Як повідомляє прес-служба Незалежної асоціації банків (НАБУ), у державних банків при остаточному узгодженні та підписанні тексту меморандуму виникли застереження, оскільки вони не можуть бути підписантами угоди, яка заздалегідь передбачатиме певні збитки для банку без їх погодження із головним акціонером – державою. В зв’язку з цим, НАБУ звернулась до Міністерства фінансів з пропозицією ініціювати прийняття урядом відповідного нормативно-правового акту, що встановить для державних банків основні правила реструктуризації іпотечних кредитів фізичних осіб в іноземній валюті.
Крім того, НАБУ надіслало листи до спостережних рад банків з іноземним капіталом з пропозицією приєднатися до меморандуму: ОТП Банку, Правекс-Банку, Райффайзен Банку Аваль, Укрсиббанку, Укрсоцбанку, Універсал банку.
У НАБУ також зазначають, що серед іншого, узгодження меморандуму найбільшими банками-кредиторами необхідно для прийняття змін до Податкового кодексу щодо звільнення від оподаткування банківські установи та фізичних осіб-позичальників за операціями реструктуризації (прощення) валютних кредитів. Асоціація попросила Мінфін зайняти активну позицію щодо необхідності прийняття відповідного законопроекту (№0939), що повинно прискорити його проходження у парламенті.
Как сообщает пресс-служба Независимой ассоциации банков (НАБУ), у государственных банков при окончательном согласовании и подписании текста меморандума возникли замечания, поскольку они не могут быть подписантами соглашения, которое заранее будет предусматривать определенные убытки для банка без их согласования с главным акционером - государством. В связи с этим НАБУ обратилась в Министерство финансов с предложением инициировать принятие правительством нормативно-правового акта, который установит для государственных банков основные правила реструктуризации ипотечных кредитов физических лиц в иностранной валюте.
Кроме того, НАБУ направила письма наблюдательных советов банков с иностранным капиталом с предложением присоединиться к меморандуму: ОТП Банку, Правэкс-Банку, Райффайзен Банку Аваль, Укрсиббанку, Укрсоцбанку, Универсал банку.
В НАБУ также отмечают, что среди прочего, согласование меморандума с крупнейшими банками-кредиторами необходимо для принятия изменений в Налоговый кодекс относительно освобождения от налогообложения банковских учреждений и физических лиц-заемщиков по операциям реструктуризации (прощения) валютных кредитов.
Ассоциация попросила Минфин занять активную позицию относительно необходимости принятия соответствующего законопроекта (№0939), что должно ускорить его прохождение в парламенте.
Про це повідомив голова Держенергоефективності Сергій Савчук після зустрічі з представниками ЄБРР.
За словами Сергія Савчука, планується, що в майбутньому виділені ЄБРР кошти будуть спрямовані на фінансування заходів з термомодернізації будівель.
Також представники проекту ЄБРР підтримали необхідність прийняття проекту закону «Про енергоефективність у будівлях». При цьому, зі свого боку, запропонували фінансування заходів по розробці програмного забезпечення для розрахунку енергетичної ефективності будівель.
Свою позицію НАБУ мотивує тим, що стрімке падіння офіційних курсів гривні до інших валют призвело до напруженої ситуації з дотриманням банками нормативів НБУ, зокрема, лімітів відкритої валютної позиції.
«На сьогоднішній день банки, з метою уникнення порушення діючого ліміту загальної довгої відкритої позиції у розмірі 1%, змушені відкривати короткі позиції в більшості валют, що, в свою чергу, призводить до проблем із забезпеченням своєчасного та безперебійного обслуговування платежів клієнтів, зокрема в „екзотичних“ валютах та дорогоцінних металах, а також призводить до ще більших ризиків, пов’язаних з ростом курсів цих же валют», — говориться в листі НАБУ.
В Асоціації зазначають, що в умовах послаблення курсу гривні зменшується регулятивний капітал внаслідок збитків від негативної переоцінки короткої позиції. З іншої сторони, із послабленням курсу збільшується величина гривневого еквіваленту довгої валютної позиції за «екзотичними» валютами (в тому числі, банківськими металами), яку неможливо зменшити чи взагалі закрити протягом короткого періоду часу. Таким чином, в умовах різких коливань курсів валют, банки приречені на порушення ліміту довгої валютної позиції у розмірі 1% від регулятивного капіталу.
Об этом говорится в письме ассоциации в адрес Национального банка (НБУ).
Свою позицию НАБУ мотивирует тем, что стремительное падение официальных курсов гривны к другим валютам привело к напряженной ситуации с соблюдением банками нормативов НБУ, в частности, лимитов открытой валютной позиции.
