Переход банков на МСФО 9 (стенограмма)

Переход банков на МСФО 9 (стенограмма)

Сегодня в 13:00 «Финансовый клуб» проводит круглый стол на тему: «Переход банков на Международный стандарт финансовой отчетности 9. Чем это грозит украинским банкам? Зарубежный опыт»



В программе круглого стола:

  • Текущая ситуация с качеством резервов по кредитам в украинских банка.
  • Как изменится учет оценки рисков после 1 января 2018 года. Результаты диагностики НБУ.
  • Сколько резервов должны будут доформировать украинские банки и способны ли они это сделать.
  • Как европейские и австралийские банки переходят на МФСО 9.
  • Намерен ли НБУ ввести переходный период для расчета банками по МФСО 9.
  • На какую сумму государству придется докапитализировать государственные банки.

 

В мероприятии участвуют:


  • Виталий Ваврищук, директор Департамента финансовой стабильности НБУ;
  • Людмила Снегурская, начальник отдела Департамента бухгалтерского учета НБУ;
  • Артур Загородников, заместитель председателя правления ПУМБ;
  • Дмитрий Олейник, директор департамента кредитных рисков и оценки активов Ощадбанка;
  • Ирина Росол, финансовый директор ТАСкомбанка;
  • Олег Сорока, финансовый директор Райффайзен Банка Аваль;
  • Дмитрий Баюл, менеджер по консультированию по финансовым рискам KPMG.
  •  

    Стенограмма круглого стола «Переход банков на Международный стандарт финансовой отчетности 9. Чем это грозит украинским банкам? Зарубежный опыт»

    Модератор круглого стола – управляющий партнер «Финансового клуба» Руслан Черный:

    – Финансовый мир только готовится к переходу на Международный стандарт финансовой отчетности 9. Мы поговорим о том, с какими сложностями могут столкнуться украинские банки при переходе на МСФО 9, как изменится учет оценки рисков, прибыли либо убытков с начала следующего года. После очистки банковской системы многие ожидали, что с начала следующего года банковская система начнет показывать существенную прибыль, но, похоже, что с переходом на новые стандарты отчетности мы такой значительной прибыли можем не увидеть. Возможно, многим украинским банкам в среднем придется увеличивать капиталы еще на 30%. Да, это сделает банковскую систему более стабильной и надежной, но смогут ли акционеры увеличить капитал? Увидим ли мы к концу следующего года или к его середине то же количество банков, как сейчас? При этом чистка системы продолжается, не все банки увеличили свой капитал до необходимого уровня в 200 млн грн, и семь из них могут этого не сделать и покинуть рынок. Непонятная ситуация сейчас с банками с российским капиталом, которые работают в Украине: смогут ли они найти новых покупателей, закрыть свои финучреждения и безболезненно уйти с рынка?

    Сегодня мы сконцентрируемся на узкой и сложной теме – на вопросе о финансовой отчетности, как правильно считать риски, которые находятся в портфелях банков. К дискуссии сегодня приглашены: Виталий Ваврищук, директор департамента финансовой стабильности НБУ; Людмила Снегурская, начальник отдела департамента бухгалтерского учета НБУ; Артур Загородников, заместитель председателя правления ПУМБ; Дмитрий Олейник, директор департамента кредитных рисков и оценки активов Ощадбанка; Ирина Росол, финансовый директор ТАСкомбанка; Олег Сорока, финансовый директор Райффайзен Банка Аваль; Дмитрий Баюл, менеджер по управлению финансовыми рисками компании KPMG.

    Первое слово я хотел бы дать Виталию Ваврищуку. Банки должны были, по нашей информации, в начале этого месяца подать в Нацбанк свои ожидания того, как они переходят на МСФО 9. Что Нацбанк ожидает от банков при переходе на МСФО 9?

    Виталий Ваврищук: Доброго дня, шановні учасники! Практично більше року банки готуються до запровадження 9-го стандарту. В чомусь наша ситуація подібна до тієї, що ми спостерігаємо у країнах Європейського союзу, в чомусь ні. Ключова відмінність в тому, що від початку 2017 року всі українські банки по суті вже перейшли на оцінку кредитного ризику. Кредитний ризик – це еквівалент пруденційних резервів на основі концепції очікуваних збитків на річному горизонті. До цього часу ми провели попередню оцінку досвіду впровадження постанови № 351 про оцінку кредитного ризику. Переважно вона застосовується коректно. Окремі спірні моменти ми з банками обговорюємо. Іноді просимо їх відкорегувати відображений кредитний ризик, але в цілому ми задоволені впровадженням постанови № 351. Постанова дозволила банкам адаптуватися і зробити крок до впровадження стандарту МСФО 9. Переважно йдеться про доформування  пруденційних резервів, визнання  додаткових кредитних ризиків і покриття цих ризиків капіталом.

    – Тобто всі українські банки подали інформацію, і ви бачите, що вони це роблять із розумінням процесу?

    Виталий Ваврищук: Ми дійсно отримали від більшості банків попередні розрахунки. Сьогодні ми бачимо, що результати є співставними з оцінкою кредитного ризику за 351-ю постановою. Я не можу стверджувати, що немає жодного додаткового ефекту з точки зору додаткового впливу на капітал. У нас є все ж таки певні питання до окремих банків з приводу певних розрахунків. Ці розрахунки будуть уточнюватися, в деяких банках уточнення будуть суттєвими. І говорити про якісь фінальні оцінки можна буде протягом першого кварталу 2018 року. Ми будемо дивитися, що банки відображають у фінансовій звітності, тому що надання попередніх результатів в такому неофіційному режимі Нацбанку – це одне, а відображення резервів у фінансовій звітності – це вже зовсім інша ситуація. Я гадаю, що банки будуть відноситися до цього набагато відповідальніше. Ми не виключаємо, що показники можуть відрізнятися від того, що банки нам надали протягом останніх кількох тижнів. Ми будемо проводити кількісну оцінку впливу доформування резервів на капітал банків. Після цього будемо робити висновки, чи потрібен банкам якийсь перехідний період для відображення приросту резервів у капіталі. Ми готові до такого діалогу, але після отримання кількісних оцінок, які б ми приймали як більш-менш надійні. Це буде в першому кварталі 2018 року.

