До участі запрошені:

В програмі круглого столу:

1. Підсумки 2018 року на лізинговому ринку. Основні учасники.
2. Нові учасники на лізинговому ринку: чим привабливий цей бізнес?
3. Які напрямки найбільш цікаві учасникам ринку? Клієнтам?
4. Умови лізингу для бізнесу: плюси і мінуси в порівнянні з класичним кредитуванням.
5. Лізинг для фізичних осіб - міф чи реальність? За яких умов можливий розвиток цього ринку?
6. Перспективи розвитку ринку лізингу в 2019 році: що може стати каталізатором ринку, а що буде гальмувати його розвиток?

Стенограма круглого столу «Фінансовий лізинг в Україні: поточний стан та перспективи розвитку»

Модератором круглого столу виступив керуючий партнер «Фінансового клубу» Руслан Чорний.

– Доброго ранку! Ми вас всіх вітаємо! Сьогодні ми проводимо круглий стіл на тему «Фінансовий лізинг в Україні: поточний стан та перспективи розвитку». Поговоримо про те, як розвивається лізинговий ринок, про те, що він є трохи конкурентним до традиційного банківського ринку, наскільки він активний в Україні та Європі, які у нього перспективи розвитку тут. Тема цікава. У нас досить представницький перелік запрошених.

Присутні: Олександр Залєтов, член Нацкомфінпослуг; Олена Онищук, керівник проектів та програм Департаменту стратегії та реформування Національного банку України; Марина Масіч, генеральний директор Асоціації лізингодавців України; Іван Вишневський, керівник напрямку розвитку небанківських фінансових установ Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору»; Володимир Руденко, начальник управління фінансового лізингу ПУМБ; Максим Зінченко, начальник управління фінансового лізингу Департаменту МСБ Укргазбанку; Ігор Гриценко, начальник управління лізингових операцій ТАСкомбанку.

Перше слово – Олександру Залєтову. Як ви бачите ринок, які ви бачите основні виклики?

Олександр Залєтов: Ринок фінансового лізингу зараз дуже стрімко розвивається. Проблема полягала в тому, що тривалий час фінансовий лізинг був у тіні тих процесів, які відбувалися в країні. На базі діючого, на жаль, застарілого законодавства фінансовий лізинг активно розвивався. Сьогодні він здійснюється трьома надавачами: банками, фінансовими компаніями та юридичними особами, які отримали в Нацкомфінпослуг ліцензію на фінансовий лізинг. Саме така форма, коли будь-яка юридична особа, яка здійснює певні види господарської діяльності, виконавши певні ліцензійні вимоги, може отримати ліцензію на фінансовий лізинг. Цей досвід, який ми започаткували кілька років тому, дав непогані результати. Темпи зростання фінансового лізингу останніми роками – це 80-90% до попередніх звітних періодів. Ми побачили ситуацію, що дерегуляція в цій частині дала певне зростання попиту на інвестування коштів у такі організації, і це сприяло розширенню палітри фінансового лізингу в бік не тільки транспорту, що було досить звичним в останні п’ять років, але й розширився такий важливий сектор економіки України, як сільське господарство. На сьогодні, якщо взяти портфель результатів першого кварталу 2019 року, то він зріс майже на 4,5% до першого кварталу 2018 року – на 1,125 млрд грн.

Структурно після транспорту слідує сільське господарство – воно на другому місці, далі – будівництво, добувна промисловість, металургія, сфера послуг. Це основні напрямки роботи фінансового лізингу.

Нас тішить також, що активізується розвиток фінансового лізингу у медичній галузі. Клініки починають активно співпрацювати з лізинговими компаніями.

Проблеми. Завдяки запровадженню ліцензування і підвищенню вимог до діяльності таких компаній кількість скарг суттєво зменшилася. У 2018 році Нацкомфінпослуг отримав 22 скарги, дев’ять з яких не були у його компетенції. За 13-ма були надані роз’яснення і за трьома – вжито заходів впливу. Чому така невелика кількість скарг? Одна з причин у тому, що ринок фінансового лізингу зараз працює не в роздрібному напрямку, а переважно у корпоративному секторі. Але в останньому кварталі є гарні результати: на 7,7% зросли обсяги фінансового лізингу з фізичними особами, а з фізичними особами і підприємцями – на 8,5%. Певна річ, це не ті обсяги, яких би нам хотілося для лізингових компаній і нас як регулятора. Але для того щоб роздрібний ринок розвивався, необхідні передумови – не тільки економічні, але й законодавчі. Нова редакція законопроекту про фінансовий лізинг понад два роки знаходиться на розгляді в парламенті. Він гарний і захищає інтереси двох сторін – лізингодавця і отримувача. Ми гадаємо, що він посилить динаміку тих показників, які на сьогодні ми маємо. Фінансовий лізинг – це запорука зростання економіки України, тому що 80-90% основних фондів української економіки є застарілими. Для того щоб зростав ВВП, необхідне нове обладнання, яке буде давати відповідні технології. Ми бачимо, що фінансовий лізинг в структурі нашої комісії отримав значну підтримку з боку законодавчих ініціатив.

Ми вдосконалили звітність по фінлізингу і думаємо стосовно подальшої дерегуляції на ринку фінлізингу. Досвід, який започаткував декілька років тому Нацкомфінпослуг щодо регулювання цього ринку, показав, що саме регулювання ринку фінансового лізингу може давати значно більше результатів ефективності, ніж жорстке державне регулювання. Ми фактично відмовились від зайвих процедур, в тому числі й вимог щодо капіталу цих установ. Фактично юридична особа сама вирішує, де вона буде брати гроші. Як правило, вони йдуть до фінустанов – банків або інших донорів. Нас тішить, що пішли випуски облігацій лізингових компаній. Міжнародні фінансові організації дають нам поради та інвестування у лізингові компанії. 25 млрд контрактів з фінансового лізингу було укладено у 2018 році. Це добре, і ми б хотіли, щоб зміни у законодавстві сприяли посиленню роботи фінансових компаній і юридичних осіб, які мають ліцензію на фінансовий лізинг.

