Розподіл сил та ключові тенденції на ринку грошових переказів України (стенограма)

Розподіл сил та ключові тенденції на ринку грошових переказів України (стенограма)

Сьогодні об 11:00 «Фінансовий клуб» проводить круглий стіл на тему: «Розподіл сил та ключові тенденції на ринку грошових переказів України»

У програмі круглого столу: 

  • Зростання обсягу грошовий перекладів: хто у виграші після відходу з України російських систем?
  • Розподіл сил на ринку грошових переказів, ключові тенденції.
  • Власні системи грошових переказів банків: переваги і недоліки?
  • Як виграти конкуренцію з міжнародними системами грошових переказів?
  • Тарифна політика: як найдешевше перевести гроші?
  • Як вплине на ринок грошових переказів спрощення відкриття рахунків для українців за кордоном.
  • Вихід FinTech компаній на ринок грошових переказів: перспективи та законодавчі обмеження.

В якості спікерів запрошені:

  • Наталія Лапко, директор департаменту платіжних систем Національного банку України;
  • Марина Ревуцька, заступник директора департаменту роздрібного бізнесу, начальник управління організації пасивних та касових операцій Ощадбанку;
  • Тетяна Кириченко, начальник відділу розвитку Welsend та систем переказів Укргазбанку;
  • Іван Степанець, директор департаменту розвитку карткового та транзакційного бізнесу Ідея Банку;
  • Іванна Погуляйко, начальник управління платіжних систем та карткових продуктів департаменту роздрібного бізнесу банку «Глобус»;
  • Максим Андріанов, партнер Quantum Attorneys.

Стенограма круглого столу «Розподіл сил та ключові тенденції на ринку грошових переказів України»

Модератор круглого столу – керуючий партнер «Фінансового клубу» Руслан Чорний.

– Доброго дня! «Фінансовий клуб» розпочинає круглий стіл на тему «Розподіл сил та ключові тенденції на ринку грошових переказів України». Тема доволі цікава. Досить багато українців переказують гроші з-за кордону в Україну. Це є вагомою статтею надходжень валюти в нашу державу. Так само активно українці користуються переказами в межах України.

Влітку був скандал, коли Нацбанк заблокував лідера систем переказу коштів TYME, і ринок перерозподілився. Сьогодні ми поговоримо про те, як саме і на чию користь. Нацбанк надасть нову статистику про те, що відбувається на ринку грошових переказів. Поговоримо про те, як українцям вигідно переказувати кошти, через які системи; як вихід фінтехкомпаній відбився на ринку і чим це загрожує учасникам ринку, в тому числі системам грошових переказів, які знаходяться у власності банків. Сьогодні у нашому заході беруть участь: Наталія Лапко – директор департаменту платіжних систем Національного банку України; Олена Махаєва – начальник управління оверсайта платіжної інфраструктури департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Національного банку України; Марина Ревуцька – заступник директора департаменту роздрібного бізнесу, начальник управління організації пасивних та касових операцій Ощадбанку; Тетяна Кириченко – начальник відділу розвитку Welsend та систем переказів Укргазбанку; Іван Степанець – директор департаменту розвитку карткового та транзакційного бізнесу Ідея Банку; Іванна Погуляйко – начальник управління платіжних систем та карткових продуктів департаменту роздрібного бізнесу банку «Глобус»; Максим Андріанов – партнер Quantum Attorneys.

Олену Махаєву я прошу зараз розповісти, чим живе ринок грошових переказів і який на ньому розподіл.

Олена Махаєва: До вашої уваги кілька слайдів, які відображають платіжний ландшафт в Україні. Сьогодні на ринку України працюють 35 систем грошових переказів. Сьогодні в реєстрі 43 платіжні системи. Всі учасники мають бути в цьому реєстрі, це умова початку їхньої діяльності у нашій країні. З них 35 – це системи грошових переказів. 29 систем здійснюють перекази в межах України і 13 працюють на транскордонному ринку. На нашому ринку здебільшого працюють системи, створені резидентами, і тільки Western Union 0,03% переказів здійснює на внутрішньому ринку. Серед систем, які працюють на ринку транскордонних переказів, сім створені системами-нерезидентами і шість – українськими банками або небанками. 129 банків і небанківських фінустанов є учасниками систем переказу коштів. 77 банків і 52 небанківські фінансові установи також є учасниками систем, які здійснюють перекази коштів.

Дані за півріччя 2018 року. Транскордонні перекази і перекази в межах України збільшилися: на 25% – в межах України (порівняно з 2017 роком) і становили майже 60 млрд грн. На 2% збільшилися перекази в Україну і майже на 4% – перекази з України. Україна є рецепієнтом грошових переказів, тобто ми отримуємо переказів значно більше, ніж відправляємо. Вхідний потік в Україну удев’ятеро більше за вихідний. Основні валюти переказів – долар, євро, російський рубль, трохи канадського долара. Домінувала система TYME, реєстрацію її скасовано за поданням Служби безпеки. Значного переформатування ринку не відбулося, тому що майже 95% усіх переказів цієї системи здійснював єдиний учасник – товариство «Пост Фінанс», яке входить до групи компаній «Нова Пошта». Тобто один учасник прийшов до іншої системи, і розподіл майже такий самий залишився. У «ІнтерПейСервіс» було 5% ринку, а стало майже 40%. Друге місце на ринку – система «Поштовий переказ» («Укрпошта»). «Фінансовий світ» – 7%.

