Комитет Верховной Рады по вопросам финансовой политики и банковской деятельности предлагает парламенту принять за основу законопроект о финансовых инструментах банка № 9034.

Опубликовано в Новости

И. о. главы парламентского комитета по вопросам финансовой политики и банковской деятельности Михаил Довбенко считает, что шансы на принятие закона о ликвидации Нацкомфинуслуг «50 на 50».

Опубликовано в Новости

И. о. главы парламентского комитета по вопросам финансовой политики и банковской деятельности Михаил Довбенко (БПП) ожидает подписание президентом Петром Порошенко закона о реформе корпоративного управления в госбанках.

Опубликовано в Новости

Об этом заявил первый замглавы комитета по вопросам финансовой политики и банковской деятельности Михаил Довбенко во время выступления на конференции "Лизинг в Украине: новые возможности и вызовы".

Опубликовано в Новости
Пятница, 17 ноября 2017 13:13

Заемщиков не поделили

Депутаты приступили к легализации кредитного реестра НБУ, в который будет стекаться информация обо всех крупных заемщиках. Но законопроект даже на этапе первого чтения спровоцировал скандал. В итоге депутаты БПП отклонили инициативу своего коллеги по фракции, и.о. главы банковского комитета Михаила Довбенко, который хотел дать бюро кредитных историй доступ к находящимся в НБУ данным со статусом банковской тайны (укр.).

Опубликовано в Статьи
Понедельник, 13 ноября 2017 06:00

Депутаты пошли на Рыбалку

Парламент отправил в отставку главу комитета по вопросам финансовой политики и банковской деятельности Сергея Рыбалку. Депутат написал заявление о сложении полномочий главы комитета еще два года назад, отставку поддержал лидер фракции Радикальной партии Олег Ляшко, но Сергей Рыбалка все равно считает происходящее политической расправой. И.о. главы комитета стал Михаил Довбенко, и в таком статусе он останется надолго (укр.).

Опубликовано в Статьи
В першу чергу мушу визнати, що в процесі підготовки цього Закону в парламенті я не розглядав (і не розглядаю зараз) його як чарівну паличку, яка одним помахом розжене накопичені останніми роками проблеми у відносинах банків з позичальниками – принаймні в короткостроковій перспективі (у ті три роки, на які попередньо розрахована дія відповідних норм).

Значна частина кредитів вже реструктурована, а значна частина перейшла в ту стадію примусового протистояння, яка робить добровільне досягнення домовленості про врегулювання майже неможливим.

Однак я вважаю, що держава повинна робити усе для того, щоб допомогти фінансовій системі та її клієнтам (як юридичним, так і фізичним особам) розв’язати свої проблеми. Тому розширення інструментарію вирішення проблемних боргів у будь-якому випадку є необхідністю, і під час опрацювання Закону до другого читання ми з колегами доклали чимало зусиль для максимізації ефекту такого інструменту.

На жаль, на даний час (через півтора місяці після набуття Законом чинності) його практична реалізація усе ще знаходиться в зародковому стані. І якщо говорити про дії, які необхідні для активізації цього, я б відзначив наступне:

1.    Формування Секретаріату і створення відповідного документарного забезпечення. Незважаючи на те що у самих процесах реструктуризації цей орган не має права брати жодної участі, його існування є життєво необхідним, оскільки Секретаріат відіграє роль нервової та кровоносної системи в процесі, забезпечуючи обмін інформацією та адміністрування. Не всі пропозиції щодо його формування в процесі підготовки Закону були враховані, і я не маю детальної інформації про стан речей зараз, але, на мою думку, треба починати працювати і робити поліпшення в ході справи, а не намагатися відразу реалізовувати ідеальне рішення.

2.     Погодження порядку роботи і критеріїв арбітражу, формування арбітражного комітету та початок складання переліку арбітрів. Треба враховувати, що хоча процедура реструктуризації є добровільною, роль арбітрів, особливо наприкінці процедури, є значущою, тому важко очікувати масових входжень у процедуру, порядок вирішення спорів у якій є настільки туманним.

3.     Обидва зазначені вище пункти більшою мірою залежать від якісної, швидкої та скооперованої роботи Спостережної Ради. Але дати позитивну відповідь на питання «чи є така робота зараз?» поки що складно. Підтвердженням цьому є в тому числі ініціатива Романа Шпека щодо виходу з її складу (хоча офіційного повідомлення я, як член Комітету, який рекомендував частину членів Спостережної Ради, поки не бачив). Я в будь-якому разі впевнений, що запропонована мною і підтримана колегами модель складу цього органу за участі не лише державних органів, а й ринку, є ефективною.

Але найголовнішим фактором для запуску процедури є, звичайно, її початок і поява «піонерів», навіть якщо перші приклади будуть не зовсім успішними. По-перше, протягом останніх декількох місяців проводилася активна робота спеціалістів банків, насамперед державних, і я це схвалюю. По-друге, досі триває достатньо широке громадське та експерте обговорення реалізації Закону України «Про фінансову реструктуризацію», в ході якого банкіри, позичальники, юристи зазначають певні недоліки або переваги такого інструменту. Але без перевірки на практиці усі пропозиції та зауваження (як, власне, і викладені мною вище думки) є переважно теорією, яка може бути як підтверджена, так і заперечена в ході реалізації реальних угод.

Наприкінці хочу запевнити, що я, як і мої колеги – члени профільного Комітету парламенту, готові максимально швидко, у співробітництві з ринком, НБУ, Урядом вносити зміни до Закону, якщо це буде необхідним для більш продуктивної реалізації його норм.
Питання «Що далі робити невеликим банкам?» постало відразу після прийняття парламентом змін до законодавства, що передбачають суттєве підняття мінімального розміру статутного капіталу до 500 мільйонів гривень до липня 2024 року. На це питання відповідає перший заступник голови комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності Михайло Довбенко.
Опубликовано в Мнение

В парламент поданы законопроекты, которые ограничивают права Нацбанка и ФГВФЛ с целью увеличить защиту интересов клиентов неплатежеспособных банков. Им обещают «золотые горы»: удвоение гарантированных выплат, увеличение шансов получить свои деньги юрлицами и состоятельными клиентами. Банкиры поддерживают некоторые из идей депутатов, но все эти инициативы шокировали Фонд и НБУ.

Опубликовано в Статьи

Парламентский комитет по вопросам финансовой политики и банковской деятельности подменил список кандидатов в Совет НБУ.

Опубликовано в Новости
Страница 1 из 2