– Дякую, Олександре. Я розумію, що регулятор має говорити, що все зростає і все добре, хоча ринок дійсно мав би зростати набагато більше і рухатися в бік послуг для фізичних осіб, що не відбувається. 7% за квартал – це дійсно добре, але порівняно зі світовим ринком це замало.

Олександр Залєтов: Проблема полягає у фондуванні компаній з фінансового лізингу. Кредити дорогі для лізингових компаній, недостатньо випусків облігацій. А щоб пішло фондування на цей ринок, потрібно захистити лізингодавця, тому що є проблема, пов’язана з шахрайством з боку певних осіб, які є лізингоотримувачами. Цю проблему треба розв’язати через прийняття нової редакції закону про фінансовий лізинг.

– Дякую, Олександре. Прошу, Олено. Ми бачимо, що на ринку були досить потужні гравці. Що на цьому ринку відбувається зараз з точки зору Нацбанку?

Олена Онищук: Добрий день, шановні колеги! Дійсно, ринок фінансового лізингу має перспективи, але вже більше 15 років він на стадії становлення. Ми очікуємо на його стрімкий розвиток, якого ще не бачимо. Якщо у світі ринок фінансового лізингу використовується дуже активно, то в Україні він ще на стадії започаткування, і банківська система не дуже користується цими послугами, окрім кількох банків, які тут зараз присутні. В перспективі – інвестиційні проекти, інноваційні проекти, які також потребують впровадження лізингових операцій і підтримки держави. На рівні держави немає розуміння всієї важливості цього напрямку у фінансовій сфері. Тому ми вважаємо, що ринок лізингу треба позиціонувати, розвивати – як для малого та середнього бізнесу, так і міжнародний лізинг, який також залежить від ухвалення законопроекту № 6395 та інших нормативно-правових актів. Наші стандарти треба наближувати до міжнародних. Також у нас на низькому рівні обізнаність населення про фінансовий лізинг. Люди не знають, чим він відрізняється від кредиту. Хоча цей фінансовий інструмент є менш ризикованим і його можна впроваджувати також через онлайн-продукти. Це також потребує розвитку.

Нацбанк підтримує фінансовий лізинг. Ми будемо всіляко співпрацювати з Нацкомфінпослуг, з Асоціацією лізингодавців.

– Дякую. Близько року тому, коли ми теж обговорювали тему лізингу, ми чули, що більше половини людей, кому пропонували ці послуги, говорили: «Краще кредит, бо воно буде моє». Сприйняття бізнесменів трохи недолуге, але ця послуга швидка, вигідна і не відволікає ресурси на швидку покупку. Марино, який цей ринок зараз?

Марина Масіч: Ринок насправді унікальний в українському сегменті фінансових послуг. Він стабільно зростає від кварталу до кварталу на 60-80%. Пан Залєтов порівнював минулий квартал з цим кварталом…

Олександр Залєтов: Я порівнював саме фізичних осіб, тому що юридичні особи дійсно роблять левову частину обсягу фінансового лізингу. Але для нас як регулятора важливо, щоб залучалося населення до фінансового лізингу. Вперше за останні роки стали зростати показники фізичних осіб.

Марина Масіч: Так, фізичні особи зараз більш активно долучаються. Напрямок досить перспективний. Ринок корпоративного сегменту розвивається надзвичайно активно. За минулий рік ми мали приріст 63% у порівнянні з попереднім роком. Ростемо швидше за українське ВВП і швидше, ніж китайська економіка. Потенціал надзвичайно великий. Він становив ще багато років тому $100 млрд. На сьогодні він із врахуванням нашої специфіки значно більший. Потреба є, і вона велика. Але вона не задовольняються через багато причин, в тому числі через низьку обізнаність населення. Друга проблема – це фондування лізингових компаній, які мають дуже обмежене джерело таких запозичень. Добре те, що кілька компаній вдалися до випуску облігацій, а також те, що ЄБРР звернув увагу на український лізинг. Цим ми надзвичайно пишаємося, тому що першу позику у гривні – 500 млн грн – за всю історію нашої держави отримала компанія «ОТР Лізинг» на розвиток малого та середнього бізнесу. Це сигнал для інвесторів, що можна працювати з Україною.

Асоціація лізингодавців створена ще у 2005 році і об’єднує провідні лізингові компанії, які генерують сьогодні близько 80% українського портфелю. Серед них – провідні компанії європейських груп, а також локальні українські компанії. Ми прагнемо подолати виклики, які на сьогодні стоять, і закликаємо всіх учасників ринку до об’єднання, тому що це ознака цивілізованого ринку. Ринок має стати сприятливим для цього інструменту. Тобто є велика потреба і готовність фінансувати у лізинг основні кошти, і є сегмент МСБ, який найбільше потребує цього оновлення. Власне, для нього і створено цей інструмент у розвинених економіках. Він притаманний розвиненим економікам, тому що для нього потрібна розвинена інфраструктура.