    Хочу наголосити, що процес впровадження 9-го стандарту надзвичайно складний, і банки однозначно будуть коригувати свої моделі протягом 2018 року. Хтось вирішить, що вони відпочатку неправильно інтерпретували 9-й стандарт, комусь аудитори, можливо, підкажуть, що треба дещо змінити підходи. Це проблема не лише українського банківського сектора, це загальна проблема тих країн і банків, які впроваджують 9-й стандарт. Це абсолютно нормально. Стандарт надзвичайно складний, він вимагає переходу на статистичні, економетричні моделі оцінки очікуваних кредитних ризиків. Тому ми готові, що банки будуть переосмислювати цей стандарт в майбутніх періодах. А ми, звичайно, будемо спілкуватися з банками, щоб впевнитися в тому, що застосування цього стандарту є однаковим в українському банківському секторі.

    – Спасибо. Людмила, вам есть что добавить? Что Национальній банк ожидает от этого стандарта?

    Людмила Снегурская: В першу чергу застосування міжнародних стандартів вимагається від банківської системи на рівні законодавства. Як на мене, це була наша велика перемога, тому що це стандарт, який є загальною міжнародною мовою для фінансової звітності. Якщо холдери бачать інформацію, яка відповідає міжнародним стандартам, вони їй вірять. Тому питання, застосовувати стандарти чи ні, не стоїть. Звичайно, Нацбанк робить все можливе, щоб допомогти банківській системі з впровадженням цього стандарту, і ми як департамент бухгалтерського обліку працюємо з банками і впроваджуємо це на рівні проектної діяльності вже протягом року і навіть більше.

    Звичайно, зважаючи на складність стандарту, часу досить мало, ми не можемо рік робити паралельні розрахунки і відкалібровки. Тому моделі будуть змінюватися з часом, для того щоб максимально враховувати ту інформацію, яку банки братимуть ззовні або накопичувати всередині. Складність цього стандарту в тому числі в тому, що під час оцінки кредитних збитків треба враховувати макрофактори і прогнозну інформацію щодо того, як може змінитися загальна економічна ситуація і як це потім може вплинути на очікувані кредитні збитки. Певна річ, це вимагає часу.

    Стандарт повинен застосовуватися з 2018 року, а в першій фінансовій звітності цифри мають бути дуже обгрунтованими. Це буде звітність за перший квартал, і вона буде тільки проміжною. Річну звітність ми побачимо тільки у 2019 році. Вона повинна бути проаудійована зовнішнім аудитором і покаже адекватний результат.

    – Когда мы готовили этот круглый стол, я слышал от всех банкиров, что это большая проблема, переход на МСФО 9 несет большие риски. Впервые мы заговорили об этом весной этого года, когда только обсуждалось постановление № 351, которое было для банков очень важным и сложным. Виталий помнит, как банкиры воевали за каждую строчку, обсуждали, что и как учитывать в резервах, а в чем вернуться в оценке рисков назад. Тем не менее тема перехода на МСФО 9 в публичной плоскости обсуждается сегодня впервые. Я хотел бы услышать, каковы опасения банков? Ирина, прошу вас.

    Ирина Росол: Добрий день! Я погоджуюся є колегами з Національного банку: стандарт складний. Але, за нашими попередніми оцінками, цифри за постановою № 351 будуть співставними. Складність реалізації стандарту в тому, що багато поточної роботи. Важко знайти спеціалістів, які взялися б за його реалізацію. Немає чітких консультацій і допомоги від регулятора.

    – Тобто ви не знаєте ще, наскільки знадобиться вашому акціонеру збільшити капітал?

    Ирина Росол: Ми очікуємо, що резерви будуть десь на рівні 351-ї, значного збільшення капіталу не буде.

    – Тобто акціонер вже готовий збільшити капітал?

    Ирина Росол: Ми ростемо дуже швидко, і нам постійно треба збільшувати його.

    – Дмитро, що такого складного в цьому стандарті та наскільки важко буде банкам його розраховувати?

    Дмитрий Олейник: Доброго дня! Спочатку – про те, звідки взагалі виник стандарт. Виник він після кризи 2008 року. Попередній стандарт не зобов’язує банки формувати резерви під очікувані збитки, а лише за історичними подіями. Банки мали десь зав’язані руки в плані доформування резервів. Новий стандарт допоможе отримати як мінімум більшу прозорість у фінансовій звітності. Банки показуватимуть реальну поточну вартість кредиту інвестиційного портфелю, що є великим кроком вперед.

    Наш банк вже робив попередні розрахунки. Вони, як у всіх, не дуже точні. Це буде схоже на квазієвропейський, австралійський досвід.

    Також це допомагає банкам бути більш підготовленими. Додаткові резерви допомагають краще переходити ці періоди, коли економіка слабка. Коли в якихось галузях економіки виникатимуть проблеми, банки будуть більш підготовленими з погляду формування резервів. Вони будуть наперед більш консервативно оцінювати вартість свого портфелю.

    Тепер кредити будуть оцінюватися так, як облігації, і банки не зможуть просто управляти своїм балансом, тому що на кожну звітну дату саме розмір резервів буде плавати. Чому? Бо є прямий вплив прогнозів на макрорівні – прогнозів окремих галузей.