За півроку лідером у переказах по Україні була Western Union – майже 50%, і за вхідними, і за вихідними переказами. Ці перекази зараз дійсно перерозподілилися між усіма системами, які є в реєстрі. Далі – INTEL-Express і RIA.

На цьому слайді – розподіл діяльності в Україні систем переказу коштів, створених резидентами за перше півріччя. На діаграмі ми бачимо, яку активність проявляють небанківські фінустанови – 92%, 8% – банки. Це виключно системи переказу коштів. І ми бачимо, наскільки ринок нерівномірний. Найбільшу частину переказів на ринку здійснювало товариство «ПостФінанс».

Наступний слайд – це діяльність в Україні систем переказу коштів, транскордонна діяльність. 49% ринку займала TYME. Після того як систему було скасовано, «ПостФінанс» перейшов з TYME у «ІнтерПейСервіс», і на ринку нічого не змінилося. Трагедії не відбулося.

Діаграма нижче – це перерозподіл транскордонних переказів після того, як з ринку пішла TYME. Частка Western Union – була 48%, стала 60% ринку, MoneyGram – була 19% ринку, стала 22%.

З яких систем найбільше надходять кошти в Україну? Майже з усіх країн світу. Найбільша кількість переказів за півроку була здійснена зі Сполучених Штатів – $184 млн, Ізраїлю – $157 млн (13%) та Росїї – $122 млн (10%), Італії та Польщі.

Ми бачимо на діаграмі, як змінилися перекази за рік. Майже вдвічі зменшилася кількість переказів з Росії, на тому ж рівні залишилися перекази з США, збільшилися перекази з Ізраїлю, Італії та майже вдвічі – з Польщі. Тут ми взяли топ-5 країн.

У наступному графіку ми вже взяли 10 країн. У них, за даними статистики, найбільша кількість трудових мігрантів – це США, Італія, Польща, Ізраїль, Німеччина, Іспанія. Найбільша кількість переказів, за нашими даними, надходить в Україну з таких країн: Російська Федерація, Туреччина, Азербайджан, ОАЕ.

Я можу продемонструвати, як відбувся перерозподіл систем в розрізі резидентності країн, де були створені платіжні організації. Системи, які були створені в Російській Федерації, мали половину вхідного ринку, а половину – системи, створені в США. Після того, як, за рішенням РНБО, до усіх російських систем були застосовані санкції, ми бачимо, що 73% ринку у 2018 році займають системи з США, 16% – Україна, 7% – Грузія, 4% – інші системи. Тобто на сьогодні більшість переказів в Україну здійснюються за допомогою американських платіжних систем: Western Union, MoneyGram і RIA.

– Дуже цікаво. Дякую. Ми бачимо, що вивіска TYME змінилася, а ситуація – ні. Щодо транскордонних переказів, то Western Union – монополіст досить суттєвий. Наталю, щось бажаєте доповнити?

Наталія Лапко: Так. Щодо скандалу. Я б не сказала, що то був скандал, то була звичайна робота силових органів і регуляторів для виконання рішень РНБО та указу президента. Тому ми називаємо це не скандалом, а трансформацією ринку. Вивіска при цьому не змінилася. Платіжна система – це платіжна організація, яка не може взагалі не брати участі у переказах. Це організаційна надбудова. У системі TYME головну роль відігравала система, яка перейшла учасником до іншої. Ринкові відносини себе вирівнюють дуже швидко, навіть без втручання регуляторів. Це був не скандал, а звичайне усунення недоліків.

– Дякую. Мені цікаво, наприклад, у Казахстані трудових мігрантів досить багато. Після очищення нашої банківської системи, як мені казали, кожен четвертий банкір Казахстану – це українець. Я прошу наших банкірів прокоментувати ситуацію на ринку. Марино, як ви бачите ринок переказів?

Марина Ревуцька: Если говорить о внутреннем рынке переводов, то мы видим, по статистике Нацбанка, что главную роль тут играют небанковские организации. И тут речь идет не только о переводах физлица физлицу, юрлица физлицу, но и о переводах на карту. Есть такие системы, через которые можно пополнять мобильный телефон. Потому доля банков меньше. Банкам нужно анализировать рынок и пересматривать свой подход к обслуживанию своих клиентов, у которых есть потребность в быстрых переводах. На сегодня, к сожалению, эту потребность покрывают небанковские системы переводов.

Лидерами внешних переводов всегда будут международные системы переводов. Western Union занял такую большую долю рынка, потому что забрал на себя поток переводов из России, которые идут через текущие счета четко по законодательству России и Украины. Я думаю, что так и будет уже.

Если говорить о коридорах, через которые будут идти поступления, то все поменялось. Если Россия занимала большую часть рынка переводов полтора года назад, то сейчас люди меняются, коридоры меняются. Люди начинают зарабатывать в Европе. Мы ожидаем, что будет увеличиваться поток из Польши, Германии, Чехии. Как страна, Чехия пока не заявлена, но в ближайшее время, я думаю, мы увидим переводы и оттуда. Израиль начинает хорошо работать на Украину, и в ближайшее время мы будем видеть изменение коридоров. Коридор – это объем потоков на Украину.