На слайді я хочу показати наші відсталість і водночас потенціал. На графіку видно проникнення у лізинг капітальних інвестицій у різних країнах Європи. Тільки в Грузії цей показник менше, ніж у нас, але вона сама за кількістю населення – як Київ. Наші ж показники коливаються на рівні 5-7%, а середньоєвропейські – на рівні 40%. Поки ми не досягнемо цього рівня, ми не наситимо наш ринок оновленими основними фондами, які зношені не тільки у фізичному плані, а й у інноваційному – у розумінні конкурентоздатності.

Асоціацію створили, як я сказала, чотири компанії, на сьогодні це 25 компаній, які мають портфель від 7 млрд і вище. Вони генерують близько 80% загальноукраїнського портфеля лізингу. В Асоціації є й страхові компанії, повні учасники і прокатні компанії.

Завдяки організованим зусиллям лізингодавців, які об’єдналися в Асоціації, вдалося зробити чимало сприятливих змін для ринку. Зокрема ухвалено Податковий кодекс, а також зміни і доповнення до нього, які дали лізингу низку переваг у порівнянні з кредитом і багато можливостей для МСБ. Це такі речі, як податковий кредит з ПДВ на весь строк лізингу, зменшення бази оподаткування податку на прибуток за рахунок того, що предмет надходить відразу на баланс лізингоотримувача. Також це наша можливість працювати з валютою, а не всі інші оператори мають таку можливість. З’явилася звітність на ринку, якої раніше не було. Ведеться робота з судами, щоб неправосудні рішення не набували розповсюдження, як це було у попередні періоди. Співпраця триває з МВС, ДФС, Нацкомфінпослуг та НБУ, який, можливо, теж стане регулятором цього ринку, якщо відповідне законодавство буде прийнято.

Закон про фінансовий лізинг ми пропонуємо ухвалити у новій редакції. Ринок його ініціював, він розроблявся профільним комітетом Верховної Ради та Нацкомфінпослуг. Закон важливий, цікавий, великий. Це законодавство не оновлювалося з 2005 року. Документ вже два роки лежить у Верховній Раді та, мабуть, трохи застаріває.

– Депутатам незрозуміло, що таке лізинг і навіщо він потрібен.

Марина Масіч: Насправді під законом № 6395 стоїть 11 підписів депутатів з різних фракцій. Це свідчить про те, що якась частина все розуміє, але чомусь на голосування не виносять. Він потрапляв кілька разів до Ради, але не був проголосований. Сподіваємося, що це станеться найближчим часом.

Ми також запровадили високі стандарти і вимоги до етики учасників ринку – у нас є кодекс етики, який підтримують усі ті, хто увійшов до Асоціації. Проводимо велику роботу з роз’яснення. Нещодавно ми проїхали по десяти обласних центрах України із семінарами для МСБ про те, що таке лізинг і які його переваги перед кредитом. Ми також проводимо навчання для неучасників Асоціації. Проводимо й щорічні міжнародні конференції, вже цього року плануємо шосту. Це майданчик для діалогу і запозичення досвіду про український та європейський лізинг.

Законопроект № 6395 створив би сприятливу базу для наступного етапу розвитку і прибрав би ті дискримінаційні речі, які ми маємо на сьогодні. Наприклад, нотаріальне посвідчення для лізингових компаній коштує значно дорожче, ніж у банківській сфері.

Водночас ми ще не піднімали питання преференцій та пільг, але в усьому світі ринок розвивається саме завдяки цьому. Причому заохочувати можна як лізингодавців, так і лізингоотримувачів. Ми не просимо пільг для себе, а просимо програму заохочення для тих, хто буде користуватися лізингом, буде оновлювати основні фонди – особливо аграрії, які будуть зменшувати свої втрати, якщо вони оновлять свій технічний парк. Створення заохочень для лізингоотримувачів – це наше завдання.

На сьогодні ми маємо статистику з агролізингу, автолізингу, автопрокату, маємо рейтинг лізингових компаній з точки зору їхніх портфелів та активів, а також звітуємо перед європейською структурою «Лізюроп», членами якої ми є з 2005 року.

Велика програма співпраці з проектом USAID, яка працює з 2016 року і працюватиме до 2020-го. Розуміючи важливість лізингу для відновлення української економіки, звертаємо велику увагу на цей сегмент і надаємо велику підтримку з точки зору навчання, пропаганди і обміну досвідом з європейськими учасниками. Велику надію ми покладаємо на цю співпрацю.

– Я так розумію, що слабенька популяризація. Можливо, за допомогою USAID і ЄБРР можна буде покращити ситуацію. Хочу попросити Івана поділитися світовим досвідом: на якому місці Україна в світі?

Іван Вишневський: Доброго дня! Прокоментую попередніх спікерів.

На сьогодні фактично одним з лідерів є Північна Америка, в першу чергу за рахунок США. Далі – Європа, Азія та інші регіони світу. На 2001 рік у Америки обсяг майже подвоївся, у Європі – більш ніж потроївся. Де були сильні інвестиції в економіку, там дуже розвинувся цей фінансовий продукт. Це може виглядати як фондування. В деяких країнах запроваджується податкове стимулювання, або прискорена амортизація, або списання повної вартості предмету лізингу, тобто в більшості це зводиться до податкових стимулів. В Україні стимул поки що такий: податковий кредит з ПДВ. Поки не вдалося включити лізинг до програми з компенсації вартості сільгосптехніки. Це питання опрацьовується. Те, що ми побачили серед депутатського корпусу, можливо, та сама ситуація має місце і в міністерствах. Навіть розробляючи якусь програму, яка пов’язана з компенсацією вартості за кредитами, лізинг не згадується взагалі.

– Може, треба зробити якусь освітню програму для депутатів і чиновників, запросити їх на окремий семінар або тренінг і розповісти, що таке лізинг?

