Об этом интервью Укринформу сообщил и.о. заместителя главы Нацбанка Дмитрий Сологуб.
"Цифры по инфляции, возможно, будут выше 26% (нынешний прогноз Нацбанка - ред.). Пока новый официальный прогноз не опубликован. Риски, безусловно, в сторону повышения... Прогнозы по инфляции еще готовятся. Мы рассматриваем варианты от 26% до 34%", - сказал господин Сологуб.
По его словам, по итогам марта-апреля инфляция может превысить февральский уровень в 34,5%, однако уже мае-июне тенденция пойдет на снижение.
"Есть цифра 34,5% (инфляция - ред.) на конец февраля. В этом году еще ожидается повышение тарифов на газ. Учитывая, что экономика находится в глубокой рецессии, структурная инфляция будет толкать цены вниз. Помимо этого, мы ожидаем, что ситуация с инфляцией, с девальвацией в том числе стабилизируется, собственно это будет положительно влиять на цены. В марте-апреле уровень инфляции может быть даже больше февральского, потом он начнет снижаться", - заверил он.
За даними компанії "Укрділінг", торги по долару закрилися в діапазоні 23,4000-23,6000 грн/$, євро 24,8203-25,0301 грн/євро, російський рубль 0,3816-0,3849 грн/рубль.
Нагадаємо, на міжбанку 18 березня торги по долару закрилися в діапазоні 23,4000-23,6000 грн/$, євро 24,8203-25,0301 грн/євро, російський рубль 0,3816-0,3849 грн/рубль.
За матеріалами РБК-Україна
Напомним, на межбанке 18 марта торги по доллару закрылись в диапазоне 23,4000-23,6000 грн/$, евро 24,8203-25,0301 грн/евро, российский рубль 0,3816-0,3849 грн/рубль.
По данным Нацбанка, средневзвешенный курс доллара на межбанке на 17:00 составил 23,3663 грн/$. Объем продаж за день составил $264,61 млн, количество сделок - 254.
По материалам РБК-Украина
За цей законопроект у першому читанні проголосували 229 парламентарів.
"Законом України від 13 січня 2015 № 91-VIII "ПРО внесення змін до статті 41 закону України "Про акціонерні товариства" щодо кворуму загальних зборів акціонерних товариств з мажоритарними корпоративними правами держави" внесено зміни до статті 41 закону України "Про акціонерні товариства", згідно з якими положення про зниження кворуму введено тільки по акціонерних товариства, в статутному капіталі яких є корпоративні права держави і в якому держава є власником 50% і більше простих акцій товариства, а по всім іншим відповідні зміни вступлять в силу тільки з 1 січня 2016 р. З метою забезпечення єдиного недискримінаційного підходу держави до всіх акціонерним товариствам проектом закону пропонується вже зараз, а не з 1 січня 2016 р., ввести зниження кворуму для всіх акціонерних товариств, в тому числі товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, і в якому держава є власником 50% і більше простих акцій товариства", - заявила перший заступник міністра юстиції Наталія Севостьянова, представляючи даний законопроект у парламенті.
Також цей проект закону вносить доповнення в статтю 30, згідно з яким у разі прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів у термін, менший ніж передбачений абзацом першим цієї частини, виплата дивідендів здійснюється у строк, визначений загальними зборами.
У разі виплати дивідендів у строк, визначений абзацами першим та другим цієї частини, або в термін, установлений загальними зборами відповідно до абзацу третього частини для виплати дивідендів у разі, якщо він менше ніж строк, передбачений абзацом першим та другим цієї частини, у акціонера виникає право на звернення до нотаріуса по вчиненню виконавчого напису нотаріуса на документах, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, перелік яких встановлюється Кабінетом міністрів.
Для недержавних підприємств ця норма вступить в силу з 1 січня 2016 року, а для державних підприємств - з моменту опублікування закону.
За матеріалами РБК-Україна
За этот законопроект в первом чтении проголосовали 229 парламентариев.