«На сегодняшний день банки, во избежание нарушения действующего лимита общей длинной открытой позиции в размере 1%, вынуждены открывать короткие позиции в большинстве валют, что, в свою очередь, приводит к проблемам с обеспечением своевременного и бесперебойного обслуживания платежей клиентов, в том числе в „экзотических“ валютах и драгоценных металлах, а также приводит к еще большим рискам, связанным с ростом курсов этих же валют», — говорится в письме НАБУ.
В ассоциации отмечают, что в условиях ослабления курса гривны уменьшается регулятивный капитал вследствие убытков от негативной переоценки короткой позиции. С другой стороны, с ослаблением курса увеличивается величина гривневого эквивалента длинной валютной позиции по «экзотическим» валютам (в том числе, банковским металлам), которую невозможно уменьшить или вообще закрыть в течение короткого периода времени. Таким образом, в условиях резких колебаний курсов валют, банки обречены на нарушение лимита длинной валютной позиции в размере 1% от регулятивного капитала.
За підсумками 2014 року співвідношення державного боргу до ВВП України зросло з 40% до 72% (виходячи з прогнозу номінального ВВП від МВФ - 1524 млрд грн), повідомили в Незалежній асоціації банків України.
При цьому в доларовому еквіваленті співвідношення держборг/ВВП зросло в 2014 році з 40% до 55%. Відповідно до загальноприйнятої методології обсяг боргу перераховується виходячи з офіційного курсу на кінець року, а обсяг ВВП - виходячи з середньорічного офіційного курсу. Вихід офіційних даних по номінальному ВВП в 2014 році очікується 17-20 лютого.
В 2015 році показник співвідношення держборг/ВВП збільшуватиметься. Поточний дефіцит бюджету на 2015 рік передбачено в розмірі 177 млрд грн або 10,3% від ВВП (включаючи витрати на докапіталізацію держбанків, НАК "Нафтогазу Україні" і ФГВФО, а також держгарантії).
У цьому показнику закладено зростання внутрішнього боргу на 36% до 0,7 трлн грн, а обсяг зовнішнього боргу необхідно збільшити як мінімум на 17% - до $45,3 млрд, щоб мати можливість профінансувати негативне сальдо поточного рахунку платіжного балансу, зазначили в асоціації.
По итогам 2014 года соотношение государственного долга к ВВП Украины повысилось с 40% до 72% (исходя из прогноза номинального ВВП от МВФ – 1524 млрд грн), говорится в сообщении Независимой ассоциации банков Украины.
При этом в долларовом эквиваленте соотношение госдолг/ВВП повысилось в 2014 году с 40% до 55%. Согласно общепринятой методологии, объем долга пересчитывается исходя из официального курса на конец года, а объем ВВП — исходя из среднегодового официального курса. Выход официальных данных по номинальному ВВП за 2014 год ожидается 17-20 февраля.
В 2015 году показатель соотношения госдолг/ВВП также будет увеличиваться. Текущий дефицит бюджета на 2015 год предусмотрен в размере 177 млрд грн или 10,3% от ВВП (включая расходы на докапитализацию госбанков, НАК "Нафтогаза Украины" и ФГВФЛ, а также госгарантии). В этом показателе заложен рост внутреннего долга на 36% до 0,7 трлн грн, а объем внешнего долга необходимо увеличить как минимум на 17% - до $45,3 млрд, чтобы иметь возможность профинансировать отрицательное сальдо текущего счета платежного баланса, отмечают в ассоциации.
Как сообщает пресс-служба НАБУ, об этом говорится в письме Нацбанка на соответствующую просьбу Независимой ассоциации банков Украины (НАБУ) по предоставлению регулятором поддержки в решении судебных споров с участием банковских учреждений.
«Национальный банк Украины в лице Управления Национального банка Украины в Харьковской области 26 января 2015 подал в Харьковский апелляционный хозяйственный суд Ходатайство о привлечении Национально банка Украины в качестве третьего лица по делу № 922/3899/14 по первоначальному иску физического лица-предпринимателя в Банк (м. Харьков) о признании прекращенными денежных обязательств по кредитному договору, выраженных в долларах США, поскольку решением Хозяйственного суда Харьковской области от 26.11.2014 года признан кредитный договор мнимым», - говорится в письме НБУ.
Рассмотрение ходатайства Нацбанка состоится 16 февраля 2015 года.
Напомним, Хозяйственный суд Харьковской области позволил валютном заемщику не платить по валютному кредиту. Такое неожиданное решение было вынесено судьей 26 ноября по делу № 922/3899/14. Из решения суда следует, что в 2010 году банк «Грант» открыл физлицу-предпринимателю двухлетнюю валютную кредитную линию на $2 млн под 16% годовых.