    І останнє. Якщо дивитись на економіку в статичному циклі, банки можуть більш оптимістично формувати резерви. В економіках на низькому циклі банки будуть зобов’язані доформовувати резерви. Тим самим буде більший вплив на капітал, вони не зможуть кредитувати. Кожна наступна операція матиме для них підвищений кредитний ризик, і якогось стимулювання економіки може просто не бути. Про це багато говорять в Штатах, де цей перехід відбудеться за два роки.

    – Спасибо, Дмитрий. Я хотел бы немного пояснить для тех, кто впервые смотрит и слушает наш круглый стол. Было достаточно сложное постановление Нацбанка № 351. С ним воевали больше года. Суть его в том, что риски оценивали совсем иначе, Нацбанк исключил огромное количество кредитов, которые были уже банками выданы, и заставил под них доформировать резервы. Виталий достаточно логично говорил в ответ банкирам, что если у них есть возражения, то надо их обсуждать. Так или иначе, постановление принято, и оно уже работает.

    На сегодняшний день МСФО 9 – это совершенно новый подход к оценке прибыли, убытков и к тому, что банки ожидают от своих активов в будущем. Если кредит выдан на три-пять лет, сотрудники банка должны рассчитать, какими будут курс, ВВП, и эти макропоказатели соотнести с выданным кредитом. Как в Украине можно рассчитать, что будет через пять лет? В этом главный риск этого постановления. У нас курс может меняться в разы, в отличие от Европы.

    Дмитрий Олейник: Це насправді є одним з відкритих питань. Банки мають право обирати базу прогнозів, від якої вони можуть відштовхуватися. Спочатку вони дивляться, які макропоказники впливають на якість портфелю, що у них є. Спочатку вибираються експертні ключові показники, а потім  – база, на яку потрібно посилатись. Насправді банку самому важко робити якісь точні прогнози. Завжди існує схильність вибирати більш надійні джерела інформації: НБУ, МВФ тощо. І ця різниця, про яку ви говорите, буде дуже впливати на визначення справедливої вартості. Це не постанова гарна чи погана. Це наша економіка. У нас показники більше «плавають».

    – Артур, прошу вас.

    Артур Загородников: Дякую за запрошення. Артур Загородников, Перший український міжнародний банк, голова комітету регуляторної політики і нагляду НАБУ. Саме наш комітет, починаючи з 2012 року, займався питаннями визначення резервів, формування резервів при проведенні банками активних операцій, опрацювання нормативно-правових актів Нацбанку. Хочу нагадати, що спочатку це була постанова № 23, а потім ми поступово перейшли до нового проекту положення на зовсім іншій основі, про яку ми вже сьогодні багато почули. Це зовсім інший підхід. Вважаю, що він прогресивний. Також я дуже вдячний Нацбанку за конструктивну позицію, яку вони займали протягом дуже напружених дискусій між банківським товариством та представниками чотирьох департаментів НБУ, беспосередньо задіяними в підготовці та розробці цієї постанови.

    Сьогодні в Україні дуже важливо взяти до уваги, що для запровадження стандарту МСФЗ 9 ми пройдемо такий самий шлях, який ми проходили і для постанови № 351. Треба мати постійний контакт з Нацбанком і спілкуватися з учасниками ринку, оскільки дуже важко передбачити наслідки впровадження стандарту МСФЗ 9. Як підкреслили представники бухгалтерського департаменту Нацбанку, повну картину ми зможемо побачити тільки в 2019 році, коли будуть обраховані і підтверджені аудиторськими компаніями результати звітів, які формуватимуть банки згідно з вимогами нового стандарту.

    Але повертаючись до 351-ї постанови, я хочу ще раз нагадати, що вона набула чинності з 1 лютого 2017 року, і сьогодні Нацбанк робить певне діагностичне обстеження всіх банків щодо коректності формування резервів за вимогами 351-ї постанови. Дуже важливо, щоб після того як Нацбанк закінчить цю роботу, результати попереднього аналізу і перевірок принаймні співпали. Від цього залежатиме, як нам далі впроваджувати вимоги нового стандарту МСФЗ 9. Це питання не штучне, а практичне.

    Тому я хочу висловити від імені комітету ініціативу: разом з Нацбанком та аудиторськими компаніями організувати зустріч-семінар, під час якої банки могли б поділитися власним досвідом після того, як вони відстоювали перед головним регулятором попередні висновки щодо коректності формування резервів згідно з 351-ю постановою, повідомили про стан роботи стосовно переходу на МСФЗ 9. Під час такого обміну інформацією ми могли б вийти на певний формат дорожньої карти подальшого впровадження МСФЗ 9.

    Сьогодні ми бачимо, що стандарт складний. Є банки, прилаштовані до цього стандарту (великі банки), і банки, які тільки чули, що якась робота розпочалася. Ми повинні почути, в якому стані знаходиться вся банківська система України.

    У комітеті з питань регуляторної політики створена окрема робоча група «Ризики і резерви», яку очолює заступник голови Укргазбанку пані Василець. Ми накопичили значний досвід, як саме працювати з регулятором з відстоювання пропозицій. Але необгрунтовані пропозиції не проходять. Мають бути обгрунтування з конкретними прикладами з операційного дня банку. А далі треба вирішувати, які саме пропозиції залишити, а які не можна впроваджувати.

    Нам треба враховувати особливості впровадження цього стандарту саме в Україні, незважаючи на те, що великі банки мають можливість отримати оцінку міжнародних консультантів. Одна й та сама компанія може залишатися дуже гарною з огляду на кредитування в одному банку, а в іншому буде зовсім інша ситуація.