Іван Вишневський: Бодай би прийшли. Так. Можливо, треба якусь зустріч зробити тематичною. Треба показати, що це дасть для держави. Якщо запровадити прискорену амортизацію, це не означає, що держава недоотримає податок, а будуть створені додаткові робочі місця.

– Зараз в Україні змінився президент, зміниться Кабінет Міністрів. Спробувати все одно варто. Можливо, щось вийде.

Іван Вишневський: Так. Якщо повернемося до динаміки у світі, Україна за результатами 2018 року посідала почесне перше місце з кінця, а 2017 року – вже 47-е місце. Але приріст у нас склав 33%.

Якщо говорити про топові країни, то Китай зростав дуже великими темпами. У скандинавських країнах рівень проникнення по відношенню до ВВП дуже великий. Це невеликі країни, які розуміють, що ресурси треба використовувати оптимально, і вони стимулюють ці інструменти. Там поширено лізинг транспортних засобів. В Європі він складає близько 60%. В Україні транспортні засоби – теж 68%. Тобто це європейська динаміка.

Якщо ми візьмемо структуру лізингу у США, то в них переважає обладнання. В Японії понад третину лізингу, що переважає лізинг автомобілів, складають сервера та телекомунікаційне обладнання.

У нас унікальна ситуація: Україна входить до топ-5 країн світу з IT-супорту, а лізингу IT в нас немає. Саме для цього ми минулого року запрошували спеціалістів з вендорного фінансування, які реалізували схожі програми, тому що це обладнання є досить специфічним.

Вперше за багато років динаміка розвитку автолізингу знизилася, а на перше місце вийшов лізинг обладнання. Тобто багато країн Європи переключилися на лізинг обладнання . Прогноз – 9,8% за результатами 2018 року. В більшості країн – це більше 10%. Автолізинг в лідерах залишився тільки у Франції та в Іспанії, в інших країнах переключилися на обладнання.

Я проаналізував інформацію двох найбільших світових лідерів з оперативного лізингу – це Listman та «АЛД Автомотів». Це компанії з мільйонним парком автомобілів. Їм від двох до п’яти років, їх треба кудись дівати. І вони зараз обрали для себе стратегію по роботі з фізичними особами, вони збільшують свою присутність. Вони запровадили два цікавих тренди: перехід від власності до передплати, тобто тобі не треба купляти, користуйся, як передплатою на газети. Ти платиш за той час, поки користуєшся.

І другий тренд – автомобіль як послуга. Зараз вони фактично пропонують оперативний лізинг (трьох-п’ятирічний) фізичним особам. У «АЛД Автомотів» більш як на 40% останніми роками зростає парк для фізичних осіб, куди входять (у обох компаній) як нові автомобілі, так і вживані. Вони розвивають мережу сервісних центрів для фізичних осіб.

Компанія Listman (вона з Нідерландів) зареєструвала електронний ощадний банк, який лише через Інтернет працює і залучає депозити фізичних осіб. 23% від фондування компанії складають кошти фізосіб з Нідерландів та Німеччини. Регулятор розуміє, куди використовуються гроші. Він тоді не використовує цю систему і нормативи щодо ризиків по кредитуванню в одні руки.

Далі – щодо українського бізнесу. Зверну увагу на питання звітності. По банках ми маємо дві цифри: одна – з резервами, друга – без резервів. Портфелі різняться у рази. Портфель без резервів – це понад 18 млрд грн, якщо за мінусом резервів – 7 млрд грн. Портфелі юридичних осіб, лізингодавців – фактично це все без резервів.

Якщо б ми хотіли загалом описати ринок України як такий, регулятору варто було б домовитися про те, як же ми рахуємо. Тому що зараз Нацкомфінпослуг через традиції і давність нагляду збирає інформацію також про структуру. Що фінансують банки, не знає. Регулятор цієї інформації не розкриває.

Якщо ми порахуємо і банки, і небанківських лізингодавців, то маємо 34 млрд грн – досить непоганий обсяг фінансування. На сьогодні 63% – це класичні лізингодавці, юридичні особи, які не є класичними фінустановами, вони надають ці послуги. По новому бізнесу – вже 35%.

Повертаюсь до питання капітальних інвестицій. Якщо ми візьмемо лізинг до всіх капітальних інвестицій в Україні – 5,9% – і порівняємо інвестиції, які були здійснені в транспортні засоби, і скільки профінансовано в лізинг транспортних засобів, то проникнення лізингу в інвестиції транспортних засобів складає 21%. Досить велика цифра, і хотілося б, щоб вона зростала і в інших сегментах.

Тепер – щодо споживчого лізингу. Дуже велике прискорення в банках, зокрема в роботі з фізичними особами. Якщо всі юридичні особи – небанківські лізингодавці минулого року профінансували активів вартістю 870 млн грн, то банки надали 600 млн грн. Ріст за рік дуже великий. Ця цифра зростатиме і надалі. Враховуючи, що по фізичних особах, якщо щось пішло не так, ЗМІ це швидко підхоплюють, то, гадаю, якщо так трапиться, це підхоплять усі. Так сталося, що про позитивне у нас майже не пишуть, а про погане напишуть усі.

Тепер невелика ложка дьогтю по споживчому лізингу. На початку року я аналізував реєстр судових рішень щодо того, скільки фізичні особи зверталися з позовами до дійсних зареєстрованих лізингодавців і до незареєстрованих. Я побачив, що лише за 50 днів нового року вже було винесено 37 судових рішень про визнання недійсними договорів лізингу і зобов’язання повернути фізичним особам гроші. Схема така: взяти аванс і пообіцяти повернути його в перспективі заселення Марса, або ж не повертати його взагалі, тому що під авансом мається на увазі 98% – адміністративна комісія. Це до питання щодо того, хто є ці учасники ринку. Не всі лізингодавці однаково гарні. Великі банки відповідають за свої послуги. Якщо у нас паралельно з нормальними гравцями ринку працюватиме група тих, хто не дбає про ситуацію, ми будемо мати дискредитацію лізингу як такого.

