FINCLUB Фiнансовий клуб

Після періоду довгої «стабільності» готівковий долар знову перевищив рівень 24 грн/$. Девальвації гривні сприяв комплекс факторів: вибори, що наближаються, поновлення виплат вкладів Дельта Банку, дефіцит валюти на міжбанку, спровокований у тому числі викупом валюти Нацбанком. Учасники ринку розраховують, що регулятор дотримає своєї обіцянки утримати курс на міжбанку в межах коридору 21-23 грн/$.

Міністерство фінансів готує бюджет на наступний рік з розрахунку середнього курсу 24,1 грн/$. Аналітики вважають такий курс виправданим, оскільки адміністративні заходи, які зараз утримують його, будуть зняті, а отже, попит на валюту зросте. До того ж доступ України до зовнішнього ринку позикового капіталу буде, як і раніше, закритий.

Американська валюта знову почала дорожчати і вчора підвищилася на міжбанку більше, ніж на 1 грн – до 22,35 грн/$. Підвищення попиту на валюту, зокрема, викликано збільшенням обсягу вільної гривні на коррахунках. Проте експерти вважають, що курс не перевищить 23 грн/$, рухаючись в широкому коридорі 21-24 грн/$.

Вперед і вгору
За минулий тиждень гривня на міжбанку поступово зміцнилася на 8,7%, але вчора впала відразу на 5,6%. У понеділок вартість долара на міжбанківському валютному ринку підскочила з 21,11 грн/$ до 22,35 грн/$. Готівковий долар, який тривалий період тримався на рівні 25 грн/$, слідуючи загальному тренду, подешевшав до 23,7 грн/$. Тепер же його котирування також можуть знову підвищитися.

Зміцнення гривні минулого тижня дозволило НБУ зробити оптимістичну оцінку ситуації. «Є підстави говорити про досягнення еквілібріуму на валютному ринку. Останніми тижнями ми спостерігаємо на ньому стабільну ситуацію. Тому Нацбанк констатує присутність передумов для лібералізації ринку і ослаблення деяких обмежень», – сказала голова НБУ Валерія Гонтарєва. Після цього, дійсно, ряд валютних обмежень було скасовано.

Транш зіграв
Учасники ринку пояснюють відновлення зростання долара декількома факторами. «Ситуація на ринку, як і раніше, дуже нестійка. Нацбанк адміністративними заходами обмежував вихід деяких покупців, також був дефіцит гривні. Але в середині минулого тижня на ринку з'явилася гривня з рахунків Держказначейства: почалися проплати з боку Мінфіну, і залишки на коррахунках банків зросли на 5,5 млрд грн, – розповів FinMaidan директор казначейства одного з найкрупніших банків. – Кількість покупців на ринку зростає, попит збільшується».

Традиційно, Держказначейство здійснює платежі бюджетним розпорядникам в третій декаді місяця, коли надходять податкові проплати. Однак отримання коштів Міжнародного валютного фонду в березні дало Мінфіну можливість в будь-який час фінансувати державні витрати. На початку квітня обсяг коштів на казначейських рахунках досяг рекорду. «На казначейському рахунку – 32 млрд грн. Це найбільша сума з 2005 року», – заявляв прем'єр-міністр Арсеній Яценюк.

Поки подорожчання долара було стриманим. «Низький рівень ліквідності валютного ринку і нерівномірний розподіл клієнтських ордерів привели до переважання короткострокового попиту. Тому ринок виріс з рівнів 21/21,5 до 22,2/22,5 на закритті торгової сесії в понеділок. Варто відзначити, що зростання було обмежено планкою 23 грн, бо ще з ранку НБУ оголосив про свою готовність продавати долари по 23 грн/$», – зазначив начальник відділу роботи з борговими інструментами на локальному ринку ІК Concorde Capital Юрій Товстенко.

Стабільні очікування
Банкіри не чекають нової хвилі знецінення гривні і вважають, що курс триматиметься приблизно на нинішньому рівні. «Ринок потребує активного втручання з боку регулятора, тому що ситуація все ж таки нестабільна. Крім адміністративних заходів та інтервенцій, Нацбанк може відмовляти деяким покупцям, знижуючи таким чином попит на валюту. Але в принципі ситуація під контролем, і найближчим часом курс буде на рівні 21-23 грн/$», – прогнозує скарбничий іншого банку. «Треба звикати до того, що курс коливатиметься в межах 21-24 грн/$ залежно від попиту та пропозиції. При цьому НБУ продовжуватиме тримати руку на пульсі, не дозволяючи ринку значно відхилятися від позначених рівнів», – вважає Юрій Товстенко.
 

Нацбанк вилучає зайву гривню з ринку, щоб її не можна було використовувати для валютних операцій. Для цього він запровадив ряд жорстких заходів, підвищивши вартість гривневих кредитів і ще більше обмеживши роботу підприємств з валютою. Попередній пакет монетарних і адміністративних обмежень не дав результату – за короткий термін гривня вдвічі знецінилася до долара.
 
