до спільного бізнесу.

Україна вперше з 2013 року вийшла на зовнішній ринок запозичень без підтримки Росії або США. Її випуск єврооблігацій встановив відразу кілька рекордів: найдовший (15 років) і найбільший ($3 млрд) бонд з прийнятною дохідністю. Хоча Мінфін досяг всіх своїх цілей – дефіцит бюджету-2017 профінансовано, а пікові виплати 2019-2020 років зменшені, випуск все ж зумів викликати поляризацію думок експертів від «перемоги» до «зради».

З 2018 року українські банки, разом з європейськими, перейдуть на нові стандарти фінансової звітності – МСФЗ 9. Більшості з них можуть знадобитися нові інвестиції від акціонерів: їм доведеться оплачувати не тільки поточні збитки, а й майбутні кредитні ризики. Європейські банки потребують 15-20% нового капіталу, а українські – до 30%.

Національний банк через високу інфляцію утримує облікову ставку незмінною з травня на рівні 12,5%, але банки все літо продовжували знижувати депозитні ставки для населення. І хоча середня прибутковість річних гривневих вкладів перевищує 14%, найбільші банки вже залучають вклади за нижчими ставками. І вони бачать потенціал подальшого їх зниження.

USAID розробило законопроект про створення інституту фінансового омбудсмена, однак ця ідея вже напоролася на жорстку критику учасників фінансових ринків. Вони незадоволені запропонованими механізмами оплати роботи омбудсмена, призначення його керівних органів та відсутністю можливості оскаржити в суді свої програші. До того ж немає гарантії, що омбудсмен не буде «похований» під десятками тисяч скарг клієнтів.

Мінфін почав road-show першого ринкового випуску єврооблігацій з 2013 року. Це розміщення може стати унікальним, якщо інвесторам запропонують 15-річні держпапери. Ставка їх розміщення може виявитися до 7,5% річних, а всю або частину вирученої суми витратять на дострокове погашення коротких боргів.

Мінфін не знає, що робити зі 100 млрд грн проблемних кредитів в Ощадбанку, Укрексімбанку та Укргазбанку, тому пропонує створити держкомпанію з управління такими активами. Такий сценарій потребуватиме бюджетних вливань, тому в держбанках пропонують спочатку випробувати всі методи роботи з проблемною заборгованістю.

Депутати запропонували усунути спірні правила роботи лізингових компаній, щоб у них виникло менше конфліктних ситуацій зі споживачами, а шахрайство в цій сфері стало неможливим. Учасники ринку схвалюють подібний підхід, але вважають законопроект недостатнім, адже в ньому немає фінансових стимулів для розвитку ринку лізингових послуг.