На завершення – реклама одного з банків, коли у нас споживачу продають у розстрочку і автомобіль, і товари тощо. Що таке розстрочка? «Воно моє, і я його взяв в кредит». Ми бачимо, що те, що на умовах фінансового лізингу, написано дуже дрібним шрифтом. А потім йди у публічну умову, читай, і якщо дочитаєш про те, що в тебе є випадки, коли ти зобов’язаний заплатити штраф в розмірі 100% вартості автомобіля, який ти взяв, це може спровокувати велику кількість негативних судових рішень про дискримінаційні умови договору. Вже зараз лізингодавцям треба боротися з нотаріальним посвідченням договору, який був спровокований недобросовісними компаніями, але зараз саме лізингодавці можуть спровокувати підставу для судової тяганини.

Формально – все за законом. Але чи хочемо ми розвивати продукт, чи хочемо вже сьогодні збільшити портфель?

У США у торговельному кодексі є окрема глава «Лізинг фізичним особам». Все просто описано, про що треба повідомити людину. Якщо рекламується послуга фінансового лізингу, то це має бути чітко ідентифіковано, що це він є. Тому тут самі учасники ринку можуть домовитися, яким чином розвивати цей сегмент. Потенціал у ньому дуже великий. Практика Європи показує, що перспективи лізингу вживаних автомобілів дуже великі. Це й послуги таксі, і для приватних потреб – потенціал у цього ринку є.

– Дякую, Іване. Щодо того, що журналісти не хочуть писати. Я сам журналіст з великим стажем, і можу сказати: не журналісти не хочуть писати, а люди краще читають і дивляться якийсь негатив – це природньо, нічого з цим не зробиш. І якщо говорити про популяризацію, цим дійсно треба займатися і думати, яким чином ці новини доносити, щоб вони були цікаві.

Марина Масіч: Пан Вишневський згадував про банки, які не дуже пропагують лізинг, але я все ж таки хочу назвати цей державний банк. І ми теж від цього потерпаємо. Банк, який продає найбільший обсяг лізингу в Україні, – це ПриватБанк. Він не називає в своїй рекламі цей продукт лізингом. Ми сподіваємося, що він приєднається до Асоціації і щоб ми це питання врегулювали. Ми питаємо, чого ви продаєте розстрочку? Мова йде про 3,2 млрд грн обсягів у країні. Вони відповідають: так історично склалося. Ми знаємо, що історичний бекграунд у ПриватБанку не дуже хороший, і чи варто це підтримувати, це велике питання. І тому, мабуть, треба зламати цю традицію і починати говорити про лізинг і в їхніх договорах, і в рекламі, і в їхніх пропозиціях, які вони роблять клієнту. Насправді клієнт дізнається про те, що він буде підписувати лізинг, коли перед ним лягає договір. М’яко кажучи, це називається недостатнім інформуванням клієнта, а можна сказати й по-іншому. Тому ми закликаємо всіх учасників звернути на це увагу і почати продавати лізинг від державних банків як чудовий, легальний, легітимний продукт, а не діставати його хтозна звідки перед підписанням договору.

– Ми бачимо, що власник ПриватБанку повернувся до України і буде надалі залякувати і суди, і регуляторів, як він це робив у 1990-ті роки. Сьогоднішньому державному банку треба відійти від цієї практики, тому що він вже інший банк.

Олена Онищук: Я б хотіла прокоментувати щодо правил гри на фінансовому ринку. Нацбанк не став чекати ухвалення законопроекту щодо захисту прав споживачів фінансових послуг № 2456д, який ми всі очікували до другого читання, та створює зараз підрозділ із захисту прав споживачів банківських продуктів і розробляє нормативно-правові акти в частині переддоговірного, договірного та післядоговірного обслуговування, в тому числі вимог до реклами. Коли ці документи будуть готові, ми надамо доступ для ознайомлення і публічного обговорення зі спільнотою. Ми зафіксували зараз питання, яке ви визначили, щодо недобросовісної реклами і будемо з цим працювати.

– Тут присутні зараз банки, які зробили минулорічний стрибок в обсягах. Спочатку я хотів би надати слово Ігорю. Фактично ваш власник – один з найстаріших гравців на цьому ринку. Як ви бачите цей ринок зараз, як він повинен розвиватися?

Ігор Гриценко: Здравствуйте, уважаемые участники! Хотел бы прокомментировать существенный рост портфеля лизинговых операций ТАСкомбанка. За год мы выросли в два раза, и львиная доля – это финансирование железнодорожных вагонов. За прошлый год это были кейсы по 50-100 вагонов, этот рынок очень интересный для перевозчиков, экспедиторов, и остается интересным, несмотря на снижение ставок по перевозкам. В этом году мы планируем увеличить портфель лизинговых операций до 500 млн – в два раза, и за счет вагонов в том числе. Единственное огорчает, что государство на данный момент не относит услуги финансового лизинга в сторону компенсации. Государство компенсирует часть стоимости вагонов только в случае приобретения клиентом за свой счет, либо можно привлечь финансирование в виде обычных кредитных ресурсов. К сожалению, лизинг пока не попадает под компенсацию, но мы надеемся, что этот вопрос в дальнейшем будет решен. Это очень помогло нам увеличить этот портфель.

