Фінансовий клуб
Проте в Міністерстві аграрної політики і продовольства очікують, що недосів не перевищить 3-5%. «Апокаліптичні очікування щодо проведення весняної посівної перебільшені», – підкреслив на круглому столі заступник міністра аграрної політики і продовольства Володимир Лапа. Основними проблемами галузі, з точки зору чиновника, є нестача фінансових ресурсів та суттєве подорожчання комплексу весняно-польових робіт – з 41,5 млрд грн у 2014 році до 66,5 млрд грн у 2015-му.
За розрахунками Мінагрополітики і продовольства, дефіцит оборотних коштів аграріїв за останній рік зріс з 6 до 12 млрд грн. У 2015 році передбачено бюджетне фінансування агропромислового комплексу в обсязі 1,6 млрд грн, з яких 1,4 млрд грн Аграрний фонд планує використати на проведення інтервенцій.
Діючі на ринку банки не мають наміру збільшувати кредитні портфелі аграріям, незважаючи на те, що частина сільськогосподарських виробників втратили кредиторів, оскільки банки, в яких вони обслуговувалися, стали проблемними. «На цю посівну кампанію ми плануємо надати фінансування на суму 1 млрд грн безресурсних операцій і утримати той портфель, який у нас є на сьогодні», – сказав керівник з розвитку корпоративних проектів та партнерства Райффайзен Банку Аваль Микола Волков і уточнив, що цього року агрогосподарствам вже були надані кредити на суму 550 млн грн (портфель в аграрній галузі становить 6,6 млрд грн). Значну частину цього фінансування склали безресурсні продукти.
«Найбільша частка у падінні кредитів сільського господарства – у валютній складовій. Там підвищили ставки різко, практично вдвічі, і вони продовжують рости. Зараз ставки у валюті вже складають 14-15%. У гривні донедавна – 24-25%, але ми знаємо, що Національний банк підняв ставку рефінансування до 30%, фактично задавши новий вектор, тон банкам. Швидше за все, виходячи з рекомендацій НБУ, ось цього вектора і нашої інфляції, ставки зайдуть за 30% достатньо швидко», – вважає заступник голови правління Першого українського міжнародного банку Олексій Волчков. Його установа також орієнтується на безресурсне кредитування: «Вартість ресурсів зараз дуже висока, тому ми намагаємося надати інші інструменти, домовитися з постачальниками засобів захисту рослин, мінеральних добрив і насіння, щоб вони використовували такі інструменти, як векселі та гарантії, для забезпечення нашим клієнтам доступу».
«Ризиків для зриву посівної немає. План посівів компанії виконають на 90-95%», – упевнений директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Тарас Висоцький.
Організатором круглого столу виступила компанія «Фінансовий клуб». У дискусії взяли участь банкіри, експерти і більше 20 представників ЗМІ. Основними доповідачами круглого столу були заступник міністра аграрної політики і продовольства України Володимир Лапа, генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Тарас Висоцький, керівник з розвитку корпоративних проектів і партнерства Райффайзен Банку Аваль Микола Волков, заступник голови правління Першого українського міжнародного банку Олексій Волчков. Модератором круглого столу виступив головний редактор FinMaidan Руслан Чорний.
FinMaidan надає повний відеозапис і стенограму круглого столу.
Председатель правления ПриватБанка Александр Дубилет заявлял FinMaidan, что банк рассматривает возможности сотрудничества с Фондом гарантирования по работе с розничными активами Дельта Банка (см. «Большой шкаф»).
По словам Аллы Шульги, выдача стабилизационного кредита предусматривает ряд ограничений в работе банка. «В частности, это особый режим контроля работы, а также ограничение операций с повышенным риском: кредитования инсайдеров, увеличения кредитного портфеля, выдачи бланковых кредитов, операций с ценными бумагами», - уточнила она.
Станом на 1 березня вперше в історії норматив достатності капіталу по банківській системі виявився нижче необхідного мінімуму в 10%. До початку весни він склав всього 7,37%.
Одна з причин - величезні збитки банків у зоні АТО, Криму, а також втрати від девальвації. Крім того, з-за вступило в силу закону про відповідальність власників банків співробітники фінустанов стали менше спотворювати звітність. Адже тепер за це передбачена відповідальність, підкреслив пан Писарук.
У Нацбанку було два виходи з ситуації: або поступово визнавати збитки, або визнати збитки відразу. НБУ, погодивши це з МВФ, вирішив піти по другому шляху. В цьому випадку банки не можуть дотримуватися нормативів. Щоб вирішити проблему НБУ розробив план для банків з нарощування капіталу і входження в нормативи.