    Прошу банківську спільноту підтримати цю пропозицію щодо спільного загальноукраїнського обговорення цієї теми за участю банків, Нацбанку, аудиторських компаній. І друга моя пропозиція – активніше приєднатися до роботи, яку сьогодні виконують банківські асоціації щодо узагальнення усіх пропозицій, які надійшли раніше, і щодо попереднього відпрацювання пропозицій з Нацбанком.

    – Дякую. Віталію, як ви вважаєте, варто проводити дискусію чи скоріше ми перейдемо до «репресій»?

    Виталий Ваврищук: Я гадаю, така дискусія важлива. Ми, як регулятори, хочемо бачити уніфіковане застосування будь-якого стандарту у банківському секторі – і постанови № 351, і 9-го стандарту, щоб не було так, що банки з приблизно однаковою структурою кредитного портфелю показали нам абсолютно різні масштаби резервів за новим стандартом. Теоретично це виключити не можна, і ми обов’язково будемо робити аналіз застосування 9-го стандарту банками.

    – Спасибо. Я хотел бы дать слово Дмитрию Баюлу. Поделитесь, пожалуйста, опытом вашей международной группы, как имплементируется этот стандарт в мире и к чему это может привести. Разговоры о нем ведутся уже давно, но перешел на него всего один банк в мире.

    Дмитрий Баюл: Уже два. Я представляю компанию KPMG. Мы лидеры по предоставлению консалтинга в части финансового риск-менеджмента на рынке стран СНГ и ЕС, в том числе участвуем в крупнейших проектах по внедрению стандарта МСФО 9 в банках ЕС, России, Казахстана и сейчас – Украины.

    Опыт внедрения МСФО 9 в европейских банках – это для нас эталон, к чему мы должны стремиться. Но надо понимать, что европейские банки начали внедрять его гораздо раньше украинских, и, соответственно, тоже сталкивались с какими-то подводными камнями, на которые мы сейчас только натыкаемся. Наши тестовые расчеты довольно грубые. Сумма резервов по МСФО сейчас существенно не отличается от 351-й инструкции. В первую очередь это связано с тем, что пока банки за основу по привычке взяли то, что дает Нацбанк, и отталкиваясь от этого, пытаются что-то менять. Видимо, эти изменения не настолько существенны, чтобы отойти от регуляторных требований. Дальше они станут более существенными.

    В основе модели МСФО 9, с точки зрения влияния на финансовую отчетность банка, лежит новая модель обесценивания. Основное в этой модели то, что это революционный для финотчетности переход от учета понесенных убытков к ожидаемым убыткам. Теперь банки в своих расходах могут учитывать ожидаемые убытки, которые рассчитаны на основании исторических данных банков, будущих макропрогнозов и моделей банков, которые они разрабатывают.

    В частности, новый подход предполагает деление активов по трем стадиям. Первая стадия – это активы на момент выдачи кредита, размер убытка, который признается на момент выдачи кредита. Сейчас МСФО 9 требует признания убытков за 12 месяцев по таким активам. Раньше банки использовали период идентификации убытков гораздо меньше – три-шесть месяцев. Здесь наблюдается определенный рост резервов по обычному рабочему портфелю банка. Теперь банк должен пересмотреть свою линейку продуктов в плане выдачи определенных кредитов, потому что теперь на момент выдачи закладываются определенные убытки на 12 месяцев, и банк сразу отражает их в своей отчетности. Это может быть достаточно ощутимо.

    Вторая стадия – это активы, по которым произошло существенное увеличение кредитного риска с момента его первоначального признания. Мы получили какую-то негативную информацию об активе и теперь на этой стадии банк должен доформировать ожидаемые убытки по кредиту на весь срок жизни кредита.

    – А какая это может быть негативная информация?

    Дмитрий Баюл: Это один из краеугольных камней МСФО 9. Классический подход предполагает сравнение вероятности дефолта, которая была по кредиту на момент признания, и той, что наблюдается на отчетную дату. Может произойти существенное изменение вероятности дефолта, которое не объясняется нашими моделями, например, изменение кредитного рейтинга. Банки обычно используют качественные индикаторы. МСФО имеет свой набор критериев, аудиторы добавляют свои.

    Переход между первой и второй стадиями приводит к высокой волатильности финансового результата. На наш взгляд, эта волатильность – временное явление, поскольку банки в итоге стабилизируют свои модели существенного кредитного риска, и это позволит на уровне больших портфелей компенсировать эти случайные перетоки во вторую стадию. С точки зрения волатильности здесь важно другое – это учет макроэкономических факторов. Причем банк должен учитывать прогнозную макроэкономическую ситуацию. На 12 месяцев тут более-менее понятно. Что касается всего срока жизни, то это действительно большая проблема. Даже незначительное изменение таких показателей, как ВВП или уровень безработицы, на горизонте всего срока жизни кредита может существенно увеличивать ожидаемые потери.

    – При возможной переоценке таких рисков мы приходим к тому, что происходит остановка кредитования в стране как таковая.

    Дмитрий Баюл: Происходит пересмотр структуры кредитного портфеля. Конечно, в украинских реалиях возможна и такая ситуация – прекращение кредитования. Но в целом МСФО 9 стимулирует банки более активно развивать свои модели внутренних рейтингов. А эти модели в свою очередь позволяют банкам использовать более эффективный риск-прайсинг, более грамотно подходить к выдаче кредита. МСФО 9 является важным стимулятором развития различных банковских методов по оптимизации кредитного риска.

    – Насколько я понимаю, такие методы существуют на Западе и применяются в большинстве европейских центробанков. Они помогают?

    Дмитрий Баюл: Да, они помогают.

