Фінансовий клуб
Рейтинги выпусков необеспеченных облигаций страны в иностранной и национальной валютах понижены до AA+ с AAA. Краткосрочный РДЭ в иностранной валюте подтвержден на уровне F1+, страновой потолок — на уровне AAA.
Эксперты Fitch ожидают, что долг Австрии в этом году достигнет 89% от ВВП, а не 75%, как предполагалось ранее. Негативное влияние на экономику Австрии оказывают меры по спасению банков, более строгие правила Европейского союза для государственного бухгалтерского учета, а также ослабление экономического роста, считают в Fitch. Ожидается, что в 2017 году задолженность уменьшится всего до 86%.
"В течение короткого промежутка времени динамика долга Австрии значительно ухудшилась, - пишут аналитики Fitch во главе с Энамом Ахмедом. - Последний пересмотр коэффициента задолженности в сторону повышения обусловлен влиянием реструктуризации банков за счет государства. После кризиса 2008-09 гг. прогресс в реструктуризации средних банков сильно замедлился".
Начиная с 2012 года ежегодное увеличение ВВП страны составляет менее 1%, и Fitch существенно понизило прогноз на 2015 год до 0,8% с ожидавшихся ранее 1,6%.
По материалам "Вести Экономика"
Заместитель Министра аграрной политики и производства Украины по вопросам европейской интеграции Владислава Рутицкая отметила: «В свою очередь ми хотим объединить агропроизводителей для обсуждения практических решений по выходу на рынки ЕС. На примере лучших украинских компаний, на их успешном опыте, показать и научить отечественных аграриев, как выходить на европейские рынки. В частности, это касается малых и средних производителей. Сегодня они нуждаются в помощи от государства, от финансовых учреждений, в том числе, чтобы и перейти к новым стандартам, пройти сертификацию и определить для себя новые рынки сбыта. Также мы должны понять, что сегодня вместо экспорта сырья, украинские производители должны сосредоточить внимание на продукцию переработки с высокой добавленной стоимостью».
Докладчиками Форума выступили Гоча Цопурашвили, Заместитель Министра сельского хозяйства Грузии, Шевки Аджунер, ЕБРР, Джеффри Р. Пайетт, Чрезвычайный и полномочный посол США в Украине, Николя Верле, Европейская комиссия, Адам Мицик, Dentons, Елена Волошина, IFC, Доменик Меню, Bank BNP Paribas, Жан-Жак Ерве, Credit Agricole Bank, Марион Хьонике, Европейский Инвестиционный Банк, Василий Тофан, Purcari Wines, Сергей Лямец, Экономическая правда и многие другие.
«Ограниченный доступ к финансированию будет одной из основных проблем для украинских агропроизводителей в текущем году. Для IFC поддержка агробизнеса по всей вертикали производства - основной фокус нашей работы в Украине. Только в прошлом году мы проинвестировали проектов в агробизнесе на более чем $ 300 млн. Мы расширили предложение финансовых продуктов, продолжаем работу над внедрением аграрных расписок. Мы будем и дальше поддерживать украинских производителей и стремимся приводить и других инвесторов в сектор», - отметила руководитель деятельности IFC в Украине Елена Волошина.
В форуме приняло участие более 300 агрокомпаний, среди которых Case IH, Titan Machinery, Industrial Milk Company, John Deere, Kernel, Vitmark, Mondelez Ukraine, AgroGeneration, Grain Alliance, Agrokultura, Kyiv-Atlantic Ukraine и другие.
Форум прошел под патронатом Министерства аграрной политики и продовольствия Украины. Организатор – A7 CONFERENCES. Генеральный партнер - Case IH, Институциональный партнер – ЕБРР, Экcлюзивный юридический партнер – Dentons, Телекоммуникационный партнер – Киевстар, Партнеры - Western NIS Enterprise Fund и Coca-Cola. Первый Национальный и Перша Шпальта – Генеральные ТВ партнеры, 5 канал – ТВ партнер, Экономическая правда – Генеральный медиа-партнер, Интерфакс-Украина – Генеральный информационный партнер, Latifundist.com - Интернет-партнер.