На сегодня все заводы по производству железнодорожных вагонов загружены. Мы планируем и дальше финансировать это направление, акционер видит в этом большие перспективы. Рынок растет, сельхознаправление развивается. С введением норм по контролю веса на дороге доля логистики транспорта больше переходит в сторону железнодорожных перевозок, потому что это удобнее, можно возить больший вес. Основная проблема – нет локомотивов, пока что государство не отдает этот рынок в коммерческие руки.

По остальным направлениям мы хотим развиваться, у нас есть для этого ресурс, но информированность населения и бизнеса недостаточная.

– Дякую, Ігоре. Прошу підключитися, напевно, одного з молодих учасників ринку. ПУМБ, наскільки я знаю, зробив досить високий стрибок. У вас досягнення порівняно з традиційним класичним кредитуванням.

Володимир Руденко: Так, ПУМБ – один з молодих учасників цього ринку, ми півтора роки на ринку лізингу. Пропрацювавши рік, ми зробили 159 млн грн продажу. Перед тим як починати займатися лізингом в банку, ми провели дослідження ринку, залучили для цього дуже авторитетну компанію Capital Times і визначили напрямки, куди ми будемо йти.

Я в лізингу майже 20 років і добре знаю цей ринок. Здебільшого це колісний ринок. Ми вирішили, що пробивати двері в стіні не будемо і визначили для себе напрямки – залізничні вагони, вантажний ринок (не надто у нас розвинений), альтернативна енергетика, медицина та IT-галузь.

Я вважав, що про лізинг знаю все, та коли прийшов у банк, виявилося, що багато чого ще не знаю. Чому? 351-а інструкція просто віднесла лізинг до кредитної операції, і від цього пішли всі наслідки. Будь-яка активна операція банку – все це лягло на лізинг. І всі розуміють, що лізинг – це не кредит, що він менш ризиковий продукт, тому що ми власники предмету лізингу, але ми все одно дуже повільно рухаємося. На відміну від регулятора – Нацкомфінпослуг, ми маємо збирати набагато більше документів з клієнтів, що дуже їм не подобається. Клієнт часто відмовляється від цього.

Треба робити щорічне рев’ю. що це означає? Я проаналізував клієнта, прийняв рішення з ним працювати, уклав угоду на три-п’ять років, але кожен рік я його переглядаю, і якщо щось не так, я можу змінити умови договору або розірвати його. Це дуже не подобається клієнту.

Постало питання: чим лізинг відрізняється від кредиту? Перш за все лізинг – це послуга, набір сервісів. Так, вона включає і відтермінування погашення зобов’язань, але перш за все це послуга. Якщо ми це відкинемо, то дійсно це нічим не буде відрізнятися від кредиту, а фізичним особам він буде просто не цікавий.

Компанія, де я працював колись, була спрямована на роздрібний бізнес, ми працювали з фізособами і пропонували їм різноманітний набір сервісів. Це дало поштовх зростанню лізингу серед фізичних осіб. Фізособа готова сплачувати більше за той предмет, яким користуватися зручніше, у якого більше функцій. Ми маємо почати сприймати лізинг як набір послуг.

На відміну від лізингових компаній, в банку дуже важко було запропонувати валютний лізинг. А на сьогодні через дуже великий розрив вартості гривневого і валютного ресурсу попит на валюту знову відновився. Коли лізингова компанія залучає в банку кредит, конвертує ці гроші, купує предмет лізингу, визначає зобов’язання з прив’язкою до курсу. Отримавши місячні платежі від клієнтів, знову конвертує в гривню, розраховується за цим кредитом з банком. А банк так не може – не може сам собі надати кредит. Він повинен залучити кошти, які фізособи або юрособи надали на депозити. Для того щоб ми могли залучити ці кошти, є такий «Перелік відкритої валютної позиції», де лізингу не було. Дякую Нацбанку, що він поширив на лізинг також можливість залучати ці кошти для фінансового лізингу – власні кошти, які банк отримує від депозитів фізичних і юридичних осіб. Тепер усі банки України мають змогу надавати лізинг з прив’язкою до валюти.

Ще одне. Якщо відбудеться об’єднання регуляторів, то я б хотів, щоб не знищили ті можливості, які надає Нацкофінпослуг, а навпаки, залучили весь досвід його і поширили на банківський лізинг. Це дуже допоможе розвитку лізингу, бо у банку відсутні проблеми з фондуванням, ніж у лізингової компанії. Ми дуже будемо вдячні, якщо на це звернуть увагу.

– Дякую, Володимире. Депутати зараз ухвалювати цей закон точно не збираються. Навіть коли його ухвалять, буде досить великий перехідний період, для того щоб усі пропозиції учасників ринку і технології були враховані, і вирішено, які процедури взяти у Нацкомфінпослуг – усі ці питання ще два роки будуть вирішуватися. А щодо вашої пропозиції до Нацбанку, то банкам треба дійсно надати можливість приймати рішення самостійно. Нацбанк може мати тепер «професійне судження інспекторів», відповідно має бути «професійне судження банкірів» щодо перевірки своїх клієнтів. Чи потрібно це робити щорічно, і чи банк може це робити самостійно? І якщо він робить це неправильно, карайте його. А коли «смикати» зайвий раз клієнта, це складає взагалі негативне сприйняття у нього самого, і він також іншим не буде радити йти до такої послуги. Це зменшує зростання ринку досить суттєво.

Я хотів би залучити Максима. Ваш банк взяв курс на екологічність. Що ви скажете про лізинг в екотематиці?