«Є три крапки по достатності капіталу. Перша - середина цього року, де капітал в будь-якому випадку, навіть при визнанні збитків повинен бути позитивним. Він може становити і одну копійку, але бути позитивним»,- розповів Олександр Писарук.
Згідно з цим планом, на кінець 2015 року у банків рівень достатності капіталу має бути не менше 5%, на кінець 2017 року - 7%, а на кінець 2018-го - 10%. Тобто за чотири роки банки повинні досягти мінімально необхідного рівня. «Важливо, щоб банки на ці реперні точки відповідали вимогам,- наголосив пан Писарук. - Якщо в середині цього року у якого-небудь банку залишиться негативний капітал, то у нього будуть проблеми». При цьому він відмовився називати кількість банків з негативним капіталом.
Коли у банку не вистачає капіталу, у нього є три виходи з ситуації, розповів Олександр Писарук. Перший - це збільшення статутного капіталу. Другий - збільшити якість активів. Але коли зростає проблемна заборгованість цей спосіб важко застосувати. Третій - скорочувати активи, погашати їх або продавати, щоб зменшити баланс.
За матеріалами "Апостроф"
Згідно з повідомленням бюро, МТСБУ перерахувало вартість страхових сертифікатів "Зелена карта" в бік зниження на 10,5%.
Поліси "Зелена карта" з 2009 року реалізуються двох видів: вся Європа, Білорусь, Молдова та Росія.
За даними МТСБУ, вартість "Зеленої карти" в Україні на 15 днів для легкових автомобілів для поїздок по Європі з 19 березня знизиться до 563 грн (раніше - 629 грн), для автобусів - 2118 грн (раніше - 2363 грн), вантажних автомобілів - 1329 грн (раніше - 1484 грн).
Вартість "Зеленої карти" на один місяць для легкових автомобілів складе 897 грн (раніше - 1001 грн), автобусів - 2941 грн (раніше - 3283 грн), вантажівок - 1765 грн (раніше - 1484 грн).
Вартість піврічного та річного полісів "Зелена карта" для легкових автомобілів з 19 березня складе 3984 грн і 4932 грн, для автобусів - 10296 грн і 19122 грн відповідно, для вантажних автомобілів - 8355 грн і 15768 грн.
Вартість полісів для поїздок в Білорусь, Молдову та Росію для легкових автомобілів на 15 днів з 19 березня становитиме 410 грн (раніше - 458 грн), на один місяць - 604 грн (раніше - 674 грн), на півроку - 1385 грн (раніше - 1545 грн), на рік - 1971 грн (раніше - 2200 грн).
Розміри єдиних страхових платежів за договорами міжнародного обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів встановлені постановою Кабінету міністрів №5 від 6 січня 2005 року і визначено в євро.
"Зелена карта" - система страхового захисту потерпілих у дорожньо-транспортній пригоді незалежно від країни їх місцепроживання та країн реєстрації транспортного засобу. "Зелена карта" поширюється на територію 44 країн Європи, Азії та Африки. Відповідно до рішення, прийнятого на засіданні Генеральної асамблеї Ради Бюро міжнародної системи автострахування "Зелена карта" в Люксембурзі в травні 2004 року, Україна з 1 січня 2005 року є повним членом цієї системи.
Нагадаємо, остання зміна тарифів здійснювалося 11 березня 2015 року в бік зниження майже на 19,8%.
Про це повідомляється на сайті Європарламенту за підсумками засідання комітету з питань міжнародної торгівлі.
Згідно з повідомленням, Комітет схвалив пропозицію Європейської комісії без внесення поправок 30 голосами за вказане рішення.
"Ці додаткові кошти можуть стати важливою частиною допомоги Україні в рамках нового пакета міжнародної підтримки", - цитує прес-служба Європарламенту доповідача з даного питання депутата ЄП Габриэлюса Ландбергиса.
За його словами, економічний спад і відтік капіталу з України виявилася серйознішим, ніж спочатку очікувалося, в результаті різкої девальвації національної валюти і виснаження міжнародних резервів, крім того, Україна втратила доступ до міжнародних ринків запозичень.
У повідомленні наголошується, що кредити будуть видані на термін до 15 років, умовою надання є проведення економічних реформ.
За матеріалами УНІАН
Одна из причин – огромные убытки банков в зоне АТО, Крыму, а также потери от девальвации. Кроме того, из-за вступившего в силу закона об ответственности собственников банков сотрудники финучреждений стали меньше искажать отчетность. Ведь теперь за это предусмотрена ответственность, подчеркнул господин Писарук.