    Дмитрий Олейник: Ценой кредита невозможно компенсировать уровень риска. Если растет риск, ты в цену не можешь перекладывать сколько угодно кредитного риска.

    Дмитрий Баюл: Вы говорите с точки зрения риск-прайсинга, а он предполагает установление цены на момент признания актива. Речь идет не о том, что кредит вышел уже в дефолт, и мы по нему меняем цену, компенсируем риск. Безусловно, нет. Это не имеет никакого смысла. Речь идет о том, что  у нас есть определенный кредитный портфель с определенным ожидаемым уровнем дефолта, и в дальнейшем если наша модель верна и 10% кредитов будет уходить в дефолт, то по этим 10% должны оплачивать 90% клиентов, которые платят по своим кредитам.

    В результате действия макрофакторов тот прайсинг, который мы установили на момент выдачи, в результате действия макрофакторов уже неактуален. В данном случае применяются определенные меры по минимизации риска уже постфактум.

    Артур Загородников: Додам. Тут вкрай важливо враховувати індивідуальну модель, за якою побудований ризик-менеджмент в банку і так званий дуже суттєвий фактор впливу, як ризик-апетит, до якого схильний банк.

    Дмитрий Баюл: Я с вами полностью согласен. Риск-аппетит – это тот фактор, который не позволяет сделать общую методику для всех банков, когда все будут довольны.

    Артур Загородников: Саме тому я кажу, що це індивідуально побудована модель, яка постійно враховує загальну і внутрішню ситуацію, що складається на ринку України і в конкретному банку. Майбутній документ закріпить звітність за МСФЗ 9. Це все треба враховувати саме зараз.

    Ирина Росол: МСФЗ 9 приборкає ризик-апетит. Якщо у вас буде великий апетит, то ви його одномоментно відобразите у звітності. Це основна суть МСФЗ 9.

    – То есть мы больше не увидим банков с перекосом своей кредитной модели, как «Дельта» и «Михайловский», которые имели большие ставки по депозитам, потому что получали большие проценты по кредитам? Я имею в виду, мы не увидим банков с перекосом на какую-либо модель, мы увидим некую унифицированную банковскую модель.

    Ирина Росол: Суб’єктивність у МСФЗ 9 залишається. Як мінімум треба дивитися на ринок і слухати його, розуміти, як це вплине на ваші активи. МСФЗ 9 робить банки розумнішими. Вони стають більш свідомими щодо тих активів, які вони приймають чи відкривають на своєму балансі.

    – Спасибо. Дмитрий?

    Дмитрий Баюл: Не надо относиться к МСФО 9 как к догме или негативу. Его цель – максимально адекватно оценить убытки банков, в том числе убытки на момент признания актива. Если раньше банки могли выдавать какие-то кредиты, не формируя под них резервы на момент выдачи, и дальше через два года у них начинались проблемы, то теперь банк должен думать об этом.

    Внедрение МСФО 9 в краткосрочной перспективе создаст проблемы банковскому сектору в плане уменьшения его капитала, необходимости докапитализации, но в долгосрочной перспективе он позволит банкам более обдуманно, прагматично подходить к формированию своего портфеля активов.

    А следующий пятый слайд моей презентации показывает, какое влияние на капитал окажет МСФО 9 в зависимости от разных бизнес-направлений работы. На графике есть два измерения. Первое – это рост перехода в стадию 2. По сути это волатильность нашего портфеля. Второе измерение – это срок до погашения. Чем выше этот срок, тем больше будет доформирование резервов с точки зрения признания убытков на весь срок жизни кредита. Мы видим здесь разделение на четыре зоны: низкий риск влияния на капитал, два средних и высокий риск. Если взять ипотечный портфель, то по нему, во-первых, существуют высокие риски волатильности и высокий срок до погашения. Поэтому влияние МСФО 9 будет самым негативным.

    – Я правильно понимаю, что если мы внедрим со следующего года МСФО 9, то с украинскими реалиями ипотеки в нашей стране мы никогда не увидим? На сегодняшний день семь банков активно предлагают ипотечные продукты, среди них – три серьезных игрока.

    Дмитрий Баюл: Здесь надо понимать модель ожидаемых потерь, которая учитывает не только вероятность дефолта, но и уровень залога. Соответственно, уровень риска по ипотечным кредитам за счет дополнительного залога может быть снижен. Мы никогда не вернемся к той ситуации, когда у нас выдавались ипотечные кредиты под мизерное LTV. Это большой риск, и в случае изменения цен на недвижимость этот риск мультиплицировался. В данной конкретной ситуации банк должен понимать тот уровень залога, который он должен принять, как этот уровень залога может измениться с учетом макроэкономических факторов, и лишний раз подумать, прежде чем этот кредит выдавать, если там низкий залог или он волатильный – объекты недвижимости, которые трудно будет реализовать за нормальную цену в случае наступления кризиса.

    Например, в 2008 году цены настолько обвалились, что стоимость залога не могла покрыть убытки.

    – Слышал о Райффайзен Банке Аваль: у нас есть капитал, мы готовы давать кредиты под 13%, только дать их некому по условиям комплаенса.

    Артур Загородников: Хочу поділити занепокоєність модератора. У високій зоні ризику зараз знаходяться ті кредити, які користуються найбільшим попитом серед населення: споживчі кредити, іпотека. Тому наше завдання – зробити все можливе, аби критерії щодо кредитування і підходів формулювалися свідомо, без перекосів.

    – Дмитрий, я прошу вас в экспресс-режиме пройтись по остальным слайдам.

