Всеукраїнському банку розвитку (ВБР), раніше підконтрольному Олександру Януковичу, не вдалося залучити нового власника через арешт усіх активів «Сім'ї» Віктора Януковича. Потенційний інвестор – «Екосіпан» – відмовився від угоди на 200 млн грн і вже отримав назад авансовий платіж. В результаті банк, швидше за все, буде ліквідовано, а держава від активу не отримає нічого.

Банк Януковича позбавили порятунку
Вчора у Фонді гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) фактично визнали зрив можливості відновити роботу одного з неплатоспроможних банків – Всеукраїнського банку розвитку. Установа сина колишнього президента-втікача Віктора Януковича була фінансово стабільною, і лише введення міжнародних санкцій проти Олександра Януковича дозволило НБУ визнати її неплатоспроможною. Тимчасова адміністрація працювала в банку з 28 листопада 2014-го до 27 лютого 2015-го, після чого її було продовжено на місяць. Вже 4 березня Антимонопольний комітет дозволив ТОВ «Екосіпан» отримати контроль над ВБР.

Компанія «Екосіпан» відома як власник банку «Михайлівський». Крім дозволу АМКУ, потенційний інвестор також домігся згоди на купівлю 100% ВБР від комісії НБУ з питань нагляду та регулювання діяльності банків. Для виконання умов конкурсу «Екосіпан» направила гарантійний внесок у ФГВФО на 50 млн грн. Але ФГВФО не уклав договір і не продав їй ВБР.

У ФГВФО розповіли, що продаж банку неможливо здійснити через судові розгляди щодо його колишнього власника. «ВБР був одним з банків, який виводили з ринку не з причини неплатоспроможності, а через кримінальні справи проти його власника. Це живий банк з прибутком. Ми почали шукати для нього інвестора – їх було три, але тільки один в результаті подав заявку. Ми довго мучилися з оцінкою банку: консультанти вийшли на 160-170 млн грн, кінцева ціна склала 201 млн грн. НБУ видав дозвіл на купівлю, а покупець заплатив 50 млн грн гарантованого внеску. Але потім виявилося, що акції банку арештовані. Прокуратура повідомила, що це було зроблено в рамках розгляду щодо активів "Сім'ї"», – розповів директор-розпорядник ФГВФО Костянтин Ворушилін.

Заборона на ліквідацію
Термін повноважень тимчасового адміністратора ВБР завершувався 27 березня, але 31 березня ФГВФО заявив, що повноваження адміністратора продовжені до «дня отримання Фондом рішення НБУ про відкликання банківської ліцензії та ліквідації ВБР» – тобто безстроково. Вже минуло більше двох місяців, але НБУ не зміг відкликати ліцензію. Інвестор звернувся з позовом до суду з метою заборонити НБУ приймати рішення про ліквідацію ВБР і якимось чином інформувати про це ФГВФО.

Спочатку компанія «Екосіпан» зажадала від Господарського суду Києва змусити ФГВФО укласти з нею договір. Але 27 і 30 березня суд повернув документи позивачеві без розгляду. А 31 березня інвестору відмовили в Окружному адміністративному суді Києва, в якому не прийняли забезпечувальний захід у вигляді заборони Фонду пропонувати НБУ почати ліквідацію ВБР. Але вже 1 квітня забезпечувальний захід прийняв Госпсуд Києва: він заборонив НБУ відкликати ліцензію та ліквідувати ВБР.

Суд став на бік позивача, оскільки ліквідація банку зірвала б угоду. «Оскільки План врегулювання передбачає продаж неплатоспроможного ВБР шляхом продажу акцій банку, ліквідація ВБР стосується предмету суперечки. У разі ліквідації банку буде анульовано випуск акцій, тому невжиття заходів забезпечення позову унеможливить виконання Плану врегулювання та рішення Госпсуду про визнання договору купівлі-продажу ВБР», – йдеться в рішенні.

Після цього «Екосіпан» вимагала від суду визнати договір з ФГВФО від 27 березня «підписаним» і визнати її право власності на акції ВБР номінальною ціною 567,5 млн грн. «Екосіпан» подавала позови, але суд повертав їх. До справи на початку травня підключалася ГПУ, потім Фонд оскаржив забезпечувальну міру і 12 травня вирішив повернути інвестору гарантійний внесок, а «Екосіпан» безуспішно оскаржувала це рішення. Крапку в конфлікті 26 травня поставив Київський апеляційний госпсуд, який зробив висновок про безпідставність забезпечувального заходу і скасував його. Це дало НБУ право оголосити про ліквідацію банку. Але регулятор поки ним не скористався.

У компанії «Екосіпан» і банку «Михайлівський» не змогли прокоментувати ситуацію. У ФГВФО вже можуть констатувати, що операція з купівлі ВБР зірвалася. «Тепер є два варіанти виходу з ситуації: НБУ прийме рішення про ліквідацію банку або фантастичний варіант – покупець доведе свою правоту. Але покупець вже сказав нам, що йому ця угода не потрібна. Ми повернули йому 50 млн грн внеску. І, швидше за все, банк буде ліквідовано, – говорить Костянтин Ворушилін. – Фонд від цього не виграв, тому що ми не отримали 201 млн грн, бюджет теж не виграв». Генпрокуратура у разі ліквідації ВБР взагалі нічого не отримає.

Малоприваблива інвестиція
Низький інтерес інвесторів до неплатоспроможних банків очевидний. Від початку 2014 року збанкрутувало 49 банків – шляхом купівлі-продажу не врятований жоден з них. Був один випадок продажу інвестору перехідного Крісталбанку, створеного на основі Терра Банку. «Рішення про санацію необхідно приймати вчасно, не чекаючи, поки акціонери проблемного банку все виведуть з нього. Оскільки реальних механізмів у НБУ і ФГВФО немає, їх основним завданням має стати допомога реальним учасникам ринку», – зазначає президент Альфа-банку (мав намір прийняти активи і пасиви Банку Форум) Олександр Луканов.

Продаж збанкрутілих банків частинами є також дуже непростою справою. Активи 38 ліквідованих установ оцінені в 32,6 млрд грн. ФГВФО поки вдалося виручити від продажу активів 19 неплатоспроможних банків усього 223 млн грн. Банки, яким цікаві такі вкладення, не поспішають. «Ми розглядаємо можливість купівлі активів неплатоспроможних банків. Але треба добре розуміти, що конкретно ми купуємо», – говорить голова правління Кредобанку Дмитро Крепак.

Проте історія з ВБР має далекосяжні наслідки. 27 квітня до Ради був поданий законопроект №2742, ухвалення якого очікується найближчим часом. Цим документом, зокрема, вносяться зміни у Господарський процесуальний кодекс, Цивільний процесуальний кодекс та Кодекс адміністративного судочинства. В них буде прописана заборона судам зупиняти рішення і акти НБУ шляхом забезпечення позову, також стане неможливою заборона НБУ здійснювати певні дії.