Наталія Лапко: (до Руслана Чорного) Перепрошую, а ви казали про наших працівників у Казахстані? Я знаю ринок Казахстану, знайома з колегами, неодноразово там бувала, і не можу сказати, що в них недостатньо своїх банкірів. Вони мають свої висококваліфіковані кадри.

– Наскільки мені відомо, багато наших топ-менеджерів там працюють, бо їх туди запросили.

Іванна Погуляйко: Я б хотіла сказати кілька слів з приводу нашої системи міжнародних переказів, нещодавно зареєстрованої – системи «Глобус». Це транскордонні перекази, тому що ринок в Україні достатньо заповнений сервісами. Це обслуговування наших українців, які працюють за кордоном; відкриття коридорів з Ізраїлем, Чехією; розширення обсягів з Польщею. Це розумне співвідношення класичних переказів з цифровими технологіями. У цьому ми бачимо перспективи і тенденції розвитку ринку України.

– Был скандал с польским министром иностранных дел, который говорил, что нелегальных украинцев у них 5 млн, и это все неправда, они выехали. Но насколько мы разобрались в ситуации, действительно 5 млн украинцев проехали через Польшу. Но там осталось не более 1,5 млн, остальные поехали дальше в Чехию, Германию и т.д. Это тот поток, который Нацбанк в следующем году будет видеть и показывать. Это те переводы, которые будут идти в Украину. Денежные переводы – это та немалая часть денег, которые идут в Украину, потому что мало кто возит в чемоданах. Большая часть украинцев пользуются легальными системами денежных переводов. Только внутри Украины – увеличение потоков на 25%.

Иван, могли бы что-то добавить?

Іван Степанець: Резюмуючи цю статистику, можна сказати, що у виграші – Western Union, MoneyGram і RIA. Але й трошки програли, бо конкуренція знизилася. Все перекладено на відправників і отримувачів коштів. Western Union і MoneyGram трошки дорожчі, ніж були російські. Так само частина потоків просто пішла в кеш. Це якщо казати про Росію. Ми бачимо, що останніми роками з Росії різко знизився потік. Це зрозуміло. Має бути мінімальна співпраця з країною-агресором.

Олена Махаєва: Вам здається, що Україна зробила однобокі кроки. Але це абсолютно не так. За російським законодавством, можуть працювати тільки ті системи, які мають в Росії офіційні представництва. Марно сподіватися, що українські системи зайдуть туди. Навіть великі системи світових брендів зараз стоять перед дилемою. Їм треба, за російським законодавством, відкрити там офіційні представництва. І всі перекази мають йти через відкриті рахунки. Тому на полі міжнародних транскордонних платіжних систем у гравців обмежилися всі рухи. І це зробив якраз не наш законодавець, а інша сторона.

Коли працюють офіційні системи переказів, у виграші перш за все люди. І ми повинні дати їм можливість офіційно відправити свої перекази додому. Western Union працює по всьому світу, і всі розуміють, що буде працювати. Наші банки вже років 10 не мають такого законодавчого обмеження, як колись: ти працюєш тільки зі мною. Цю дискримінаційну норму знято. Усі наші банківські і небанківські установи можуть працювати з міжнародними системами.

Платіжна система – це той самий транспорт, який доставляє кошти. А от вже наповнення учасниками в країні відправлення і в країні приймання, які покриють територію і забезпечать комфорт своїм громадянам, – це вже наше з вами. У нас учасників більше 100. Тому про виграш я б не говорила. Виграш у тому, щоб гроші офіційно заходили в країну і люди з мінімальними нервовими затратами могли офіційно відправити та отримати кошти. Покриття визначає усі дії.

– Наталю, я ще раз наголошую, що сьогодні ми говоримо про економіку, не про політику. Коли працювала «Золота корона», вона була набагато дешевша, ніж Western Union і MoneyGram, що зменшує потік якраз самих українців, які переказують ці кошти і не хочуть переплачувати кошти Western Union. Фактично зараз ми бачимо, що платіжні системи банків втрачають популярність. Якщо у 2016 році частка платіжних систем банків була 24%, у 2017 році – 18%, у першому кварталі 2018 року – вже 6%. Я хочу попросити своїх колег розповісти, як ви бачите розвиток своїх систем і як ви можете збільшити їх привабливість, щоб не втрачати цю частку ринку.

Тетяна Кириченко: Я хочу сказати саме про переваги міжнародної платіжної системи. По-перше, мають бути онлайн-виплати. По-друге, мінімум часу на оформлення самого переказу. Система має бути присутня у різних країнах світу, повинно бути достатньо пунктів для обслуговування клієнтів. Це можливість анулювати переказ у системі, внести зміни у системі, а також це доступ до передових технологій, які дозволять відправляти і отримувати перекази без відвідування відділень банку.