    Дмитрий Баюл: Слайд 9: «Влияние МСФО 9 на доформирование резервов», которое было оценено различными организациями. По нашим клиентам по ипотеке в среднем наблюдается рост резервов на 23%. Если говорить о корпоративном портфеле, он меньше – 18,9%, МСБ – 19%. Есть тут статистика Национального банка Австралии, который на добровольной основе внедрил локальную адаптацию МСФО 9, и рост по портфелю банка составил 27,5%.

    Оценки очень существенно зависят от того, когда они делались. Первоначально, когда у банков не было каких-то расчетов, они были склонны завышать оценки по доформированию.

    Я больше верю исследованию 54 европейских банков в семи странах. Оценивалось влияние на доформирование резервов и капитал. В 2015 году доформирование резервов в среднем оценивалось в 18%, в последнее время – 13%. То есть европейские банки, когда получили результаты предварительных отчетов, уже показывают меньшее доформирование резервов. У банков уже была возможность свою методологию оптимизировать, синхронизировать с новыми требованиями. Многие европейские банки уже год находятся в режиме тестирования и параллельного запуска расчетов по старому и новому стандарту. Крупнейшие банки до 2017 года занимаются тестированием и оптимизацией своей методологии. 13% – это средняя цифра, 18% – максимальная цифра доформирования по 70% банков. Можно ориентироваться на цифру 13%, но она учитывает очень много крупных банков, по которым нет проблем с качеством портфеля. А если говорить о каких-то мелких, они могут попадать в эту цифру 18% и выше.

    Следующий слайд показывает более подробно исследование европейского банковского регулятора. Здесь приведено влияние на доформирование резервов. Тут приведена цифра в разрезе банков, в которых преимущественно используется подход на основании внутренних рейтингов, и банков, в которых используется преимущественно стандартизированный подход. Доформирование по банкам c IRB Approach на порядок выше. Изначально у этих банков были свои модели, разработанные по предыдущему стандарту. Там использовался более низкий фактор срока идентификации дефолта, и новый стандарт, в том числе переход на убытки, за весь срок жизни существенно повлиял на эти банки в плане их математических моделей. Использование математических моделей для этих банков было достаточно проблемным с точки зрения перехода на МСФО 9 по сравнению с банками, которые этих моделей не использовали.

    Следующий показатель – влияние на капитал. Здесь картина кардинально отличается. По IRB-банкам в результате внедрения МСФО 9 прогнозируется снижение по основному капиталу первого уровня на 32 базисных пункта, а по общему капиталу – всего лишь на 17 б. п. Это очень незначительное снижение. Чем это объясняется? С одной стороны, прочность банков, которые использовали IRB Approach, была изначально выше, то есть они доформировали свои резервы больше, чем банки со стандартным подходом, но при этом они все равно были изначально на меньшем уровне, чем регуляторные нормы Базеля. Соответственно при расчете адекватности капитала применялся не тот уровень, который они считали по МСФО, а тот уровень, который был по Базелю. Определенный запас прочности эти банки превысили. И тут включается второй фактор. Европейский регулятор мотивирует банки на европейский подход во внутренних рейтингах и предполагает, что превышение резервов по МСФО над резервами по Базелю может учитываться в капитале второго уровня. У нас такого нет. По банкам с IRB Approach это существенно нивелировало рост затрат на капитал в отличие от роста резервов, который был действительно по ним больше.

    – Спасибо, Дмитрий. Я думаю, презентацию можно будет скачать у нас на сайте и изучить ее более детально. Олег Сорока, вам слово. Ваш банк отличился тем, что всегда формировал довольно консервативные резервы, а в прошлом году значительную часть расформировал и получил наибольшую прибыль в банковском секторе с учетом перехода на МСФО 9. Вы работаете большей частью по стандартам группы Райффайзен. Европейские стандарты более консервативны, и вложения в украинские облигации у вас снизились. Исходя из международных стандартов, как изменится ваша политика  в Украине по дальнейшему кредитованию украинских компаний и насколько вам придется увеличивать капитал в следующем году?

    Олег Сорока: В першу чергу хочу сказати, звідки узявся стандарт. Він був відповіддю на іпотечну кризу 2008 року. Після того всі замислилися, як відокремити складні фінансові інструменти від нескладних і демотивувати фінансові інститути розвивати складні незрозумілі фінінструменти, які призводять до незрозумілих наслідків і глобальних криз.

    – Судя по анализу KPMG, тут деривативов не видели вообще.

    Олег Сорока: У світі найбільшу комплексність впровадження стандарту складають саме складні інструменти, де використовуються складні фінансові моделі. У більшості наших банків таких моделей немає, тому у нас не зміниться облік інструментів. Але якщо дивитися на світові масштаби, то основну складність впровадження мали ті інструменти, які вимагають застосування фінансових моделей.

    Європейські банки почали розробку всіх політик та інструментарію приблизно три роки тому, тобто проект з впровадження МСФЗ 9 почався заздалегідь. Ми вважаємо, що це досить капіталомісткий проект, бо вимагає як внутрішніх інвестицій, так і зовнішніх. Зовнішні спеціалісти допомагали описувати продукти, проводити скринінг портфелю, підбирати технічний інструментарій для проведення обчислень. Також оцінки впливу почали робити заздалегідь. Ефект переходу на 9-й стандарт не буде таким значним, як колега показував, бо більшість банків зробили попередній аналіз. Відповідно для нас як частини європейської групи не існує питання якогось транзитного періоду входження в резерв. Ми маємо чітко визначений дедлайн. Від початку січня 2018 року ми повинні бути готові подавати всю звітність згідно з 9-м стандартом.

    Для нас стандарт не є настільки складним, як для європейських банків, тому що у нас немає складних фінансових інструментів, це здебільшого звичайні кредити. Також ми користуємося тими напрацюваннями, що має група. І тими інвестиціями, які робить група, відповідно користується кожен груповий банк. Це певним чином полегшує для нас ситуацію порівняно  з локальними банками, які повинні самі інвестувати у розробку всіх інструментів.