Через год сумма кредитной линии была повышена до $2,3 млн, а срок погашения кредита постоянно продлевался – финальной датой указывается 28 декабря 2014 года, говорится в материалах банка «Грант». Суммарно заемщик получил в 2010-2013 годах свыше $2,5 млн. Эти доллары банк зачислял на текущий счет физлица-СПД, но не выдавал их заемщику наличными, а по его поручению продавал на межбанке. Вырученная от продажи валюты гривна зачислялась на счет заемщика в национальной валюте и использовалась им для развития бизнеса.
После двукратной девальвации гривны в текущем году – с 8 грн/$ до 16 грн/$ – заемщик неожиданно решил оспорить кредит. Хозсуд 15 сентября принял исковое заявление и уже через два месяца вынес решение. Суд посчитал, что сторонами был заключен кредитный договор, по которому истец получал кредитные средства в гривне. Следовательно, и погашать он должен сумму долга, который возник после конвертации перечисленной банком валюты в гривну.
Як повідомляє пресс-служба НАБУ, про це говориться у листі-відповіді Нацбанку на відповідне прохання Незалежної асоціації банків України (НАБУ) щодо надання регулятором підтримки у розв’язанні судових спорів за участю банківських установ.
«Національний банк України в особі Управління Національного банку України в Харківській області 26 січня 2015 року подав до Харківського апеляційного господарського суду Клопотання про залучення Національно банку України як третьої особи у справі № 922/3899/14 за первісним позовом фізичної особи-підприємця до Банку (м. Харків) про визнання припиненими грошових зобов’язань за кредитним договором, виражених в доларах США, оскільки рішенням Господарського суду Харківської області від 26.11.2014 року визнано кредитний договір удаваним», — говориться у листі НБУ.
Розгляд клопотання Нацбанку відбудеться 16 лютого 2015 року.
Нагадаємо, Господарський суд Харківської області дозволив валютному позичальникові не платити по валютному кредиту. Таке несподіване рішення було винесено суддею 26 листопада по справі № 922/3899/14. З рішення суду випливає, що в 2010 році банк «Грант» відкрив фізособі-підприємцю дворічну валютну кредитну лінію на $2 млн під 16% річних.
Через рік сума кредитної лінії була підвищена до $2,3 млн, а термін погашення кредиту постійно продовжувався - фінальної датою вказується 28 грудня 2014, говориться в матеріалах банку «Грант». Сумарно позичальник отримав в 2010-2013 роках понад $2,5 млн. Ці долари банк зараховував на поточний рахунок фізособи-СПД, але не видавав їх позичальнику готівкою, а за його дорученням продавав на міжбанку. Виручена від продажу валюти гривня зараховувалася на рахунок позичальника в національній валюті і використовувалася ним для розвитку бізнесу.
Після дворазової девальвації гривні в поточному році - з 8 грн/$ до 16 грн/$ - позичальник несподівано вирішив оскаржити кредит. Суд 15 вересня прийняв позовну заяву і вже через два місяці виніс рішення. Суд порахував, що сторонами було укладено кредитний договір, за яким позивач отримував кредитні кошти у гривні. Отже, і погашати він повинен суму боргу, який виник після конвертації перерахованої банком валюти в гривню.
«Зараз я бачу набагато більше розмов про необхідність реформ, ніж самих реформ», - цитує банкіра агентство Bloomberg. - Йдеться про реформування країни, про справжні зміни, а не тільки про прийняття законів».
Френсіс Маліж вважає, що Україна, в першу чергу, повинна реформувати три основні галузі: банківський і енергетичний сектори, а також інвестиційне середовище.
Він радить почистити український банківський ринок від нечесних гравців, реформувати «Нафтогаз України», а також зробити чесними правила гри в економіці, щоб залучити міжнародних інвесторів. Для втілення цих змін український уряд має дуже обмежений час.
Банкір позитивно відгукується про роботу керівництва Національного банку, а девальвацію гривні і монетарну політику називає політичним рішенням.
ЄБРР при прийнятті рішення про надання кредитів Україні бере до уваги кредитні рішення МВФ, наявність в Україні «хороших проектів», а також стан реформування країни, - розповідає представник банку.
Сьогодні Україна дуже близька до дефолту, дає зрозуміти Френсіс Маліж: «Якщо найближчим часом МВФ не прийме план підтримки України, це дуже ризиковано. Я б сказав, це питання кількох місяців. Було б дуже добре, якби МВФ затвердив свій пакет до кінця лютого».
За матеріалами "Голос Америки"
ТОП-новости
