На сайті держдуми повідомляється, що комітет з фінансового ринку схвалив документ і запропонував прийняти його до розгляду.
Законопроектом пропонується ввести мораторій на банківську (фінансову) і супутню, в тому числі колекторську діяльність юридичних осіб-резидентів України, що не мають ліцензії Банку Росії та зареєстрованих в Криму до його вступу до складу Росії, а також на діяльність фізичних і юридичних осіб, що діють в їх інтересах. Мораторій вводиться також на укладання та держреєстрацію будь-яких цивільно-правових угод даних осіб з юридичними особами-резидентами РФ.
Крім того, мораторій планується поширити на виконання територіальними органами Федеральної служби судових приставів РФ судових рішень, винесених до 18 березня 2014 року українськими судами на користь українських банків і інших фінансових організацій, що працювали в Криму до зазначеної дати. Це дозволить призупинити стягнення боргів кримчан на користь українських банків, які припинили свою діяльність на півострові після його приєднання до РФ.
Згідно з документом, для припинення дії мораторію прокурори Республіки Крим і Севастополя повинні звернутися в суд. Підставою для такого звернення є отримання українським банком та іншою фінансовою організацією ліцензії Банку Росії і виконання ними усіх своїх зобов'язань перед кримськими клієнтами - фізичними та юридичними особами.
Законопроект, який дозволить призупинити стягнення боргів кримчан на користь українських банків, зареєстрований в держдумі 6 квітня.
За матеріалами ІА Медіа Крим
Предметом позову стала неспроможність Криму погасити облігації випуску від червня 2011 року вартістю 133 млн грн. Про це заявив агентству Bloomberg співробітник української інвестиційної компанії Dragon Capital Сергій Фурса, що займається організацією випуску облігацій.
За його словами, Dragon Capital гарантував розміщення кримських облігацій, DRGN є їх клієнтом. Співрозмовник агентства уточнив, що у DRGN знаходяться облігації Криму на 17 млн грн.
Згідно картотеці Арбітражного суду Москви позов DRGN Ltd. був зареєстрований 6 квітня. Відповідачами значаться міністерство фінансів Росії, держрада республіки, а також рада міністрів Криму. Позивач вимагає стягнути 82,095 млн руб.
Помічник міністра фінансів Росії Світлана Нікітіна заявила Bloomberg, що мінфін РФ не отримував офіційних документів про судовому процесі. За її словами, уряд Криму хоче заплатити і має для цього кошти. Однак для того, щоб це зробити, потрібен реєстр власників облігацій з України, пояснила вона.
Нагадаємо, 6 квітня Крим заявив про повну інтеграцію у фінсистему РФ.
За матеріалами РБК-Україна
Про це повідомив регулятор на своєму сайті.
Як вже писав FinMaidan, документ пропонує надати НБУ право не вважати банки проблемними і неплатоспроможними, якщо причиною порушення банками нормативів виявився один з двох наступних факторів або обидва відразу.
Це чинники девальвації гривні після 6 лютого 2014 року (майже в три рази) і/або формування резервів для відшкодування можливих втрат за активними операціями після цієї дати. В такому випадку НБУ зможе закрити очі на порушення нормативу адекватності капіталу, розміру регулятивного капіталу, нормативів поточної та короткострокової ліквідності, а також на збільшення проблемних кредитів. Цю норму запропоновано встановити на період до 1 січня 2019 року.
«Події в Криму і на сході України, руйнування господарських зв'язків між підприємствами, девальвація національної валюти, падіння реальних доходів населення серйозно погіршили стан банківської системи, - повідомив перший заступник голови НБУ Олександр Писарук. - Банківської системи об'єктивно потрібно час для того, щоб відновити свої капітали. Тому НБУ ініціює зміни в закон, завдяки яким банки матимуть час на відновлення їх нормальної діяльності, а також стимулює банки йти назустріч позичальникам у плані реструктуризації їх боргів».
Нагадаємо, що зараз ст. 75 і 76 Закону «Про банки і банківську діяльність» зобов'язує Нацбанк віднести банк до категорії проблемних, наприклад, якщо норматив достатності капіталу банку зменшився лише на піввідсотка - до нормативного значення 10% до 9,5%, а у разі зменшення розміру нормативу капіталу до однієї третини - з 10% до 3% банк визнається неплатоспроможним.
Усі позови про стягнення заборгованості Ощадбанк подав у грудні минулого року.
Цього року Господарський суд Київської області прийняв вже п'ять рішень на користь державного банку. Так, суд зобов'язав ТОВ «Крайміа Солар 3» виплатити Ощадбанку $5,31 млн, з яких $4,76 млн заборгованості за кредитом, $420 тис заборгованості за відсотками, а також $129 - штрафні санкції за несвоєчасне погашення кредиту.