    Сам стандарт народився у середовищі, де вже є певна розвинена інфраструктура, і його не можна розглядати відокремлено від цієї інфраструктури. Також всі розрахунки базуються на моделях. Кожен банк повинен скласти цю модель і представити аудитору. Вона не може бути занадто простою чи складною. Відповідно інфраструктура передбачає наявність в країні достовірних даних про якісь ринкові інструменти, наприклад, про нерухомість. Ми не тільки повинні мати можливість оцінити зараз об’єкт нерухомості, ми повинні закласти в модель динаміку цін на нерухомість, пов’язати цю динаміку, якщо ми говоримо про іпотечні кредити, з макроекономічними факторами. Це все ми повинні ув’язати в модель, співставити, і на базі цієї моделі розрахувати, якою буде справедлива вартість нашого фінансового інструменту. Треба бачити, наскільки ситуація прогнозована, наскільки у нас наявні ринки певних активів, які ми хочемо кредитувати. Якщо будуть наявні ринки і прогнозованість, тоді не буде волатильності, вартість ризику буде меншою. Якщо ситуація буде непрогнозованою, тоді банк повинен скласти свою штучну модель. І якщо ця модель не відображає стан реальних активів, вона не є достовірною.

    Аудитори не можуть посилити чи послабити вимоги стандарту. На мою думку, Нацбанк може запровадити окремі часові рамки переходу. В деяких країнах ЄС місцеві банки впроваджували якійсь поступовий перехід на 9-й стандарт, але якщо банк залежить від групи, як ми, і на рівні європейського центробанку ухвалено рішення, що це буде з 1-го числа, то для нас вже не має значення, які будуть правила переходу на локальному рівні.

    Щодо ефекту, то я не очікую, що в нас буде якась суттєва різниця. Ми дуже добре зарезервовані, тому гіпотетично можуть впливати якісь нові продукти.

    – Дякую, Олеже. Гадаю, що «Фінансовий клуб» до кінця року започаткує збір інформації від аналітиків українських аналітичних компаній і робитиме макропрогноз. Можете надати нам перелік саме тих критеріїв, які вас цікавлять. Я розумію, що вам легше, дешевше. У вас є група. Ви вважаєте, що жодних змін щодо капіталізації наступного року завдяки переходу на МСФЗ 9 в Райффайзен Банку Аваль не відбудеться?

    Олег Сорока: Якщо ситуація не зміниться, то ми не очікуємо якихось змін у капіталі. У нас досить хороший запас капіталізації.

    – Дякую. Дмитре, наскільки у вас ситуація подібна? Замголови міністра фінансів Оксана Маркарова говорила, що наступного року державним банкам немає сенсу капіталізуватися, але з огляду на МСФО 9, як я розумію, ситуація трохи інакша.

    Дмитрий Олейник: По-перше, надати точні цифри, як колеги з Райффайзену, зараз складно. У нас немає методології з Відня, з Варшави, ми її самостійно розробляємо.

    Ми порівнювали себе з середнім досвідом, і в плані доформування резервів ми дуже схожі якраз на ту різницю між 351-ю і 39-м стандартом. Але ми зараз не виключаємо, що ця цифра може бути більше, ніж непокритий кредитний ризик. Більш точну інформацію ми можемо надати через декілька місяців.

    Є дві моделі поведінки регуляторів у світі. Вони можуть відразу вимагати докапіталізації банків, а можуть надати якісь лояльні умови з урахуванням переходу з одного бухгалтерського стандарту на інший для невеликих, середніх та великих банків.

    Якщо наша цифра буде перевищувати непокритий кредитний ризик, ми відповідно будемо звертатися до Мінфіну, НБУ. Питання буде більш предметно обговорюватися, коли в нас буде закінчена методологія.

    – Дякую. Ірино, чого очікуєте ви?

    Ирина Росол: Ми очікуємо, що наші резерви будуть співставними з 351-ю постановою. У деяких банків дійсно немає можливості взяти консультантів, інструкції від материнського банку. Їм дійсно важко. Їхні резерви не будуть настільки стійкими до МСФЗ 9, і їм, можливо, знадобиться допомога від регулятора.

    Ми робимо це з консультантами, вони нам допомагають. Не думаю, що будемо потребувати докапіталізації.

    В цілому застосування МСФЗ 9 вважається в Україні позитивним кроком. Він примусить банківську систему бути розумнішою і свідоміше брати на себе ризики. Тому що як тільки вони відобразяться у звітності банку, вони стануть публічними.

    – Буде зрозумілий апетит банків, і вони мають збільшувати капітал з очікуваннями великого ризику.

    Ирина Росол: Якщо їхній ризик-апетит завеликий, то за це треба платити.

    Людмила Снегурская: Для того щоб відкласти впровадження стандарту, треба внести зміни до закону України про бухгалтерський облік і фінансову звітність. Нацбанк просто фізично не в змозі вирішити, через два роки або через півроку. Поки не почнемо, все одно будуть якісь причини, чому нам важко тощо. «Дорогу осилит идущий».

    У мене виникло питання: чи готові колеги, які зараз тут присутні, розраховувати очікувані кредитні збитки, даючи можливість 80% інших банків це не робити? Де тут справедливість? Ті, хто краще, повинні платити за решту? Вони повинні розкривати більше інформації, більше докладати зусиль, ніж інші?

    – У банківському бізнесі це має сенс: хто пішов уперед, той потім має від цього зиск. Райффайзен Банк Аваль ще з 2010 року настільки звужував свої ризик-моделі та формувати резерви, що минулого року ми бачили їхній прибуток. Банки, які першими винесли це питання на обговорення, повинні мати з цього якісь зиски.

