Фінансовий клуб
Свою позицію НАБУ мотивує тим, що стрімке падіння офіційних курсів гривні до інших валют призвело до напруженої ситуації з дотриманням банками нормативів НБУ, зокрема, лімітів відкритої валютної позиції.
«На сьогоднішній день банки, з метою уникнення порушення діючого ліміту загальної довгої відкритої позиції у розмірі 1%, змушені відкривати короткі позиції в більшості валют, що, в свою чергу, призводить до проблем із забезпеченням своєчасного та безперебійного обслуговування платежів клієнтів, зокрема в „екзотичних“ валютах та дорогоцінних металах, а також призводить до ще більших ризиків, пов’язаних з ростом курсів цих же валют», — говориться в листі НАБУ.
В Асоціації зазначають, що в умовах послаблення курсу гривні зменшується регулятивний капітал внаслідок збитків від негативної переоцінки короткої позиції. З іншої сторони, із послабленням курсу збільшується величина гривневого еквіваленту довгої валютної позиції за «екзотичними» валютами (в тому числі, банківськими металами), яку неможливо зменшити чи взагалі закрити протягом короткого періоду часу. Таким чином, в умовах різких коливань курсів валют, банки приречені на порушення ліміту довгої валютної позиції у розмірі 1% від регулятивного капіталу.
Як повідомляється на сайті Державної служби статистики, дані наводяться без урахування тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та Севастополя.
За минулий рік за офіційним курсом Національного банку гривня знецінилася відносно долара США в 2 рази - до 15,7686 грн/$ на 1 січня 2015 року.
За інформацією Держстату, зниження обсягу інвестицій переважно обумовлено курсовою різницею, за рахунок чого акціонерний капітал знизився на $12,247 млрд, у той час як відплив акціонерного капіталу за рік виявився незначним і склало $1,167 млрд при одночасному надходженні $2,452 млрд нових інвестицій.
За матеріалами УНІАН
Как сообщает пресс-служба ведомства, облигации размещены со средневзвешенным уровнем доходности 8,75% сроком на 28 дней.
Облигации должны быть погашены до 17 марта 2015 года.
Об этом говорится в письме ассоциации в адрес Национального банка (НБУ).
Свою позицию НАБУ мотивирует тем, что стремительное падение официальных курсов гривны к другим валютам привело к напряженной ситуации с соблюдением банками нормативов НБУ, в частности, лимитов открытой валютной позиции.
«На сегодняшний день банки, во избежание нарушения действующего лимита общей длинной открытой позиции в размере 1%, вынуждены открывать короткие позиции в большинстве валют, что, в свою очередь, приводит к проблемам с обеспечением своевременного и бесперебойного обслуживания платежей клиентов, в том числе в „экзотических“ валютах и драгоценных металлах, а также приводит к еще большим рискам, связанным с ростом курсов этих же валют», — говорится в письме НАБУ.
В ассоциации отмечают, что в условиях ослабления курса гривны уменьшается регулятивный капитал вследствие убытков от негативной переоценки короткой позиции. С другой стороны, с ослаблением курса увеличивается величина гривневого эквивалента длинной валютной позиции по «экзотическим» валютам (в том числе, банковским металлам), которую невозможно уменьшить или вообще закрыть в течение короткого периода времени. Таким образом, в условиях резких колебаний курсов валют, банки обречены на нарушение лимита длинной валютной позиции в размере 1% от регулятивного капитала.
Как сообщается на сайте Государственной службы статистики, данные приводятся без учета временно оккупированной территории Автономной Республики Крым и Севастополя.
За прошлый год по официальному курсу Национального банка гривна обесценилась по отношению к доллару США в 2 раза – до 15,7686 грн/$ на 1 января 2015 года.