Гривня подорожчає
Головні поточні цілі Нацбанку – утримання низької інфляції та валютний курс в діапазоні 20-22 грн/$. І задля їх досягнення НБУ готовий застосувати усі заходи, які йому дозволить МВФ. Вчора в НБУ оголосили, що продовжать боротися з валютною нестабільністю шляхом обмеження обсягу вільної гривні на ринку.

Перший крок – підвищення облікової ставки з 4 березня з 19,5% до 30% річних. Такої високою ставка була півтора десятиліття тому: з березня до квітня 2000 року вона становила 32%. Її нинішнє зростання зробить дорожчими гривневі ресурси. НБУ вже заявив про підвищення ставок своїх активних і пасивних операцій. Але щоб не підривати стабільність банків, ставка стабілізаційних непогашених кредитів залишиться незмінною до червня. «Паніка і ціни зростають, з магазинів почали зникати товари, які не мають ніякого відношення до курсу та імпорту і виробляються в Україні. Це ненормально. Тому ми продовжуємо використовувати монетарні заходи і підвищуємо облікову ставку», – заявила голова НБУ Валерія Гонтарєва.

Це вже друга зміна ключової ставки Нацбанку в поточному році – 6 лютого її підвищили з 14% до 19,5%, оскільки напередодні центробанк відпустив курс гривні у «вільне плавання». Після цього гривня впала вдвічі – долар подорожчав на міжбанку з 16 до більше ніж 34 грн/$, а на споживчому ринку почалася паніка.

Удар по резервах

Банки повинні будуть знайти додаткові кошти для збільшення обов'язкових резервів. Їх загальний обсяг має збільшитися на 12 млрд грн, але як мінімум 9 млрд грн банки зможуть «зарезервувати» без особливих проблем. До обов'язкових резервів можна буде включати не 50%, а 100% залишків готівки в касах банків у національній валюті. «Такий дозвіл спростить обов'язкове резервування для банків», – пояснює начальник управління торгових і казначейських операцій Укрсоцбанку Руслан Кравченко. Обсяг резервів, який банкам потрібно сформувати за рахунок нових джерел, становить таким чином 3 млрд грн.

Нацбанк встановив максимальний ліміт зростання монетарної бази в 2015 році – 91 млрд грн. Насправді це величезна сума. За 2014-й монетарна база зросла на 26,1 млрд грн – до 333,2 млрд грн. В НБУ кажуть, що значну частину цих коштів складуть кредити Фонду гарантування вкладів фізосіб для виплати компенсації вкладникам збанкрутілих банків. У держбюджеті закладено на ці цілі 20 млрд грн, а учора було визнано неплатоспроможним Дельта Банк, клієнтам якого ФГВФО обіцяє повернути 16,4 млрд грн. При цьому НБУ обмежить зростання свого портфеля ОВДП: буде менше викуповувати їх у НАК «Нафтогаз» і держбанків.

В результаті цих заходів курс долара повинен трохи опуститися. «Курс на міжбанку вже почав зміцнюватися до 24-25 грн/$, а офіційний курс – 24,82 грн/$. Нові обмеження плюс монетарна політика швидко почнуть допомагати повернутися до фундаментального рівня курсу – 20-22 грн/$», – анонсувала Валерія Гонтарєва.

Валютні несподіванки
Одними монетарними заходами НБУ не обмежився. Він опублікував постанову № 160, якою ввів нові адміністративні обмеження у роботі з валютою. Тепер банкіри не зможуть купувати валюту за дорученням підприємств, якщо у тих є валютні депозити в банках на суму понад $10 тис. Також НБУ визначив, що видача готівки з електронних платіжних інструментів проводиться тільки в гривні. Банкам заборонено продавати підприємствам за безготівкову гривню банківські метали масою понад 3,216 тройської унції протягом тижня.

Крім того, було продовжено норму про повернення валютної виручки в країну протягом 90 днів і продаж 75% валютних надходжень підприємств на міжбанку. Нацбанк буде моніторити валютні операції та зможе зупиняти підозрілі угоди. Також продовжено обмеження з купівлі громадянами валюти в еквіваленті не більше 3 тис. грн в день, за винятком купівлі валюти для погашення кредитів. Крім того, громадяни не можуть переводити за кордон валюту без відкриття рахунку більше, ніж на 15 тис. грн день, а з відкриттям рахунку – 150 тис. грн на місяць.

У Нацбанку особливо підкреслили, що нові обмеження не торкнуться населення. «Це зроблено виключно для боротьби з нелегальним імпортом і відтоком капіталу. Ці норми не тільки узгоджені з МВФ, але Фонд також допомагав їх розробляти, – повідомила голова НБУ Валерія Гонтарєва. – Ми спеціально оприлюднимо ці норми лише ввечері, щоб хтось не встиг вигадати можливості для їх обходу».

Утримання гривні
Експерти кажуть, що подорожчання гривневих ресурсів може не привести до стабілізації курсу. «Підвищення облікової ставки до рівня інфляції – остання цифра 29% – є класичною монетарною політикою, але погано працює за галопуючої інфляції. Звичайно, це підвищить вартість кредитів, але їх майже не видають або видають лише дуже надійним позичальникам. Тому загальний вплив буде мінімальним на курс і, скоріше, негативним на економіку», – розповідає керуючий директор компанії Empire State Capital Partners Ярослав Удовенко.