У червні 2018 року у міжнародній системі Welsend у нас з’явилася можливість відправляти грошові перекази в гривні, а виплачувати їх в іноземній валюті, або навпаки – відправляти перекази в іноземній валюті, а виплачувати у гривні одержувачу готівкою або на рахунок самого одержувача. Ця послуга відіграє значну роль у розвитку платіжних систем. Це дасть можливість залучити нових клієнтів на таку послугу. І вона на сьогодні дуже цікавить партнерів-нерезидентів.

– Ви якось передбачаєте, наскільки може бути збільшена за рік-два кількість клієнтів системи?

Тетяна Кириченко: Десь на 20% за рахунок ізраїльських, чеських, польських, італійських клієнтів.

– А в цих країнах ви робите промо своєї системи?

Тетяна Кириченко: В принципі розвивати систему дуже тяжко сьогодні. Ти залучаєш партнера, реєструєш його в Нацбанку, ти технічно витрачаєш кошти на реалізацію якогось проекту. Потім партнер працює два-три місяці та за якихось обставин призупиняє свою роботу. Тобто весь цей витрачений час не дав позитивного результату. Для того щоб зацікавити клієнта, необхідно проводити тарифну політику лояльності у вигляді якихось бонусних умов, тобто треба постійно зацікавлювати клієнта. На сьогодні Welsend – це найдешевша система.

– Дякую. Іване, ваш банк у цьому досить давно й потужно. Як ви відчуваєте, наскільки українські системи, що належать банкам, втрачатимуть свою популярність або, навпаки, вони будуть збільшувати свою частку?

Іван Степанець: Я хочу зазначити, що у нас немає своєї власної платіжної системи, оскільки Visa і MasterCard активно просувають P2P-перекази, а в нас емісія карток більше, ніж населення України. Люди можуть робити онлайн-перекази. Для таких переказів у межах країни ми обрали для себе розвиток стратегії P2P-переказів карткових. Ми для себе не бачимо сенсу у розвитку класичної платіжної системи через відділення.

Щодо міжнародних переказів, то ми теж схиляємося до Visa і MasterCard. Собівартість такого переказу приблизно буде 0,4-0,5%, а враховуючи конвертацію, для отримувача – до 7%. Те, що анонсував MasterCard, дуже цікаво з точки зору економіки, це повний онлайн, не треба нікуди ходити. P2P-перекази будуть вигравати з часом, поступово, як в швидкості отримання переказу, так і в ціновому плані.

– Тобто ми побачимо, що тарифи зменшуватимуться?

Іван Степанець: Це все ж таки переказ. Один мобільний банк, який запустився нещодавно, сказав, що ціна переказу з-за кордону на українську картку – 1,8%. Це вже не в порівнянні з Western Union і MoneyGram. Нові тарифи MasterCard набувають чинності з 1 січня 2019 року. Собівартість буде десь 0,5%. Для клієнтів можна виставляти до 2%. Це все одно дешевше, ніж Western Union і MoneyGram.

Ми стикнулися з проблемою фінансової грамотності населення. У нас є спеціальний пакет Card Blanche Transfer для отримання переказів з Польщі в Україну. До кінця року це взагалі безкоштовно. Відкривається рахунок в Україні, в банку, який входить до нашого холдингу. Таким чином можна переказати абсолютно безкоштовно. Платити за картку не потрібно ні в Україні, ні в Польщі.

Проблема в іншому. Є такий канал – так званий бас-трансфер – готівка, яка передається водіями, друзями, родичами. Це головна проблема, оскільки люди бояться покласти кошти на рахунок за кордон. Бояться податкової як в Польщі, так і в Україні. Наша функція – доносити інформацію населенню про те, що це абсолютно легально. До того ж Нацбанк дозволив відкривати рахунки за кордоном. Немає ніяких перепон, щоб легалізувати цей канал. Western Union, MoneyGram і RIA – це поки що дорого.

– Дякую. Наталю, колеги кажуть, що тарифи будуть зменшуватися. Які ви бачите тенденції на цьому ринку? Чого нам чекати?

Наталія Лапко: Ми тарифами за законодавством не опікуємося, але ми бачимо ситуацію. P2P в Україні, дійсно, найбільше розвинуті та знайшли свою нішу. Це не дуже добре, бо, ви ж бачите, там податкова робить певні кроки. P2P між країнами, звичайно, було б добре, щоб воно було.

Якщо брати усі тарифні питання Visa і MasterCard, то це питання хитке. Ми багато з депутатами його обговорювали. Є центральні банки, які регулюють комісйні витрати. Але ми дійшли згоди, що не втручаємося в ринкові питання. Що одному добре, іншому – ні. Банк, який емітує картки, не несе тих витрат, як той банк, що обслуговує еквайрингову мережу. І зменшення тарифів в цілому приведе до того, що цей бізнес стане нецікавим еквайринговим банкам. Тоді картка залишиться тільки для інтернет-послуг і роздробу. Питання зниження тарифів не завжди пропорційне покращенню якості. Інфраструктура є, її потрібно обслуговувати.

Щодо того, що P2P-перекази вирвуть пальму лідерства. Світ розвивається. Коли ці системи вийшли як великі гравці на ринок, не було таких масових користувачів карток в тих країнах, на які вони працювали, як правило. Якщо припустити, що з розвитком технологій усі стануть держателями карток, то це не зовсім так. Скажімо, у США за розвитку технологій усі користуються чековими книжками. Кожен інструмент має свого користувача.