    Людмила Снегурская: В самому стандарті йдеться про те, що якщо у банку немає своєї історії, він може використовувати інформацію від своїх колег. В цьому, можливо, буде зиск. Але видавати лаг одним порівняно з іншими при переході на стандарт – не думаю, що є правильним підходом.

    – Банки, незважаючи на свій кредитний апетит, виходячи виключно з того портфелю, який в них вже є, мають ще більше переробити свої моделі та врахувати, що їм потрібен знову капітал. Українські банкіри не настільки чітко розуміють ці моделі оцінки ризиків, які є в іноземних банках. Усе-таки частина банків буде змушена суттєво збільшити капітал.

    Людмила Снегурская: Застосування стандарту – це одне, збільшення капіталу – інше.

    Ще хочу сказати про те, чи застосовувати стандарт, чи ні. Стандарт говорить про застосування інформації моделей, які доступні без надмірних втрат та зусиль. От і буде видно у звітності, хто свідомо щось робить, а хто інтуїтивно. Це насправді дуже добре. В комерційному банку неможливо робити щось таке, що неможливо прорахувати.

    Також у стандарті червоною ниткою проходить думка про те, що бухоблік повинен підлаштовуватися під бізнес, а не навпаки.

    Олег Сорока: У 39-му стандарті не було такої чіткої зв’язку між бізнес-моделлю та бухгалтерським обліком. Тут все чітко йде від бізнес-моделі: як ти її визначив, так потім отримав у обліку.

    Дмитрий Баюл: Я бы тоже хотел защитить новый стандарт. Требование о достаточных усилиях предполагает то, что спрос с больших банков будет больше, чем с мелких. От крупных будут требовать более совершенных моделей.

    Также у мелких и средних банков есть заблуждение, что если они все делают по 351-й, то этого будет достаточно. На самом деле – нет. Без согласования требований регулятора с новым стандартом такие наработки аудитором не будут приниматься. Есть риск того, что банки подадут эту отчетность, а потом после аудиторских проверок будет значительное доформирование резервов.

    (1:31:20 – 1:31:25 – не слышно)

    Артур Загородников: Хочу додати, що, по-перше, ніяких виключень для окремих банків бути не може, вимоги єдині для всіх. По-друге, треба пам’ятати, що постанова № 351 – це внутрішній документ Нацбанку, підзаконний акт, а вимоги для переходу на МСФЗ 9 – це вимоги закону України. Було достатньо часу, аби підготуватися і підготувати банки. І саме тому нам треба продовжувати спільні зустрічі. З 2018 року звітність вже має формуватися за новими вимогами, але до цих вимог банки прилаштовані, знають, як це робити. Впровадження стандарту має відбуватися вчасно, згідно з законом України.

    Виталий Ваврищук: Нацбанк ніколи не розглядав можливість відтермінування або поетапного впровадження МСФЗ 9. Ми, звичайно, усвідомлюємо ризики для окремих банків чи груп банків. Може відбутися приріст у резервах, можемо побачити негативний вплив на капітал після того, як банки нададуть свої уточнення. В такому разі ми будемо проводити дискусію. У Європі розглядають варіант тимчасового врахування приросту в резервах у капіталі, тобто частково цей приріст повертатиметься до регулятивного капіталу. Інший теоретичний варіант – це тимчасове зниження вимог до адекватності капіталу. Поки що зарано говорити про реакцію Нацбанку, оскільки немає остаточних розрахунків. Але ми будемо відкриті для дискусії, коли отримаємо фінальні значення.

    В принципі, дуже приємно, що постанова № 351 стала таким собі бенчмарком – точкою порівняння для ефекту 9-го стандарту. Але методологія розрахунку пруденційних резервів і резервів для фінансової звітності інша. Резерви за МСФЗ 9 будуть більш волатильними, ніж резерви пруденційні, тому що ми ймовірність дефолту визначаємо по-іншому. Значення не будуть змінюватися з року в рік, вони будуть уточнюватися, але вони не будуть волатильними. Для 9-го стандарту припущення можуть змінюватися в залежності від макроекономічних припущень, які лягають в основу моделі оцінки кредитного ризику. Орієнтація на 351-у – це чудово, але ми розуміємо, що це мають бути дві паралельні оцінки пруденційних та фінансових резервів.

    – Ми пам’ятаємо ситуацію у ПриватБанку, коли він сам вирішував, що матиме прибуток, і прибуток наступних періодів він сам собі розраховував. Так було нараховано 30 млрд грн. Це оцінка банком свого майбутнього прибутку. Ви не вважаєте, що деякі банки зможуть так само самостійно вирішувати свої моделі?

    Виталий Ваврищук: Як людина, яка бачила майже все, що стосується ПриватБанку, можу сказати: у ПриватБанку не було ніякої моделі. Там було припущення про те, що пов’язані кредити хороші, і це було взято за основу.

    – Дубілет казав про інше.

    Дякую! На закінчення я хотів би повторити слова Людмили. Перехід на новий стандарт фінансової звітності має базуватися на банківській моделі, а потім вже на бухобліку та аудиті. Банкіри, не чекайте, поки прийде новий голова Нацбанку, створюйте бізнес-моделі. МСФЗ 9 вас не злякає. Усе-таки банківський бізнес в Україні повинен розвиватися. На цій оптимістичній ноті я хочу завершити цей круглий стіл. Дякую!

    Подписывайтесь на финансовые новости FinClub в ViberTwitter и Facebook.

    Підписатися на розсилку Фінклубу

     

    Присоединяйтесь