Максим Зінченко: Добрый день! Укргазбанк продукт лизинга ввел в обиход с декабря 2017 года, за 2018 год мы подписали контрактов больше чем на 1 млрд грн. Основные направления – коммунальная техника, госпредприятия. В этом году тоже сделаем акцент на медицину, альтернативную энергетику. Банк готов финансировать экопроекты не только в кредит, но и в лизинг.

Владимир акцентировал внимание на трансформации самого лизинга от разницы между лизинговыми компаниями и банками. Если лизинговым компаниям введут такие же нормативы, как 351-я у банков, тогда, может быть, рынок более-менее сравняется. На текущий момент есть дисбаланс между лизинговыми компаниями и банками. Понятно, что Нацбанк нам 351-ю не уберет. Тогда возникает вопрос с лизинговыми компаниями, потому что клиенты, которые уходят из банка, идут в лизинговые компании – там проще, быстрее и меньше пакет документов. Отношение к клиентам в лизинговых компаниях более лояльное, хотя тоже есть кредитное ревью. Для банков это кредитная операция, но больше – хозяйственная. И здесь Нацбанку нужно снизить определенные нормативы для нас, потому что многие клиенты под параметры, которые есть в банках, не попадают, и большинство уходит.

Лизинг для физлиц тоже может быть, это перспективное направление и для лизинговых компаний, и для банков.

Если говорить о Европе, то экономика стран там более прозрачная, там нет «черных» денег, которые люди прятали бы. Они живут открыто – как юрлица, так и физлица. Пока у нас ситуация не будет такой, мы не получим эффекта от продукта лизинга, его увеличения. Тогда банки будут смотреть определенную рисковую модель, в которой мы привыкли сегодня жить.

Как только экономика изменится, банки и компании будут применять скоринги, упрощенные системы оценки того же лизингополучателя. Доля лизингового портфеля будет расти – до 40-50%, потому что потенциал Украины в сфере агро, вагонов, медицины довольно высок.

На сегодняшний день все зависит от нас и нормативных документов, которые мы принимаем.

Игорь говорил о вагонах. Да, на сегодняшний день это перспективный бизнес. Многие компании готовы брать в лизинг вагоны. Ввели компенсацию на ж/д вагоны, но она работает только для сельхозпроизводителей. Если в группе компаний есть сельхозпроизводитель и оператор вывез свое зерно, и он получает компенсацию. Но только он начал предоставлять услуги другим сельхозпроизводителям, он компенсацию на эти вагоны не может получать. Компенсация двоякая получается. Некоторые аграрии говорят: мы возьмем вагоны, мы свое зерно вывезем, и вагоны будут стоять. Предоставить услуги они не могут, потому что компенсация сразу аннулируется.

– Прошу, Марино.

Марина Масіч: Дякую тим, хто виступив від банків. Для нас як Асоціації це нова проблематика. Потрібно розпочинати діалог з НБУ, щоб він це все врахував. Дійсно, як можна ставити знак рівності між кредитом та лізингом, якщо в кредиті право власності переходить у момент укладення договору, а в лізингу воно переходить в кінці договору після останньої виплати, тобто через п’ять років. Три-п’ять, а іноді сім-десять років право власності залишається за лізингодавцем – банком. І чи потрібно регулювати ідентичним чином ці два типи правових відносин, які абсолютно не є аналогічними. Тому ми хотіли б від сьогоднішнього круглого столу почати за вашою допомогою, пані Олено, і, можливо, створити робочу групу, до якої увійдуть провідні банки.

Щодо участі банків у лізинговому ринку, то вона тільки започатковується і, мабуть, буде більш активною в майбутньому.

Назву першу п’ятірку банків. ПриватБанк є лідером і за вирахуванням резервів зробив за 2018 рік більше 3 млрд грн обсягу портфелю. Друге місце – Укрексімбанк з його міждержавними угодами з лізингу. Третє місце – за Укргазбанком. Четверте – за ТАСкомбанком. І п’яте – ОТР Банк.

Ще хочу згадати два банки, які є членами Асоціації лізингодавців і мають дуже активні позиції. У них є бажання працювати на поліпшення, розвиток і створення правильних передумов. Це Перший український міжнародний банк, який тут присутній, і Кредобанк – у них шосте й сьоме місця. Вони динамічно розвиваються і готові увійти до цих робочих груп, для того щоб покращувати середовище для банківського лізингу, яке дуже перспективне, з одного боку, бо в них є необмежений гривневий ресурс і з’явилася можливість працювати з валютою, що є надзвичайно прогресивним.

Олена Онищук: Дякую колегам за коментар. Ваші побажання донесу до керівництва. Гадаю, що ми створимо робочу групу, щоб врегулювати це питання, тому що кредит і лізинг – це зовсім різні речі.

– Дякую. Олександре, щось прокоментуєте?

Олександр Залєтов: По-перше, ми могли б поділитися з Нацбанком досвідом регулювання лізингу. Можливо, він використає його в роботі з банківськими установами. Запрошуємо банки до нашого ринку створення фінансових компаній, юридичних осіб, які будуть працювати в умовах клієнтоорієнтованості як по відношенню до споживача, так і з боку нашого регулятора. А він хоче, щоб фінансовий лізинг був в числі стратегічних пріоритетів держави для зростання економіки і українського ВВП. На мій погляд, це дійсно дієвий механізм, який на сьогодні недостатньо використано у всіх державних програмах МСБ, агросектору, медичної галузі тощо. Тому хотілося б, щоб цей майданчик, який об’єднав усіх надавачів фінансового лізингу і регуляторів, вийшов на принципово інший рівень; щоб питання законопроекту було все ж таки розглянуто в парламенті; щоб у всіх державних програмах, які будуть передбачати підтримку з боку держави, лунало: «фінансова послуга така, як фінансовий лізинг»; щоб наші споживачі не вагалися при укладанні фінансового лізингу і розуміли, що це таке, отримуючи задоволення від послуг, які надає банк чи фінансова компанія, або юрособа, яка має право надання фінансового лізингу. Це все сприятиме добробуту нашої країни і виходу її на принципово інший рівень.