При цьому банкіри зазначають, що ситуація на ринку вже почала поліпшуватися: відбувається не тільки падіння курсу долара, але й перевищення обсягу купівлі валюти у населення над продажем. «У понеділок цей тренд був особливо помітним, – говорить заступник голови правління банку «Фінанси та Кредит» Ігор Львов. – Ми купили у населення валюти в п'ять разів більше, ніж йому продали».
 

Боржників відсторонили від валюти
Іноземну валюту зможуть купувати на міжбанку тільки ті підприємства, які не мають податкового боргу перед держбюджетом. Згідно з листом Нацбанку № 28-211/12780 від 26 лютого, банки зможуть продавати валюту своїм клієнтам під імпортні операції лише за наявності у них довідки від Державної фіскальної служби про відсутність заборгованості по сплаті податків. Офіційна причина змін абстрактна: «з метою вдосконалення контролю над відтоком коштів, зменшення тиску на валютний ринок та посилення фінансової дисципліни клієнтів».

Це вже не перша обмежувальна міра Нацбанку, яка стосується імпортерів. Минулого тижня він почав перевіряти усі імпортні контракти при здійсненні передоплати на суму понад $50 тис., щоб виявити операції фіктивного імпорту. А усі контракти на суми понад $500 тис. проводитимуться виключно на основі відкритого імпортного акредитиву, який має бути підтверджений закордонним банком з рейтингом інвестиційного рівня. Крім того, регулятор заборонив гривневе кредитування підприємств для купівлі ними валюти на міжбанку. А термін валютування заявки клієнтів було збільшено з трьох до чотирьох днів з моменту подачі заявки.

У Нацбанку неодноразово підкреслювали, що обмеження спрямовані на боротьбу зі спекулянтами та фіктивними операціями. «Перевірятимуться тільки імпортні контракти, бо деякі з них є некоректними», – заявила голова НБУ Валерія Гонтарєва. НБУ не виключає інших обмежень.

Податки недоплатили
«Податкове» нововведення Нацбанку не повинно ускладнити операції всім підприємствам. Нарахувати платнику податкові зобов'язання – це не єдиний крок, який необхідно зробити податківцям, щоб у імпортера виник податковий борг. Таке податкове зобов'язання має бути узгоджене, але платник може почати тривалу процедуру оскарження.

«Платник повинен сплатити податкові зобов'язання або почати процедуру адміністративного або судового оскарження. В даному випадку ми розглядаємо ситуацію, коли фіскальний орган нараховує підприємству податкові зобов'язання, а не бізнес сам їх декларує. Якщо ж платник не виконує жодну з цих дій, то податкове зобов'язання вважається узгодженим і непогашеним і стає податковим боргом. Якщо ж платник не згоден з нарахуванням і починає оскаржувати його в судовому або адміністративному порядку, то ця неузгоджена сума не потрапляє до податкового боргу», – говорить юрист юридичної фірми FELIX Інна Плескач.

Однак якщо такий податковий борг вже є, то для купівлі валюти цей борг треба погасити. «Але навіть якщо у вас його немає, то дії з отримання довідки про відсутність боргу заберуть не менше п'яти робочих днів – саме за такий термін фіскальні органи розглядають заявки про видачу довідки. Отримувати її доведеться під час кожної купівлі валюти, оскільки термін дії довідки ДФС обмежений десятьма днями», – зазначає Інна Плескач.

У 2014 році погашення податкового боргу склало до зведеного бюджету 8,3 млрд грн, що на 44,3%, або 2,6 млрд грн більше, ніж у 2013-му. Протягом року платникам податків було надано розстрочку зі сплати боргу на 5,7 млрд грн, що на 25,6%, або 1,2 млрд грн більше, ніж у 2013 році.

Уповільнена реакція
Таку пильну увагу до покупців іноземної валюти підприємці розцінюють негативно. «Не знаю, хто зараз купує валюту за такою ціною. Але це виглядає так, що Нацбанк намагається будь-якими способами скоротити попит на неї. Це зниження вже відбувається, тому що для багатьох імпортерів навіть курс 16 грн/$ був непідйомним. Але при цьому поки ми не бачимо, що на ринку дуже велика пропозиція валюти», – говорить директор однієї з роздрібних мереж побутової техніки.

Зараз важко сказати, чи дадуть останні заходи Нацбанку серйозний позитивний ефект для курсу гривні. Після різкого стрибка напередодні вартість долара на міжбанку в п'ятницю знизилася на 2 грн – до 28,02 грн. Офіційний курс долара знизився на 2,25 грн, відштовхнувшись від планки у 30 грн/$. «Відсутність послідовності в імплементації норм НБУ, що виразилося у їх частковому скасуванні, знову призвело до зростання невизначеності на ринку. У нашій ситуації для досягнення результатів є вкрай важливими послідовність і логічність дій, а цього ми зараз, на жаль, не спостерігаємо», – зазначає голова правління Універсал Банку Ігор Волох.