У Нацбанка было два выхода из ситуации: или постепенно признавать убытки, или признать убытки сразу. НБУ, согласовав это с МВФ, решил пойти по второму пути. В этом случае банки не могут придерживаться нормативов. Чтобы решить проблему НБУ разработал план для банков по наращиванию капитала и вхождения в нормативы.
«Есть три реперные точки по достаточности капитала. Первая – середина этого года, где капитал в любом случае даже при признании убытков должен быть позитивным. Он может составлять и одну копейку, но быть позитивным»,– рассказал Александр Писарук.
Согласно этому плану, на конец 2015 года у банков уровень достаточности капитала должен быть не менее 5%, на конец 2017 года – 7%, а на конец 2018-го – 10%. Т. е. за четыре года банки должны достичь минимально необходимого уровня. «Важно, чтобы банки на эти реперные точки соответствовали требованиям,– подчеркнул господин Писарук.– Если в середине этого года у какого-либо банка останется отрицательный капитал, то у него будут проблемы». При этом он отказался называть количество банков с отрицательным капиталом.
Когда у банка не хватает капитала, у него есть три выхода из ситуации, рассказал Александр Писарук. Первый – это увеличение уставного капитала. Второй – увеличить качество активов. Но когда растет проблемная задолженность этот способ тяжело применить. Третий – сокращать активы, погашать их или продавать, чтобы уменьшить баланс.
По материалам "Апостроф"
Полисы "Зеленая карта" с 2009 года реализуются двух видов: вся Европа, Беларусь, Молдова и Россия.
По данным МТСБУ, стоимость "Зеленой карты" в Украине на 15 дней для легковых автомобилей для поездок по Европе с 19 марта снизится до 563 грн (ранее - 629 грн), для автобусов – 2118 грн (ранее - 2363 грн), грузовых автомобилей – 1329 грн (ранее - 1484 грн).
Стоимость "Зеленой карты" на один месяц для легковых автомобилей составит 897 грн (ранее - 1001 грн), автобусов – 2941 грн (ранее - 3283 грн), грузовиков – 1765 грн (ранее - 1484 грн).
Стоимость полугодового и годового полисов "Зеленая карта" для легковых автомобилей с 19 марта составит 3984 грн и 4932 грн, для автобусов – 10296 грн и 19122 грн соответственно, для грузовых автомобилей — 8355 грн и 15768 грн.
Стоимость полисов для поездок в Беларусь, Молдову и Россию для легковых автомобилей на 15 дней с 19 марта составит 410 грн (ранее - 458 грн), на один месяц – 604 грн (ранее - 674 грн), на полгода – 1385 грн (ранее - 1545 грн), на год – 1971 грн (ранее - 2200 грн).
Размеры единых страховых платежей по договорам международного обязательного страхования гражданско-правовой ответственности владельцев наземных транспортных средств установлены постановлением Кабинета министров №5 от 6 января 2005 года и определены в евро.
"Зеленая карта" - система страховой защиты потерпевших в дорожно-транспортном происшествии независимо от страны их местожительства и страны регистрации транспортного средства. "Зеленая карта" распространяется на территорию 44 стран Европы, Азии и Африки. Согласно решению, принятому на заседании Генеральной ассамблеи Совета Бюро международной системы автострахования "Зеленая карта" в Люксембурге в мае 2004 года, Украина с 1 января 2005 года является полным членом этой системы.
Напомним, последнее изменение тарифов осуществлялось 11 марта 2015 года в сторону снижения почти на 19,8%.
Об этом сообщается на сайте Европарламента по итогам заседания комитета по вопросам международной торговли.
Согласно сообщению, Комитет одобрил предложение Европейской комиссии без внесения поправок 30 голосами за указанное решение.
"Эти дополнительные средства могут стать важной частью помощи Украине в рамках нового пакета международной поддержки", - цитирует пресс-служба Европарламента докладчика по данному вопросу депутата ЕП Габриэлюса Ландбергиса.
По его словам, экономический спад и отток капитала из Украины оказался более серьезным, чем первоначально ожидалось, в результате резкой девальвации национальной валюты и истощения международных резервов, кроме того, Украина потеряла доступ к международным рынкам заимствований.
В сообщении отмечается, что кредиты будут выданы на срок до 15 лет, условием предоставления является проведение экономических реформ.
По материалам УНИАН
ТОП-новости