– Якщо у журналістів і учасників ринку немає запитань, може в когось є якісь тези?

Іван Вишневський: Хотів би повернутися до того дослідження, про яке згадував пан Володимир. Перед тим як почати бізнес, ПУМБ проводив дослідження. У ньому був прогноз на 2018 рік про те, що обсяг нового бізнесу в Україні складе 21 млрд грн, фактично склав 34 млрд грн. Дослідження говорить про те, що до 2021 року обсяги лізингу можуть зрости втричі. Але насамперед передбачалося, що ринок зростатиме за рахунок банківського лізингу. Поки що прогнози більше ніж справджуються. Як на мене, лізинг – це не просто бізнес для банку, а й для бізнесу, бо створює нові виробничі потужності та робочі місця.

Аналізуючи перспективи ринку медичного обладнання, а ми закінчуємо дослідження щодо його лізингу, ми оцінили вже обсяги медичного обладнання, звідки фінансується медична галузь, які постачальники тощо. Ми за цим напрямком закінчуємо дослідження і хочемо відобразити все у звіті. Сподіваємося, що спільними зусиллями ми піднімемо рівень медичних послуг в Україні.

Володимир Руденко: У мене є запитання до пана Івана. Знаю, що у вас були проекти щодо дотацій вашим партнерам – лізинг-компаніям та організаціям при наданні послуг лізингу малим та середнім підприємствам. Як цей проект реалізовується, поширюється, розвивається?

Іван Вишневський: Минулого року у нас були плани щодо залучення так званих кредитних гарантій для цього напрямку, але указом президента США злито в одну дві агенції – агенцію приватних інвестицій і підрозділ USAID з … надання кредитних гарантій. Зараз у них закінчується дев’ятимісячний кредитний період. Ми очікуємо, що влітку зможемо повернутися до цього питання і розпочати роботу. Це будуть кредитні гарантії. Також ми розпочали спільно з Асоціацією опрацьовувати з торговим підрозділом посольства США лізинг певної техніки походженням з США.

– Які у вас очікування, наскільки зросте цей ринок цього року в цілому по ринку?

Іван Вишневський: Мене здивувало, що минулого року 21 млрд грн було забезпечено компаніями-лізингодавцями, і якщо сумарно ми мали 34 млрд грн, то цього року банки і небанківські фінустанови можуть спільно дійти до 40 млрд грн. Питання фондування буде основним для небанківських лізингодавців. Минулого року в нас було три випуски емісії цінних паперів… Через це, можливо, 21-22 млрд грн лізингодавці збережуть, а банки збільшать обсяги в рази.

Марина Масіч: Зараз були озвучені завдання, які стоять перед лізингом в цілому і банківським лізингом зокрема. Звісно, вирішувати їх зручніше, коли ми об’єднані на одній платформі, тому я хотіла б заохотити ті банки, які зацікавлені в удосконаленні цього середовища, об’єднуватися в Асоціацію, щоб ми могли почути голос кожного з них і донести до тих органів, які приймають рішення. Тому я за те, щоб наша Асоціація ставала більш потужною і представляла собою усі 100% ринку лізингу, як у Польщі. Коли були представники від польського ринку, ми питали, як вони відмежовують шахраїв від нешахраїв. Вони навіть не розуміють, про що йдеться: звідки шахраї візьмуться, якщо всі легальні компанії – в Асоціації, а поза нею просто нікого нема, бо ніхто не хоче залишитися з сумнівною репутацією. Тому б ми заохочували українські компанії та банки приєднуватися. Ваш потенціал стане більш потужним і ваш авторитет виросте – усі виграють.

– Дякую. Не думаю, що це правда – щодо Польщі, шахраї є скрізь.

Марина Масіч: Шахраї є скрізь, але у них репутація шахраїв.

– Так, вони довго не живуть.

Олена Онищук: Я б хотіла доповнити, що Нацбанк в рамках розробки законопроекту № 2413 розробив Білу книгу щодо майбутнього регулювання ринку небанківських фінансових послуг, зокрема й для лізингових компаній. Вона була розширена і обговорена зі спільнотою. Якщо буде ухвалено цей законопроект, ми будемо також обговорювати зі спільнотою розробку законів і нормативно-правових актів, де прописані єдині стандарти для всіх фінустанов, правила гри на ринку, умови ліцензування, перевірок, розвитку фінансового ринку. Зараз ми також працюємо над планом розробки фінансового сектору на період 2020-2025 років. Також вас просимо долучитися в частині фінансового лізингу та інших питань.

– Дякую! Ви сьогодні почули дуже цікаву статистику і прогнози щодо розвитку ринку, а також про те, що йому заважає в частині законодавчого забезпечення, що мають зробити діючі регулятори. Ми сподіваємося, що ринок буде рости швидше, ніж сьогодні було озвучено. Можливо, після сьогоднішньої зустрічі з’явиться електронний банк для залучення грошей для фінансування лізингу фізичних осіб. Сподіваємося, що нарешті почнуться законодавчі зміни.

Бажаю всім успіхів і до нових зустрічей!

Подписывайтесь на новости FinClub в Telegram, Viber, Twitter и Facebook.