У нас має вийти новий закон про фінансовий моніторинг, який розвивається в тенденціях світового тренду, а не те, що нами вигадано. Ідентифікація з першої копійки платежу, яка задекларована там, дасть свій певний відбиток, тому що держателі карток – це вже ідентифіковані отримувачі. Можливо, це якось допоможе переформатувати ринок.

У найближчі два-три роки системи не відійдуть з ринку, бо в кожної з них є своя визначена ніша. Я не думаю, що наша західна частина, яка отримує значну кількість переказів, надасть собі таке задоволення отримати картку і ходити розшукувати банкомат.

Питання дуже складне. Раніше ми вивчали статистику. Наприклад, кількість банківських відділень на тисячу населення була в Криму набагато більша, ніж на Заході України. При цьому карток, емітованих на Заході, було набагато більше, ніж в Криму.

Ви правильно сказали про фінансову грамотність. Плюс розвиток технологій накладуть свій відбиток. При всіх анонсованих продуктах треба робити поправку на те, що кожен сегмент ринку має свого клієнта.

– У нас більше 60 млн карток. Якщо не враховувати дітей, літніх людей, то кожен українець має в середньому три-чотири картки. Нацбанк побачив, що кількість карток нарешті починає зменшуватися. Багато людей мають картку, якою просто не користуються. Нацбанк не хоче обслуговувати картки, які не приносять йому ніякого прибутку, і вводять досить високу тарифну політику, аби люди відмовлялися від карток, які не діють. Ця тенденція триватиме й надалі та зменшуватиме операційні витрати на кожну картку, тому що працюватимуть лише активні картки.

Колеги, я б хотів поговорити про те, як можна збільшувати фінансову грамотність, як нелегальні потоки перевести в легальне русло? Марино, що робить ваш банк для цього?

Марина Ревуцька: В Польше не развиты P2P-переводы так, как в Украине. И там банки могут работать с Western Union, это закреплено на уровне государства. А Western Union дорогой.

Как переводить нелегальный поток денег в легальный? Я думаю, что сотрудничество должно быть двустороннее: и с нашей стороны, и со стороны Польши. Банки должны между собой отрабатывать проекты. Мы сейчас работаем над одним таким проектом для того, чтобы стимулировать клиентов переводить деньги легально. Мы прекрасно понимаем, что клиент не пойдет сам в польский банк с документами открывать счет.

– Вопрос не только с Польшей, но и с Эстонией, например, куда тоже много сейчас уезжает трудовых мигрантов. Бус-трансфер – общая проблема.

Марина Ревуцька: Проблема в другом: люди работают там нелегально, и они не имеют права переводить деньги легально. Мы должны понимать, что какой-то процент этих переводов останется.

Максим Андріанов: На мою думку, з’являється трохи новий тренд з точки зору передачі грошової маси. Є таке субкультурне явище, яке називають криптовалютами. Вже заробітчани молодого віку в Ізраїлі, Польщі, Естонії взагалі передають не гроші, а криптовалюту.

Ми, як юридична фірма, яка трохи займається такими технологічними проектами, бачимо, що зараз в Україні та світі є команди, які намагаються вийти на ринок альтернативних інструментів передачі цінностей – ринок криптовалют. Вони думають про передачу криптовалют, а не фіатних грошей. Думають про те, як автоматизувати цей процес, щоб ніхто з третіх учасників і самі учасники процесу, наприклад, купівлі-продажу, не могли впливати на автоматизований процес передачі криптовалют. Тобто запроваджують певний код, смарт-контракт, який дозволяє автоматом перерахувати гроші в разі підтвердження передачі продукту.

Вже говорили про фінансову грамотність. Це взагалі початок якогось більшого тренду. У що він перейде, поки що важко прогнозувати. Спеціалісти молодшого віку – від 20 до 39 років – взагалі можуть не зустрічатися у своїй повсякденній практиці з фіатними грошима.

Так само в бізнесі багато проектів, які приймають за свої послуги криптовалюти і знаходять шляхи їх подальшого перетворення у фіат, виплати зарплат тощо.

Олена Махаєва: Кілька разів пролунало: «нелегальні канали». Я б хотіла акцент змістити: не нелегальні, а неформальні канали. Є формальні канали, які ми зареєстрували в нашому реєстрі. Та є ще неформальні. Вони були й будуть. Це абсолютно нормально, коли поряд з формалізованими системами існують і неформальні: люди перевозять гроші з собою через кордон.

– Скільки грошей людина може перезезти з собою з Ізраїлю?

Олена Махаєва: Я це чудово розумію. Є спеціальний коефіцієнт для підрахунку частини цих неформальних каналів – це по-перше. По-друге, усі ці канали дуже чутливі до регуляторного впливу. Що більше регуляторний вплив, то більше коштів йде у неформальні. Завдання регулятора у тому, щоб регуляторний вплив був адекватним. Ми повністю його уникнути не можемо, тому що реалії такі, що є і фінансування тероризму, і відмивання коштів, тому що на усіх каналах, якими рухаються кошти, є певне навантаження, і не може цього не бути. Тобто є нормальні формальні канали, і усі органи світу їх відображають, і є спеціальні коефіцієнти, які їх показують. Безумовно, є ще нелегальні.