Среди медиа-партнеров: KyivPost, Апостроф, FinMaidan, UJBL, AgroNews, Центр транспортных стратегий, Финансовый директор, МинФин, Platfor.ma, ProRetail.info. Информационный партнер – Европейская Бизнес Ассоциация в Украине. Мероприятие проходит при поддержке УКАБ, УАК, УЗА, Эдинбургской бизнес-школы Восточной Европы, Киево-Могилянской Бизнес Школы, Бизнес-школы МИМ-Киев, Киевской Школы Экономики и Американской торговой палаты в Украине.
Для тех, кто не смог посетить форум, доступна полная запись мероприятия: a7conf.com/agro
По дополнительным вопросам, пожалуйста, свяжитесь с Лидией Марковой, тел. +38 044 232 77 39, +38 066 165 77 87, Адрес электронной почты защищен от спам-ботов. Для просмотра адреса в вашем браузере должен быть включен Javascript.
«Завдяки «Agri&Food Export Forum» міжнародні інвестори отримали можливість вивчити аграрні ринки України та оцінити їх перспективність, інвестиційну привабливість. Важливо те, що всі учасники форуму прагнули реалізації довгострокової стратегії розвитку своїх бізнес-процесів, пошуку нових ринків та партнерів», – зазначив Міністр аграрної політики та продовольства України Олексій Павленко.
Заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Владислава Рутицька відмітила: «В свою чергу ми маємо на меті об’єднати агровиробників для обговорення практичних рішень щодо виходу на ринки ЄС. На прикладі кращих українських компаній, на їх успішному досвіді, показати і навчити вітчизняних аграріїв, як виходити на європейські ринки. Зокрема, це стосується малих та середніх виробників. На сьогодні вони потребують допомоги від держави, від фінансових установ, у тому числі, аби й перейти до нових стандартів, пройти сертифікацію і визначити для себе нові ринки збуту. Також ми маємо зрозуміти, що сьогодні замість експорту сировини, українські виробники мають зосередити увагу на продукцію переробки з високою доданою вартістю».
Доповідачами Форуму виступили Гоча Цопурашвілі, Заступник Міністра сільського господарства Грузії, Шевкі Аджунер, ЄБРР, Джеффрі Р. Пайєтт, Надзвичайний і повноважний посол США в Україні, Ніколя Верле, Європейська комісія, Адам Мицик, Dentons, Олена Волошина, IFC, Доменік Меню, Bank BNP Paribas, Жан-Жак Ерве, Credit Agricole Bank, Маріон Хьоніке, Європейський Інвестиційний Банк, Василь Тофан, Purcari Wines, Сергій Лямець, Економічна правда та багато інших.
«Обмежений доступ до фінансування буде однією з основних проблем для українських агровиробників в поточному році. Для IFC підтримка агробізнесу по всій вертикалі виробництва – основний фокус нашої роботи в Україні. Тільки минулого року ми проінвестували проектів в агробізнесі на більш ніж $300 млн. Ми розширили пропозицію фінансових продуктів, продовжуємо роботу над впровадженням аграрних розписок. Ми будемо і далі підтримувати українських виробників і прагнемо приводити і інших інвесторів в сектор», - зазначила керівник діяльності IFC в Україні Олена Волошина.
У форумі прийняло участь понад 300 агрокомпаній серед яких Case IH, Titan Machinery, Industrial Milk Company, John Deere, Kernel, Vitmark, Mondelez Ukraine, AgroGeneration, Grain Alliance, Agrokultura, Kyiv-Atlantic Ukraine та інші.
Форум пройшов під патронатом Міністерства аграрної політики та продовольства України. Організатор – A7 CONFERENCES. Генеральний партнер - Case IH, Інституційний партнер – ЄБРР, Екcлюзивний юридичний партнер – Dentons, Телекомунікаційний партнер – Київстар, Партнери - Western NIS Enterprise Fund та Coca-Cola. Перший Національний та Перша Шпальта – Генеральні ТВ партнери, 5 канал – ТВ партнер, Економічна правда – Генеральний медіа-партнер, Інтерфакс-Україна – Генеральний інформаційний партнер, Latifundist.com - Інтернет-партнер.