По информации Госстата, снижение объема инвестиций преимущественно обусловлено курсовой разницей, за счет чего акционерный капитал снизился на $12,247 млрд, в то время как отток акционерного капитала за год оказался незначительным и составил $1,167 млрд при одновременном поступлении $2,452 млрд новых инвестиций.
По материалам УНИАН
«Мы будем плодотворно работать с нашими китайскими партнерами. Для начала они ожидают увеличения объемов экспорта зерновых по контракту с Государственной продовольственно-зерновой корпорацией Украины. Пока было предварительно озвучено, что есть желание китайской стороны в два раза увеличить объемы по поставкам зерновых, и после этого они готовы выделить вторую часть кредита. Мы находимся в стадии переговоров», - заявил министр аграрной политики и продовольствия Алексей Павленко.
Кроме того, Украина будет развивать сотрудничество с азиатскими партнерами. «В частности, это Саудовская Аравия. У нас есть предварительные данные, что они готовы на $1,5 млрд финансировать оборудование в проекте по орошению», - сказал Алексей Павленко.
Це пограбування стало найбільшим в історії, яке вдалося розкрити в ході спільного розслідування Європолу, Інтерполу та «Лабораторії Касперського» ще в 2013 році, однак його результати в офіційному звіті опублікували вчора. Крім українців, у «пограбування століття» брали участь хакери з Росії, Китаю та ряду інших країн.
Як пише NYT, розслідування почалося з інциденту, коли в кінці 2013 року один з київських банкоматів почав безсистемно «випльовувати» гроші під ноги перехожих. Виявилося, що це була найменша з проблем банку, які згодом вдалося розкрити в ході розслідування. У підсумку, «Лабораторії Касперського» вдалося отримати доказ крадіжки $300 млн із більш ніж 100 банків по всьому світу, але у звіті компанії наголошується, що загальна сума викрадених коштів може бути в три рази більше.
За даними «Лабораторії Касперського», діяльність Carbanak зачепила банки, платіжні системи та інші фінансові організації з майже 30 країн, в тому числі і з України. Також постраждали фінустанови в Росії, США, Німеччині, Китаї, Канаді, Гонконгу, Тайвані, Румунії, Франції, Іспанії, Норвегії, Індії, Великобританії, Польщі, Пакистані, Непалі, Марокко, Ісландії, Ірландії, Чехії, Швейцарії, Бразилії, Болгарії та Австралії. Все це робить зазначене кіберпограбування найбільшим в історії.
Кіберугруповання використовувала методи, характерні для цільових атак. Однак на відміну від багатьох інших інцидентів, злочинці крали гроші безпосередньо з банків, а не у користувачів. Найбільш великі суми грошей викрадалися в процесі вторгнення в банківську мережу: за кожен такий рейд кіберзлочинці крали до $10 млн. В середньому, пограбування одного банку (від зараження першого комп'ютера в корпоративній мережі до крадіжки грошей і згортання активностей) займало від двох до чотирьох місяців.
Злочинна схема починалася з проникнення в комп'ютер одного із співробітників організації шляхом шахрайських прийомів. Після зараження машини шкідливим ПЗ зловмисники отримували доступ до внутрішньої мережі банку, знаходили комп'ютери адміністраторів систем грошових транзакцій і розгортали відеоспостереження за їх екранами. Таким чином, банда знала кожну деталь у роботі персоналу банку і могла імітувати звичайні дії працівників при переведенні грошей на шахрайські рахунку.
Українські хакери не вперше «засвітилися» в настільки масштабному пограбуванні. Раніше 26-річний одесит взяв участь у найбільшому зломі NASDAQ, в рамках якого було вкрадено близько $300 млн. А в минулому році українських хакерів звинуватили в пограбуванні тисяч банків по всьому світу - саме наші співвітчизники складали кістяк хакерської групи, яка поширювала найнебезпечніший банківський троян сучасності ZeuS. Їм вдалося викрасти мільйони доларів з банківських рахунків.
За матеріалами AIN.UA
ТОП-новости