– Чи буде послаблення щодо грошових переказів найближчим часом?

Наталія Лапко: Понад три роки ми не можемо внести зміни до платіжної системи. Ще в 2015 році драфт готувався Нацбанком. Ми поставили перед собою завдання адаптуватися до європейського ринку. Закон про платіжні системи, який є основним регуляторним актом, 2001 року. Але ви ж розумієте, що технології розвиваються настільки стрімко й швидко, що технологічний закон не може бути таким давнім. Древнішим був тільки декрет про валютне регулювання. Проект № 7270, який ми підготували, теж дещо перехідний. Він дозволив би нашому ринку переформатуватися ближче до вимог другої платіжної директиви Європейського центрального банку. Технології тут відіграють велику роль.

Колись у нас був банк, який міг забезпечити переведення коштів від платника до отримувача коштів. Потім народилася сфера «платіжні системи» та їх учасники. Щоб не тримати тим же банкам на коррахунках кошти, посередником була платіжна система, яка забезпечувала кліринг, різні питання технологічні. Тепер ми дійшли такого технологічного розвитку в світі, що ми можемо не тільки через платіжні системи забезпечувати переказ коштів, а через платіжні системи, які це роблять ще більш мінімізовано. Тому друга платіжна директива говорить не про платіжні системи, а взагалі – про платіжні організації, надавачів послуг. Тому ми, готуючи № 7270, намагаємося відобразити сутність ринку, яка визріла на сьогодні, ринок структурувати дещо по-іншому, щоб мати можливість виписувати новий драфт закону, вже адаптованого до другої європейської директиви.

Зменшення кількості банків відразу породжує збільшення кількості небанківських фінансових установ. Коли банки відійшли від транзакційного бізнесу, їхнє місце відразу зайняли інші. Але небанківські фінустанови як учасники могли забезпечити переказ виключно в системі, тому що все одно тим органом – дебет-кредит – банк залишався посередині, був розрахунковий банк. І ми вимагали вихід небанківських фінустанов на ринок платіжний виключно за умови участі в системі. Тому що небанківська платіжна система не може забезпечити широкий доступ, віддебетувати кошти одного платника до отримувача без банку і залучення певних систем – це одне питання, технологічне. І більш державницьке – банки не ставлять РРО, тому що у банку є баланс і база оподаткування банківських операцій. До небанківських платіжних систем була вимога, що вся інформація про здійснення операцій мусить проходити через операційний день системи. Це питання оподаткування, збереження архівів, безпеки, можливість знайти платника і отримувача. Тому перехід в майбутньому до платіжних інституцій як таких буде спонукатися розвитком технологічних можливостей забезпечити цей платіж. Сьогодні й мережа дає можливість забезпечити такі перекази, не будучи прив’язаним до коррахунку «банк-to-банк» чи «банк в системі». За цим повинно бути майбутнє. У кожного учасника глобалізованого світу є держава, яка буде мати певні інтереси в цьому. Можливо, й буде за цим майбутнє. Але, як кажуть колеги, спочатку ми напишемо стандарти для всіх блокчейн-технологій, а потім будемо думати, як його широко запроваджувати. Картка – це гарний інструмент, але він матеріальний. Такий інструмент тягне за собою матеріальні витрати. Тому можна користуватися картковими технологіями, не будучи держателем карток, а маючи додатки в своїх гаджетах.

Настільки стрімко все змінилося останніми роками, що прогнозувати ми можемо, але, мабуть, технології будуть нас випереджати.

Максим Андріанов: Пані Наталю, можна я додам. Ця платіжна директива запроваджує настільки гнучкий механізм, що платіжні блокчейн-стартапи чудово туди вбудовуються. То не є порушенням. І вона надає в Європі абсолютно адекватний механізм для того, щоб їх регулювати. Немає нічого нового. Усі стартапи розповідають про те, що вони хочуть побороти і знизити вартість переказу, зменшити комісію, але зрештою воно виходить так, що вони розуміють, що їм теж треба на чомусь заробляти, і комісія все одно виникає.

В інших країнах є система оподаткування криптоактивів. Ви у свою фінансову звітність вводите цифрові активи і сплачуєте з нього податки. Виникає питання наявності достатньої валютної маси, щоб мати інструмент регулювання внутрішнього валютного курсу в державі. Але, в принципі, країни вже мають підходи до оподаткування і до регулювання.

Наталія Лапко: Я мала на увазі, що кожен буде виходити зі своїх реалій. Я хочу зазначити, що електронні гроші ми пропагували від самого початку і були головними їх створювачами. Ми змарнували значний час, щоб Міністерство фінансів внесло зміни до плану бухгалтерського обліку підприємств, щоб вони могли обліковувати електронні гроші не як третю форму грошей, а безготівкові. Я це й мала на увазі. Кожний регулятор, кожна країна приходитиме до того, що треба буде певні правила життя встановлювати.

– Я нагадаю, що наші депутати внесли вже три законопроекти щодо легалізації криптовалют. Вони настільки недосконалі, що заступник голови Олег Чурій говорить про те, що потрібен все-таки четвертий законопроект. Є сподівання, що депутати до нього все-таки дійдуть, бо багато з них мають криптовалюти. Правильно Олена казала, що це не є нелегальним засобом, але це не є неформальним засобом.