Крім того, суд стягнув з ТОВ «Крайміа Солар 1» на користь банку $1,64 млн, з ТОВ «Крайміа Солар 5» - $7,16 млн, з ТОВ «Оріол Солар» - $63,44 млн і 14,23 млн євро, і з ТОВ «СЕС Східна-1» - $31,66 млн.
Також на розгляді Госпсуду Київської області перебувають позови Ощадбанку про стягнення 7,59 млн євро заборгованості з ТОВ «Оріон Солар», 8,57 млн євро і $2,31 млн - з ТОВ «Омао Солар», 760 тис євро - з ТОВ «Юпітер Солар», 6,44 млн євро - ТОВ «Капела Солар», 1,54 млн євро і $12,10 млн - з ТОВ «Оспрій Солар», $14,56 млн - з ТОВ «Оузіл Солар», і $745 тис - з ТОВ «Крайміа Солар 2».
Також банк вимагає стягнення боргу з ТОВ «Крайміа Солар 4», однак сума позову в постановах не вказується. Зауважимо, що сума боргу може бути збільшено банком, як це сталося у вже розглянутих судом кримінальних справах.
Всі зазначені фірми належать братам Сергію та Андрію Клюєвим. Всі вони зареєстровані в Криму.
За матеріалами "Наші гроші"
Збиток викликаний діяльністью банку в IV кварталі, коли він втратив 2,808 млрд грн. За перші дев'ять місяців його прибуток становив близько 7 млн грн: у I кварталі - прибуток 64,534 млн грн, у II кварталі - 3,197 млн грн, в III кварталі був збиток в 60,856 млн грн.
Банк називає три причини величезного збитку: 1) формування резервів під активи та операції з банками, які визнані неплатоспроможними; 2) формування резервів за активами позичальників із зони АТО або тимчасово окупованого Криму, а також за кредитами, постраждалим від знецінення гривні до іноземних валют; 3) знецінення основних засобів Укргазбанку, розташованих у зоні АТО та Криму.
Збиток в 2,8 млрд грн набагато більший, ніж банк заробив у попередні два роки, коли менеджмент пишався прибутковою діяльністю. У 2013 році прибуток Укргазбанку склав 1,005 млрд грн, а в 2012 році - 1,1 млрд грн. Збиток 2014 року на 0,7 млрд грн вище сумарного прибутку тих двох років, коли своєю прибутковою діяльністю банк мав компенсувати понесений збиток в 3,6 млрд грн в 2011 році. В 2010 році прибуток склав 10 млн грн. В 2009 году збиток склав рекордні 4,4 млрд грн.
Найзначніші витрати були понесені на формування резервів під знецінені кредити і кошти в інших банках - 2,592 млрд грн (за рік - 3,931 млрд грн). Прибуток від переоцінки іноземної валюти склав 363,87 млн грн (за рік - 643,5 млн грн).
«Укргазбанк веде діяльність відповідно до законодавчих ініціатив уряду та у тісній співпраці з Міністерством фінансів України та Національним банком України щодо збільшення статутного капіталу з метою забезпечення стабільної діяльності на банківському ринку України» - зазначив в.о. голови правління Укргазбанку Кирило Шевченко.
Минулий рік Ощадбанк завершив з рекордним збитком у розмірі 8,5 млрд грн, повідомив у п'ятницю голова правління Ощадбанку Андрій Пишний. Він одразу ж уточнив: у втратах держбанку винен Крим. «Наш фінансовий результат був би плюс 1,1 млрд грн, якби не сталася анексія Криму. Збиток у 8,5 млрд грн сформований через втрати на півострові, зокрема через втрати по кредитному портфелю. Тому ми сформували резерви на 9,6 млрд грн», - заявив він.
Банки тільки почали публікувати фінансову звітність за 2014 рік, тому не можна стверджувати, що збиток Ощадбанку - найбільший в системі. Але найбільшим в історії держбанку він точно став. Державний Укрексімбанк за три квартали 2014-го втратив 3,9 млрд грн. Великі збитки були і у «дочок» іноземних банківських груп: Укрсоцбанку (1,5 млрд грн) і Райффайзен Банку Аваль (1,3 млрд грн).
Збиток Ощадбанку викликаний високою концентрацією ризиків на одного позичальника, допущеної колишнім керівництвом держбанку. За словами глави банку, 94% кредитів установи в Криму пішли на будівництво 16 сонячних електростанцій підприємств, яких пов'язують з братами Сергієм та Андрієм Клюєвими.
Банк не залишає надії повернути свої кошти, інакше вийде, що держава з держбюджету оплатило будівництво приватних електростанцій. Детальніше ...
ТОП-новости