"Законом Украины от 13 января 2015 № 91-VIII "О внесении изменений в статью 41 закона Украины "Об акционерных обществах" относительно кворума общего собрания акционерных обществ с мажоритарными корпоративными правами государства" внесены изменения в статью 41 закона Украины "Об акционерных обществах", в соответствии с которыми положение о снижении кворума введено только по акционерным общества, в уставном капитале которых есть корпоративные права государства и в котором государство является владельцем 50% и более простых акций общества, а по всем остальным соответствующие изменения вступят в силу только с 1 января 2016 г. С целью обеспечения единого недискриминационного подхода государства ко всем акционерным обществам проектом закона предлагается уже сейчас, а не с 1 января 2016 г., ввести снижение кворума для всех акционерных обществ, в том числе обществ, в уставном капитале которых есть корпоративные права государства, и в котором государство является собственником 50% и более простых акций общества", - заявила первый заместитель министра юстиции Наталья Севостьянова, представляя данный законопроект в парламенте.
Также этот проект закона вносит дополнение в статью 30, согласно которому в случае принятия общим собранием решения о выплате дивидендов в срок, меньший чем предусмотренный абзацем первым настоящей части, выплата дивидендов осуществляется в срок, определенный общим собранием.
В случае выплаты дивидендов в срок, определенный абзацами первым и вторым настоящей части, или в срок, установленный общим собранием согласно абзаца третьего части для выплаты дивидендов в случае, если он меньше чем срок, предусмотренный абзацем первым и вторым настоящей части, у акционера возникает право обращения к нотариуса по совершению исполнительной надписи нотариуса на документах, по которым взыскание задолженности производится в бесспорном порядке, перечень которых устанавливается Кабинетом министров.
Для негосударственных предприятий эта норма вступит в силу с 1 января 2016 года, а для государственных - с момента опубликования закона.
По материалам РБК-Украина
Тим самим у Брюсселі хочуть посилити тиск на транснаціональні компанії, які навмисно маніпулюють фінансовими показниками, щоб знизити податкові витрати. Податкова політика ряду європейських країн, зокрема Нідерландів, Бельгії, Люксембургу та Ірландії - лояльна по відношенню до таким компаніям, що, на думку ЄК, сприяє відходу від сплати податків.
Обмін податковою інформацією буде проводитися кожні три місяці. При цьому жодна країна не зможе відмовитися від надання інформації, пославшись на комерційну таємницю або державну політику.
Нові стандарти прозорості оподаткування набудуть чинності після того, як їх схвалять всі країни ЄС.
За матеріалами Росбалт
Тем самым в Брюсселе хотят усилить давление на транснациональные компании, которые намеренно манипулируют финансовыми показателями, чтобы снизить налоговые издержки. Налоговая политика ряда европейских стран — в частности, Нидерландов, Бельгии, Люксембурга и Ирландии — лояльна по отношению к таким компаниям, что, по мнению ЕК, способствует уходу от уплаты налогов.
Обмен налоговой информацией будет проводиться каждые три месяца. При этом ни одна страна не сможет отказаться от предоставления информации, сославшись на коммерческую тайну или государственную политику.
Новые стандарты прозрачности налогообложения вступят в силу после того, как их одобрят все страны ЕС.
По материалам Росбалт
Проте в Міністерстві аграрної політики і продовольства очікують, що недосів не перевищить 3-5%. «Апокаліптичні очікування щодо проведення весняної посівної перебільшені», – підкреслив на круглому столі заступник міністра аграрної політики і продовольства Володимир Лапа. Основними проблемами галузі, з точки зору чиновника, є нестача фінансових ресурсів та суттєве подорожчання комплексу весняно-польових робіт – з 41,5 млрд грн у 2014 році до 66,5 млрд грн у 2015-му.
За розрахунками Мінагрополітики і продовольства, дефіцит оборотних коштів аграріїв за останній рік зріс з 6 до 12 млрд грн. У 2015 році передбачено бюджетне фінансування агропромислового комплексу в обсязі 1,6 млрд грн, з яких 1,4 млрд грн Аграрний фонд планує використати на проведення інтервенцій.
Діючі на ринку банки не мають наміру збільшувати кредитні портфелі аграріям, незважаючи на те, що частина сільськогосподарських виробників втратили кредиторів, оскільки банки, в яких вони обслуговувалися, стали проблемними. «На цю посівну кампанію ми плануємо надати фінансування на суму 1 млрд грн безресурсних операцій і утримати той портфель, який у нас є на сьогодні», – сказав керівник з розвитку корпоративних проектів та партнерства Райффайзен Банку Аваль Микола Волков і уточнив, що цього року агрогосподарствам вже були надані кредити на суму 550 млн грн (портфель в аграрній галузі становить 6,6 млрд грн). Значну частину цього фінансування склали безресурсні продукти.