Серед медіа-партнерів: KyivPost, Апостроф, FinMaidan, UJBL, AgroNews, Центр транспортних стратегій, Фінансовий директор, МінФін, Platfor.ma, ProRetail.info. Інформаційний партнер – Європейська Бізнес Асоціація в Україні. Подія пройшла за підтримки УКАБ, УАК, УЗА, Единбурзької бізнес-школи Східної Європи, Києво-Могилянської Бізнес Школи, Бізнес-школи МІМ-Київ, Київської Школи Економіки та Американської Торгівельної Палати в Україні.
Для тих, хто не зміг відвідати форум на a7conf.com/agro доступна повний запис заходу.
Щодо додаткових питань, будь ласка, зв'яжіться з Лідією Марковою, тел. +38 044 232 77 39, +38 066 165 77 87, Адрес электронной почты защищен от спам-ботов. Для просмотра адреса в вашем браузере должен быть включен Javascript.
Про це повідомляється на офіційному сайті Верховної ради.
"Готується на розгляд з вето президента", - наголошується в статусі проходження документа.
У пропозиціях президента, доданих до закону, зазначається, що прийнятий Верховною радою 14 січня закон не може бути підписаний, оскільки пунктом 2 розділу 1 закону передбачається продовжити до 1 січня 2022 року дію положення щодо права виходу на пенсію після досягнення 55-річного віку жінкам, які звільнені з роботи і мають не менше 30 років страхового стажу.
"Прийняття закону спрямовано на захист прав жінок передпенсійного віку, які є неконкурентоспроможними на ринку праці і опинилися в складних економічних обставинах, обумовлених масовими звільненнями працівників. Разом з тим, враховуючи наявність протягом останніх років дефіциту бюджету Пенсійного фонду, який покривається за рахунок коштів державного бюджету, на сьогодні відсутнє фінансове забезпечення реалізації зазначеного положення, на що, за інформацією Кабінету міністрів України, буде вимагатися в 2015 році додаткових витрат у розмірі 387,5 млн грн. Враховуючи вищевикладене, пропоную пункт 2 розділу II "Прикінцеві положення" закону виключити", - йдеться в пропозиціях президента.
Нагадаємо, 14 січня Верховна рада дозволила жінкам до 2022 року виходити на пенсію в 55 років. За відповідний законопроект № 1086 проголосували 256 нардепів із 226 мінімально необхідних.
Закон подовжує до 1 січня 2022 року строк обмеження (згідно попередньої редакції законодавства, цей термін закінчувався 1 січня 2015 року) права звернення за призначенням пенсії жінок, яким виповнилося 55 років, щодо дострокового виходу на пенсію за віком, за наявності страхового стажу не менше 30 років та за умови звільнення з роботи.
У 2011 році влада України почала процедуру збільшення пенсійного віку для жінок до 60 років, як це передбачено програмою співпраці України з Міжнародним валютним фондом.
За матеріалами РБК-Україна
Об этом сообщается на официальном сайте Верховной рады.
"Готовится на рассмотрение с вето президента", - отмечается в статусе прохождения документа.
В предложениях президента, приложенных к закону, отмечается, что принятый Верховной радой 14 января закон не может быть подписан, так как пунктом 2 раздела 1 закона предусматривается продлить до 1 января 2022 года действие положения относительно права выхода на пенсию после достижения 55-летнего возраста женщинам, которые уволены с работы и имеющие не менее 30 лет страхового стажа.
"Принятие закона направлено на защиту прав женщин предпенсионного возраста, которые являются неконкурентоспособными на рынке труда и оказались в сложных экономических обстоятельствах, обусловленных массовыми увольнениями работников. Вместе с тем, учитывая наличие в течение последних лет дефицита бюджета Пенсионного фонда, который покрывается за счет средств государственного бюджета, на сегодня отсутствует финансовое обеспечение реализации указанного положения, на что, по информации Кабинета министров Украины, будет требоваться в 2015 году дополнительных расходов в размере 387,5 млн грн. Учитывая вышеизложенное, предлагаю пункт 2 раздела II "Заключительные положения" закона исключить", - говорится в предложениях президента.