Нещодавно дочірня компанія електронної системи платежів PayPal Xoom запустила грошові перекази в Україну. У мене питання до банкірів: чи не боїтеся ви, що PayPal повністю зайде в Україну, і що відбудеться надалі?

Марина Ревуцька: Это такая же система переводов, как Western Union, MoneyGram. И, в принципе, некоторые системы с ней уже работают, и мы получаем через эту систему переводы. Xoom нужно зарегистрироваться в Нацбанке, чтобы официально начать через нее работать. Если ли смысл сейчас начинать говорить об этом? Это не те переводы, о которых люди думают. Это не переводы через PayPal, это переводы через ее «дочку», которая является международной системой перевода, как и другие системы.

Олена Махаєва: Я хочу доповнити. Системі Xoom не потрібно реєструватися в Нацбанку, якщо вона дійсно не хоче мати прямих учасників українських резидентів. Вона зараз співпрацює з нашими банками через RIA. Ця американська система має угоду з Xoom, а система RIA вже зареєстрована в Нацбанку, вона є в реєстрі. У неї учасники – резиденти, банки. І таким чином переказ здійснюється з Xoom RIA, і потім банк-учасник. Тобто Xoom окремо реєструватися не потрібно. PayPal тільки володіє Xoom. І навіть RIA була здивована цьому, вони навіть не знали, що PayPal володіє Xoom.

Наталія Лапко: Xoom не є мінімізованим PayPal в значенні роботи PayPal як платформи роботи з електронними гаманцями і платформи оплати і доставки товарів.

– Зрозуміло. Але все-таки зараз ми бачимо, що на ринку переказів банківські та небанківські системи домінують, притому що на ринок виходять фінтехкомпанії. Чи бачите ви зараз якісь зміни, які відбудуться на цьому ринку, в тому числі законодавчі? Максим?

Максим Андріанов: Не думаю, що зменшення кількості банків і платіжних систем, які розроблялися банками, зробило життя фінтехкомпаній легшим. Все одно команди з банків прийшли до фінтехкомпаній, заснували необанки. Крім того, в країні існує один великий вже державний банк з достатньою кількістю відділень, з цікавими для користувачів продуктами. Фінтехкомпаніям не дуже просто потрапити і зайти на цей ринок. До того ж команди деяких фінтех-стартапів просто виїжджають з України, оскільки розуміють, що ринку великого немає. Вони хочуть бачити свої продукти на глобальних ринках США і Європи.

За статистикою, немає абсолютно нових систем, криптовалютних сервісів. Вони знаходяться в такому стані, що можна сказати – на рівні якоїсь статистичної похибки. Поки що не можна сказати, що з’явився тренд, хоча приблизно 30% фінтех-стартапів якраз фокусуються на рішеннях у сфері переведення грошових коштів.

Можливо, ситуація трошки б зрушилася в інший бік, якби Нацбанк з іншими реєстраторами пішли шляхом створення так званих сент-боксів, регуляторного ландшафту для вивчення проектів. Може бути ситуація, якщо Нацбанк створить цей сент-бокс, може не бути продуктів для того, щоб вони там працювали.

– Але такі компанії можуть бути?

Максим Андріанов: Можливо, іноземні компанії будуть просто тестувати тут продукт, чи дійсно можна заповнити такий сент-бокс адекватними проектами.

Наталія Лапко: Мабуть, більше скажу свою особисту точку зору, ніж представника Нацбанку. Безперечно, Нацбанк розпочинає свою роботу в цьому питанні. Ми будемо рухатися в тому ж світовому тренді, можете не сумніватися.

Ми повинні завжди розуміти, що таке фінтех. Що, власне, є переказ? Це або кеш взятий і виданий, або безнал – списаний і зарахований. Ми маємо визначитися: що нового й кому було запропоновано тим, що можна назвати фінтехом, що революційного?

Якщо суб’єкт називає себе банком, він повинен пройти певну легалізацію себе як банку, яку пройшли й інші банки. Якщо суб’єктів буде вимальовуватися ціла когорта, то ми випишемо для них, як для не банків, спрощені, прості й інші регуляторні документи. Але що нового було запропоновано для систем фінтехів? Може, запропоновано якійсь новий поштопробіг цих грошей від користувача до отримувача? Років чотири тому, коли тільки розпочинався цей блокчейн-рух, один суб’єкт підприємництва вийшов і сказав: «Так, гарна технологія, але її принцип – подвійний запис бухгалтера: я записав, що тобі продав, ти записав, що у мене взяв». Це більш-менш нове. Як на мене, усе решта, що йде сьогодні, то це адміністрування, переформатування ринку: якнайскоріше добігання до клієнта, який називає себе фінтехом.

Безперечно, якщо будуть такі явища на ринку з’являтися, ми будемо їх відслідковувати, розуміти, якщо вони корисні для переказів, скоротять, спростять, здешевлять пробіг грошей від платника до отримувача, ми будемо приймати рішення. Якщо такі явища дійсно будуть, які назвуть себе фінтехом, а не просто модернізовано, технологічно більш швидка компанія порівняно з банком, потрібно буде думати далі про сент-бокс. Якщо це буде явище архіважливе, тоді треба думати про те, як спростити його регулювання і пришвидшити його вихід на ринок. Це офіційно.

