FINCLUB Фiнансовий клуб

Директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів фізосіб Костянтин Ворушилін розповів журналістам про гострі проблеми, що виникли після початку масового банкрутства банків, про нові правила ліквідації банків і виплати компенсації вкладів, а також про перспективи пошуку вкрадених мільярдів гривень. FinClub публікує найцікавіші цитати.

МТСБУ відмовилося від можливості достроково виплачувати компенсації потерпілим за зобов'язаннями неплатоспроможних компаній. З 2014 року бюро платило за страховими випадками на підставі договорів про співпрацю між бюро і страховиками. Тепер потерпілим доведеться чекати ліквідації страховика або сподіватися на ухвалення змін до закону про ОСЦПВ, які дозволять бюро платити відразу після відкликання в страховика ліцензії.

Міністерство фінансів готує бюджет на наступний рік з розрахунку середнього курсу 24,1 грн/$. Аналітики вважають такий курс виправданим, оскільки адміністративні заходи, які зараз утримують його, будуть зняті, а отже, попит на валюту зросте. До того ж доступ України до зовнішнього ринку позикового капіталу буде, як і раніше, закритий.

НБУ згадав про кримські банки: через півтора року після анексії півострова і відкликання ліцензій у двох кримських кредитних установ центробанк вирішив їх ліквідувати. Процедура дистанційного банкроства банку «Морський» і ЧБРР ризикує стати заплутаною, адже обидві установи продовжують працювати з російськими ліцензіями. Неможливо ні скласти актуальні списки кредиторів, ні провести виплату компенсацій нинішнім українсько-російським вкладникам, які розмістили в банках рубльові та валютні вклади.

За підвищенням соцстандартів збільшуватимуться мінімальні та максимальні виплати по життю та здоров'ю потерпілих у ДТП. Однак страховики не бояться підвищення своїх витрат: середній розмір виплати залишиться невеликим, а багато потерпілих навіть не звертаються до страховика з вимогою оплатити лікування.

Парламентський комітет з питань фінансової політики та банківської діяльності втратив голову. Сергій Рибалка залишив цей пост у зв'язку з переходом його партії в опозицію. Найближчими днями коаліція заповнить вакансію – найбільші шанси на це у членів фракції «Блоку Петра Порошенка». Учасники фінансового ринку готові працювати з будь-яким головою комітету. Головне, щоб він не лобіював популістську конвертацію валютних кредитів і не претендував на переділ грошових потоків «автоцивілки» (рос.).

Уряд зібрав «зайві» податки на 15 млрд грн. Це дозволяє йому на три місяці раніше строку підвищити соцвиплати на 13-19%. Щоправда, ефект від цього підвищення буде не дуже відчутним: темпи інфляції набагато вищі. І хоча експерти не заперечують необхідність підтримки малозабезпечених, зайві гроші варто було б витрачати на важливіші для країни речі.

Україна узгодила з комітетом кредиторів умови реструктуризації держборгу: тепер їх мають затвердити 75% власників кожного з випусків єврооблігацій. Кредитори згодні списати $3,6 млрд, продовжити термін повернення боргів на чотири роки і трохи підвищити собі ставку прибутковості. Натомість Україна обіцяє, що якщо з 2021 до 2040 року вітчизняний ВВП ростиме швидше, ніж на 3% на рік, держбюджет заплатить кредиторам частину приросту економіки.

Паніка на біржовому ринку США, викликана проблемами в Китаї та падінням цін на сировину, почала різко спадати. Вчора «індекс страху» – індикатор волатильності VIX Чиказької біржі опціонів – впав з піку в 40 пунктів, зафіксованого в «чорний» понеділок, до рівня 31 пункта. А на американському ринку відбулося перше за шість днів ралі. Побоювання біржових інвесторів виявилися набагато більшими, ніж реальний рівень проблем, які їх налякали.

Криза на світовому фінансовому ринку і «чорний понеділок», що настав, виявився на руку українським чиновникам. Інвестори, що знаходяться під тиском складних переговорів і нестабільності на фондових ринках, вже готові списати 20% українського боргу. Це логічно: погіршення глобальної ситуації погіршує шанси України відновити свою економіку.