Банки прагнуть знизити свої витрати, тому все активніше просувають онлайн-канали продажів своїх послуг. Збільшення частки інтернет-платежів знижує потреби у фронт-офісах: відділення закриваються, а в решті відбуваються скорочення штату. Але для повноцінного розвитку цифрового банкінгу необхідно, щоб клієнти знову почали довіряти банкам і повернули свої гроші на рахунки.
Нацбанк обіцяє дозволити іноземним акціонерам українського бізнесу купити валюту на виплачені їм дивіденди. Підстрахуватися від можливого відтоку капіталу регулятор планує майбутнім траншем від МВФ і розробкою графіка купівлі інвесторами валюти на міжбанку. Таке рішення дозволить поліпшити інвестиційний клімат країни, оскільки заборона на репатріацію дивідендів є для інвесторів мало не ключовим валютним обмеженням.
Уповільнення інфляції спонукало Нацбанк вперше за сім місяців знизити облікову ставку – з 22% до 19%. Навколо неї буде встановлено відсотковий коридор: залучати ресурси з ринку НБУ буде не дешевше, ніж по 17%, а кредитувати банки – не дорожче 21%. Центробанк прагне, щоб облікова ставка перестала бути карго-культом монетарної політики, а в реальності почала впливати на вартість кредитів як на міжбанку, так і для клієнтів банків.
Депутати вважають, що присутність в Україні російських банків суперечить національним інтересам, тому звертаються до Ради національної безпеки і оборони вивчити питання доцільності їх подальшого існування. Нацбанк каже, що частка росбанків на ринку депозитів через кризу скоротилася, а частка активів, навпаки, зростає.
Голова фінансового комітету парламенту Сергій Рибалка підготував Стратегію розвитку банківської системи до 2020 року. ЇЇ реалізація може позбавити Нацбанк незалежності: повноваження регулятора виводити банки з ринку значно обмежать, а парламент зможе звільнити голову НБУ майже у будь-який час. Відновити економіку запропоновано дешевими кредитами НБУ. Регулятор з пропозиціями Сергія Рибалки не погодився.
Релізи
ТОП-новости