Напомним, 14 января Верховная рада разрешила женщинам до 2022 года выходить на пенсию в 55 лет. За соответствующий законопроект № 1086 проголосовали 256 нардепов из 226 минимально необходимых.
Закон продлевает до 1 января 2022 года срок ограничения (согласно предыдущей редакции законодательства, этот срок истекал 1 января 2015 года) права обращения за назначением пенсии женщин, которым исполнилось 55 лет, относительно досрочного выхода на пенсию по возрасту, при наличии страхового стажа не менее 30 лет и при условии увольнения с работы.
В 2011 году власти Украины начали процедуру увеличения пенсионного возраста для женщин до 60 лет, как это предусмотрено программой сотрудничества Украины с Международным валютным фондом.
По материалам РБК-Украина
Також Арсеній Яценюк нагадав про те, що у минулому році вже було скорочено 25 тис. чиновників.
У цьому році, за його словами, уряд також планує суттєве скорочення чисельності державної служби.
«Мова йде про двадцятипроцентне скорочення - це близько 50 тисяч осіб»,- зазначив прем'єр. - Ідея полягає в тому, щоб скоротити кількість, але підвищити якість».
При цьому, Арсеній Яценюк підкреслив, що при скороченні кількості чиновників фонд оплати праці залишиться незмінним.
«Той, хто добре працює, вміє працювати - буде отримувати більше», - стверджує пан Яценюк.
Нагадаємо, на міжбанку 13 лютого торги по долару закрилися в діапазоні 25,8000-26,2500 грн/$, євро 29,4274-29,9355 грн/євро, російський рубль 0,4063-0,4138 грн/рубль.
За матеріалами РБК-Україна
Принцип роботи токенизации полягає в шифруванні номера платіжної картки. При обробці транзакції 16-значний номер картки Visa перетворюється на безглуздий набір символів. Саме в такому вигляді реквізити покупця будуть надходити на сайт торгової точки. Отже, злочинець, який вкрав зашифровані номери (токени) внаслідок кібератаки на інтернет-портал, не зможе використовувати їх для доступу до засобів, тому що системи безпеки зможуть зафіксувати повторне використання шифру і відхилити покупку. Тоді як вкравши саму кредитну картку з номером можна легко перевести в готівку кошти.
Проте кінцева мета Visa в рамках цього проекту більш масштабна. Керівництво платіжної системи має намір шифрувати дані платіжної карти для кожного магазину окремо для більш ефективного захисту. Так, токени, вкрадені з одного інтернет-магазину, не можуть бути використані в іншому навіть у разі збою в системі безпеки.
Раніше повідомлялося, що MasterCard інвестує кошти у біометричні технології захисту.
За матеріалами Рayspacemagazine
Напомним, на межбанке 13 февраля торги по доллару закрылись в диапазоне 25,8000-26,2500 грн/$, евро 29,4274-29,9355 грн/евро, российский рубль 0,4063-0,4138 грн/рубль.
По материалам РБК-Украина
Решение признать учреждение неплатежеспособным НБУ аргументировал тем, что Энергобанк в январе проводил рисковую деятельность, «о чем свидетельствовали ухудшение показателей его финансового состояния и значительное количество жалоб клиентов». Банк был отнесен к категории проблемных, а 26 января у него появился куратор.
В НБУ утверждают, что для стабилизации ситуации неоднократно встречались с руководством и потенциальными инвесторами Энергобанка, но регулятору «не было предоставлено приемлемых и убедительных предложений по финансовому оздоровлению банка».
При этом в конце января холдинговая компания ES2 Holding отказалась от покупки Энергобанка, сославшись на невозможность получить «своевременный или удовлетворительный ответ от руководства банка по ряду вопросов» (см. «Энергия потрачена зря»).
Если ему не найдут инвестора, банк ликвидируют. Подробнее ...
ТОП-новости