«Найбільша частка у падінні кредитів сільського господарства – у валютній складовій. Там підвищили ставки різко, практично вдвічі, і вони продовжують рости. Зараз ставки у валюті вже складають 14-15%. У гривні донедавна – 24-25%, але ми знаємо, що Національний банк підняв ставку рефінансування до 30%, фактично задавши новий вектор, тон банкам. Швидше за все, виходячи з рекомендацій НБУ, ось цього вектора і нашої інфляції, ставки зайдуть за 30% достатньо швидко», – вважає заступник голови правління Першого українського міжнародного банку Олексій Волчков. Його установа також орієнтується на безресурсне кредитування: «Вартість ресурсів зараз дуже висока, тому ми намагаємося надати інші інструменти, домовитися з постачальниками засобів захисту рослин, мінеральних добрив і насіння, щоб вони використовували такі інструменти, як векселі та гарантії, для забезпечення нашим клієнтам доступу».
«Ризиків для зриву посівної немає. План посівів компанії виконають на 90-95%», – упевнений директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Тарас Висоцький.
Організатором круглого столу виступила компанія «Фінансовий клуб». У дискусії взяли участь банкіри, експерти і більше 20 представників ЗМІ. Основними доповідачами круглого столу були заступник міністра аграрної політики і продовольства України Володимир Лапа, генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Тарас Висоцький, керівник з розвитку корпоративних проектів і партнерства Райффайзен Банку Аваль Микола Волков, заступник голови правління Першого українського міжнародного банку Олексій Волчков. Модератором круглого столу виступив головний редактор FinMaidan Руслан Чорний.
FinMaidan надає повний відеозапис і стенограму круглого столу.
Председатель правления ПриватБанка Александр Дубилет заявлял FinMaidan, что банк рассматривает возможности сотрудничества с Фондом гарантирования по работе с розничными активами Дельта Банка (см. «Большой шкаф»).
По словам Аллы Шульги, выдача стабилизационного кредита предусматривает ряд ограничений в работе банка. «В частности, это особый режим контроля работы, а также ограничение операций с повышенным риском: кредитования инсайдеров, увеличения кредитного портфеля, выдачи бланковых кредитов, операций с ценными бумагами», - уточнила она.
Станом на 1 березня вперше в історії норматив достатності капіталу по банківській системі виявився нижче необхідного мінімуму в 10%. До початку весни він склав всього 7,37%.
Одна з причин - величезні збитки банків у зоні АТО, Криму, а також втрати від девальвації. Крім того, з-за вступило в силу закону про відповідальність власників банків співробітники фінустанов стали менше спотворювати звітність. Адже тепер за це передбачена відповідальність, підкреслив пан Писарук.
У Нацбанку було два виходи з ситуації: або поступово визнавати збитки, або визнати збитки відразу. НБУ, погодивши це з МВФ, вирішив піти по другому шляху. В цьому випадку банки не можуть дотримуватися нормативів. Щоб вирішити проблему НБУ розробив план для банків з нарощування капіталу і входження в нормативи.
«Є три крапки по достатності капіталу. Перша - середина цього року, де капітал в будь-якому випадку, навіть при визнанні збитків повинен бути позитивним. Він може становити і одну копійку, але бути позитивним»,- розповів Олександр Писарук.
Згідно з цим планом, на кінець 2015 року у банків рівень достатності капіталу має бути не менше 5%, на кінець 2017 року - 7%, а на кінець 2018-го - 10%. Тобто за чотири роки банки повинні досягти мінімально необхідного рівня. «Важливо, щоб банки на ці реперні точки відповідали вимогам,- наголосив пан Писарук. - Якщо в середині цього року у якого-небудь банку залишиться негативний капітал, то у нього будуть проблеми». При цьому він відмовився називати кількість банків з негативним капіталом.
Коли у банку не вистачає капіталу, у нього є три виходи з ситуації, розповів Олександр Писарук. Перший - це збільшення статутного капіталу. Другий - збільшити якість активів. Але коли зростає проблемна заборгованість цей спосіб важко застосувати. Третій - скорочувати активи, погашати їх або продавати, щоб зменшити баланс.
За матеріалами "Апостроф"
ТОП-новости