Тепер особисто. Назвіть мені явище настільки нагальне, щоб ми його виносили поза межі регуляторної законодавчої практики і давали йому широкий вихід. Ви говорите про установу-посередника, яка має право коригувати ваші рахунки в різних банках без картки шляхом доступу за вашою командою до різних рахунків банків. Ті установи, про які ви казали, лягають в канву платіжної директиви. Це ті установи, які знають все про всі ваші рахунки. Вона має бути захищена стандартами. У Європі вони всі відпрацьовані. Ми, безперечно, будемо тримати руку на пульсі.

Тому хочу сказати: більше хороших фінтехів, яких дійсно можна вважати фінтехами. А потім вже будемо думати про сент-бокси для них.

– Ви відповіли відразу на два моїх питання, які я хотів поставити. Якщо хоче хтось доповнити, будь ласка, і ми перейдемо до запитань журналістів.

Іван Степанець: Ви казали, що іноваціями був лише транспорт, тобто переведення коштів. Фінтехкомпаніі по суті зробили цей бізнес на тому, що це просто.

– Чому ви не можете це зробити?

Іван Степанець: Насправді банки трохи повільніші. У них є стандарти Нацбанку. Юристи довго думають, а чи можна це робити. А ще аудит, незалежні директори… Тому краще не робити, ніж робити. Не більші будуть перемагати маленьких, а швидші – повільніших.

Щодо іновацій. У транскордонних переказах «трансфер-гоу», «трансфер-вайз» – це транспорт. Як і PayPal, вони працюють з прив’язаними картками, тобто з однієї картки списав, на іншу зарахував. Це зручний транспорт. Плюс вони відображають онлайн-конвертацію. Людина завжди знає, за яким курсом вона переказує.

Чи бояться банки фінтехкомпаній? З ними треба співпрацювати і знаходити свою нішу. Зараз, на жаль, фінтех випереджає банки.

Наталія Лапко: Ви гарний мрійник. Ваш банк з вашими мріями повинен гарно розвиватися. Те, що ви назвали фінтехом, – це високотехнологічні компанії.

А хто ж буде гарантувати ті гроші, які в блокчейні будуть перераховуватися? Фінтех, а банк не гарантує гроші.

Безперечно, що інстант-платежі – це миттєві платежі. І я б не назвала їх свіфтовими. У нас задекларовано перехід на стандарти ISO 20022 як основу інстант-платежів і перехід на рахунки … як можливості вказувати один реквізит, як це робиться в усьому світі. Зараз не готові всі включатися швидко у трансформації. Стандарт ISO 20022 – це можливість відслідковувати проходження вашої платіжки на кожному її кроці. І платник, і отримувач бачать статус платежу на будь-якому моменті. Ми зараз до цього йдемо. З банками, бо без них ми не зможемо цього зробити. Стандарти 15616 і 20022 дозволять нам думати про адаптування до системи SEPA. Картка невдовзі може стати вже не таким прогресивним інструментом. «Рахунок – рахунок» може її виживати. Але це технологічні зрушення.

Марина Ревуцька: Подводя итог, хочу сказать, что рынок переводов действительно очень интересный. Мы не должны забывать, кто наши клиенты. Прежде чем бежать за новыми технологиями, нужно понимать, будут ли они сейчас востребованы в Украине. Может быть, есть смысл переформатироваться и посмотреть, предложить клиенту более интересные технологии. Потому что переводы с карты на карту интересны, но они не везде работают. Как вы правильно сказали, банки – довольно сложный механизм, и у многих есть доработки на аутсорсинге, и они стоят денег. И мы можем прийти к тому, что мы много сделаем, а зарабатывать мы не будем, и клиентам это будет неинтересно. А вообще рынок очень интересный, он будет меняться. Будем следить за законодательными изменениями, в том числе в валютном законодательстве.

Іванна Погуляйко: Недавно была проведена конференция RIA. Мне понравился их подход к развитию бизнеса. Они растут на 50% в год, им доверяют. Их основная бизнес-стратегия – это работа с диаспорами. Они говорят о значимости диджитализации и синергии. Для них самое важное – это система с человеческим лицом, система, которой доверяет население. Мы никогда не должны забывать о портфеле клиентов. В основе должны лежать простые доверительные отношения. В этом залог успеха.

– У журналистов нет вопросов. Давайте подведем итоги. Денежные переводы в Украине есть и будут. Финтех-компании где-то, может быть, наступают на хвост банкам и будут предлагать свои достаточно интересные решения, которые банки будут брать на свое вооружение. Жесткие процедуры банков не предполагают большой мобильности, что есть у финтехкомпаний. Новый тренд – переводы не только денежные, но и в криптовалютах. Украина – 40-я страна в мире по владению криптовалютами, и тенденция не меняется. В ближайшие полгода цены на денежные переводы будут изменяться, потому украинцам следует только ожидать улучшения сервиса от банков. Спасибо большое за внимание! До новых встреч!

Подписывайтесь на новости FinClub в TelegramViberTwitter и Facebook.